Ухвала суду № 34009742, 27.09.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/11279/13-к Головуючий у 1 інстанції: Государський А.В.

Провадження № 11-сс/783/549/13 Доповідач: Вовк А. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Вовка А.С.

суддів - Гуцала І.П., Валько Н.М.

при секретарі - Когут Н.Я.

з участю прокурора - Іваненка Т.М.

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2013 року

в с т а н о в и л а :

цією ухвалою клопотання заступника начальника відділу СУ ГУ МВС України у Львівській області Цьорох О.М. задоволено та обрано підозрюваному

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українцю, громадянину України, уродженцю Львівської області, м. Камянка-Бузька, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

запобіжний захід - тримання під вартою з утриманням у Львівському слідчому ізоляторі УДДУ ПВП у Львівській області та визначено заставу в розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 344 100 /триста сорок чотири тисячі сто/ грн.

Обрання даного виду запобіжного заходу слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що дає підстави вважати, що він може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, намагатись переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, зважаючи на те, що переважна більшість учасників кримінального провадження перебували у прямій службовій залежності від ОСОБА_2, що надає йому можливість чинити тиск на них.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2013 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУ МВС України у Львівській області про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги захист, покликаючись на ст. 194 КПК України, вважає, що під час розгляду клопотання, прокурором не було доведено жодної із передбачених даною статтею обставин. Зокрема, що стосується наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, то заява та показання потерпілого і його дружини, не можуть обґрунтовувати таку, оскільки, на думку апелянта, носять суб'єктивний характер та походять від заінтересованих осіб; щодо наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то посилання сторони обвинувачення на застосування приводу до ОСОБА_2, як на підтвердження існування даних ризиків, є безпідставним, з огляду на те, що за весь час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні ОСОБА_2 жодного разу слідчим не викликався, а про існування кримінального провадження довідався лише 19.09.2013р., після пред'явлення йому підозри; не наведено прокурором і доводів, які б давали підстави стверджувати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти можливим ризикам.

Крім того, при обранні запобіжного заходу, не було враховано перебування на утриманні ОСОБА_2 трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6; а також наявність постійного місця проживання та роботи, позитивну ділову та особисту репутацію ОСОБА_7, відсутність судимостей та ін. Не погоджується автор апеляційної скарги із розміром застави. Вважає, що при визначенні такого не враховані обставини, передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, пояснення слідчого Цьорох О.М., обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження № 12013150010000679, матеріали судового провадження Галицького районного суду м. Львова по розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає з наступних підстав.

19 вересня 2013 року органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

ОСОБА_2 органом досудового слідства підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України /матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150010000679 від 28 серпня 2013 року/.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи головою правління ТзОВ «Інвестиційна Компанія Комфорт-Інвест», маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, для реалізації свого злочинного наміру, вступив у попередню змову із заступником ОСОБА_8, який перебував у приязних відносинах з ОСОБА_9 та членами його родини.

Знаючи про те, що ОСОБА_9 та його родина володіє значними сумами грошових коштів, ОСОБА_8, діючи згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_2, з відома та згоди останнього, реалізуючи спільний злочинний намір, з корисливих мотивів, використовуючи своє становище у групі юридичних осіб «Комфорт», авторитет, репутацію та рентабельність суб'єктів господарювання, зловживаючи довірою ОСОБА_9, ввів останнього в оману та вмовляннями переконав у доцільності передачі грошових коштів у розпорядження групи «Комфорт» для отримання значної вигоди у вигляді відсотків за користування наданими коштами.

Будучи введеним в оману та переконаним, що діє на користь своїх інтересів, 13 грудня 2008 року ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_8, який діяв з відома та згоди ОСОБА_2, прибув за юридичною адресою ТзОВ «Інвестиційна Компанія Комфорт-Інвест», в м. Львові по вул. Сахарова, 43, та у вказаному приміщенні передав керівнику кредитного відділу ТзОВ «Інвестиційна Компанія Комфорт-Інвест» ОСОБА_10, який не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_8 та ОСОБА_2, грошові кошти у сумі 110 тис. доларів США, що згідно курсу Національного Банку України станом на 13 грудня 2008 року становило 823 548,00 гривень.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, з метою приховання спільного злочинного умислу на заволодіння коштами ОСОБА_9 та створення видимості подальшого виконання взятих на себе зобов'язань, у службовому приміщенні ТзОВ «Інвестиційна Компанія Комфорт-Інвест» розташованому за адресою в м. Львові по вул. Сахарова, 43, ОСОБА_9 для підписання була надана депозитна угода від 13 грудня 2008 року без номеру, вже підписана ОСОБА_2 як головою правління неіснуючого акціонерного товариства «Комфорт Інвест». Із змісту вказаної депозитної угоди вбачається, що ОСОБА_9 - депонент та АТ «Комфорт Інвест» в особі Голови правління ОСОБА_2 укладено договір про наступне: компанія відкриває депоненту з 13 грудня 2008 року депозитний рахунок з нарахуванням відсоткової річної ставки в розмірі 21,0% річних, сума депозиту 110 000 доларів США, термін депозиту складає 12 місяців.

Одночасно, виконуючи вказівку свого керівника ОСОБА_8, керівник кредитного відділу ТзОВ «Інвестиційна Компанія Комфорт-Інвест» ОСОБА_10, який не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_2 та ОСОБА_8, 13 грудня 2008 року у приміщенні розташованому за адресою м. Львів, вул. Сахарова, 43, передав ОСОБА_8 грошові кошти ОСОБА_9 у сумі 110 000 доларів США.

Реалізувавши таким чином спільний злочинний умисел ОСОБА_2 та ОСОБА_8 заволоділи грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом обману та зловживання довірою на загальну суму 110 000 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України станом на 13 грудня 2008 року становить 823 548, 00 гривень та у відповідності до примітки ст. 185 КК України є особливо великими розмірами, чим завдали ОСОБА_9 шкоду у особливо великих розмірах.

Отримані шляхом обману та зловживання довірою у ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 110 000 доларів США, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 по теперішній час не повернули.

Згідно чинного КПК України, при обранні того чи іншого запобіжного заходу повинні враховуватись мета та підстави, а також інші передбачені законом обставини.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу, згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор, не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставити справи, зокрема, вагомість наявних доказів; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, стан здоров'я підозрюваного, його репутацію та інші обставини.

У відповідності до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу - тримання під вартою постановлене з дотриманням зазначених норм процесуального права.

Як вбачається із клопотання заступника начальника відділу СУ ГУ МВС України у Львівській області, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 5-12 років, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на те, що на неодноразові виклики до слідчого не з'являвся, у зв'язку з чим Галицьким районним судом м. Львова неодноразово приймались ухвали про приводи ОСОБА_2 до органу досудового розслідування. Крім того, переважна більшість учасників кримінального провадження перебували у прямій службовій залежності від ОСОБА_2, що свідчить про можливість останнього чинити тиск та іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки слідчий суддя, розглянувши клопотання начальника відділу СУ ГУ МВС України у Львівській області, з належною повнотою вивчивши матеріали кримінального провадження, врахувавши особу підозрюваного ОСОБА_2, прийшов до обгрунтованого висновку, що наведені у клопотанні доводи свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

При визначені розміру застави слідчим суддею враховані також обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і обраний такий в межах щодо особи підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину.

При перевірці справи не виявлено допущених істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування ухвали, про що клопоче захисник в апеляційній скарзі. Доводи, наведені в апеляційній скарзі та підтриманні в суді, колегія суддів вважає непереконливими.

Керуючись ст.ст. 404, 407,419,422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2013 року - без змін.

Головуючий:

Судді: