Рішення № 34008472, 03.10.2013, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 110/3802/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р.

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Халдєєвої О.В.

при секретарі Бєляєвій Ю.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2

ОСОБА_3

представників відповідача Сачок О.А

Захарової Л.М.

третьої особи ОСОБА_6

розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні в залі Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим цивільну справу|річ| за позовом ОСОБА_1 до Відділу з питань культури,міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради, Красноперекопської міської Ради, третя особа -ОСОБА_6, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ

Позивач 30.08.2013 року звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим що, наказом № 3 від 15.03.2011 року він був прийнятий на посаду директора краєзнавчого музею відділу з питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради у зв,язку з переводом згідно ст. 36 п 5 КЗпП України.

Рішенням 62 сесії 6 скликання Красноперекопської міської Ради АРК від 28.03.2013 року № 654 «Про реорганізацію Красноперекопського краєзнавчого музею», Красноперекопський краєзнавчий музей був реорганізований у Красноперекопський краєзнавчий музей Красноперекопської міської Ради.

Рішенням 63 сесії 6 скликання Красноперекопської міської Ради АРК від 25.04.2013 року № 664 була затверджена нова редакція Статуту Красноперекопського краєзнавчого музею Красноперекопської міської Ради, де у главі 4 п 4.2. сказано що директор музею призначається на посаду шляхом укладання з ним трудового договору(контракту).Укладення контракту регулюється виключно законами України.

Наказом № 34 від 17.06.2013 року начальнику відділу з питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради посада директора була виведена (можливо з штатного розкладу) та позивач, як директор був попереджений про вивільнення з займаної посади та був запропанований перевід на посаду директора по контракту з 19.08.2013 року.

Наказом № 87-к від 19.08.2013 року начальника відділу з питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради позивач був звільнений з посади директора Красноперекопського краєзнавчого музею у зв,язку з відмовою на перевід на запропоновану посаду директора Красноперекопського краєзнавчого музею Красноперекопської міської Ради по контракту по п 6 ст. 36 КЗпП України (відмова працівника на перевід на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією,а також відмова від продовження роботи у зв,язку зі зміною істотних умов праці).Вимоги ст. 116 КЗпП України о строках розрахунку при звільненні до теперішнього часу не виконано.

Позивач вважає що звільнення було проведено з грубим порушенням вимог закону, влече поновлення на роботі, час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на роботі повинен бути оплачений у розмірі середнього заробітку, на посадову особу, яка винна у незаконному звільненні повинна бути покладена матеріальна відповідальність, повинна бути відшкодована моральна шкода.

Позивач вважає що його звільнення по п 6 ст. 36 КЗпП України проведено незаконно, при відсутності реорганізації установи та при відсутності зміни істотних умов праці, так протягом останніх трьох років заступником міського голови Матіяш А.І., а в подальшому при підтримці начальника відділу з питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради ОСОБА_6 робились неодноразові намагання провести не культурно-історичну, а майнову оцінку фондового майна музею та поставити їх на бухгалтерський облік., але експонати музею носять безцінний характер та згідно п 81 Інструкції по обліку та зберіганню музейних цінностей № 290 від 17.05.1985 року-експонати музею на бухгалтерський облік не ставляться.

На неодноразові звернення позивача, як усні так і письмові до міського голови, його зама,начальника відділу культури про створення хоча б елементарних нормальних умов праці, надання канцтоварів, зроблення косметичного ремонту, створення реставраційної майстерні та т.п. він не отримав ні підтримки ,ні допомоги.

Зважаючи на вищевикладені обставини та накази позивач вважає що реорганізація установи пройшла вибірково, а саме змінилась назва власника установи, кілька положень Статуту, особливо обов,язок укладання контракту з позивачем. На підставі п 4.1 Статуту музею загальне керівництво діяльністю музею здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади розпорядженням Красноперекопського міського голови за поданням начальнику відділу з питань культури,міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради,а як слідує з наказу № 87-к від 19.08.2013 року позивач був звільнений наказом начальнику відділу з питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради, тобто звільнення проведено особою, яка перевищила свої посадові обов,язки.

Крім того, Закон України «Про музеї та музейну справу» не містить у собі жодної норми, яка б регулювала трудові відносини на підставі контракту та КМ України не вводив норм про укладання контракту для працівників музеїв.

Звільнення та передуючи йому собитія спричинили позивачу дуже сильні душевні хвилювання.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв,язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Фінансування музею в частині забезпечення канцелярськими товарами відсутне, позивач купував їх за власні кошти. Рік длилась переписка з бухгалтерією з приводу додаткової оплати труда позивача, він має тільки одну разпечатку по зарплаті за липень 2013 року. Розрахунку при звільненні з позивачем не провели, хоча в нього повинно бути включена вихідна допомога та компенсація за невикористану відпуску.

На картку позивача надійшло тільки 30 гривень, що є принизливим. Позивач є почесним громадянином м Красноперекопська, але ні на одні загальноміські заходи не запрошувався. Науково-дослідницька робота позивача пов'язана з участю у наукових конференціях, в зустрічах з науковими діячами, в тому числі іноземних держав. Звільнення позбавило позивача зустрітися з європейськими археологами, провести сумісні дослідження, позбавило участі у двох наукових конференція, де позивач як директор музею був докладчиком.

Моральні страждання носять триваючий характер, позивач вимушений звернутися за захистом своїх прав та компенсації для поновлення моральних та життєвих сил та оцінює в грошовому еквіваленті у розмірі 30000 гривень. Вважає також необхідним стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 19.08.2013 року по день фактичного поновлення на роботі.

Позивач просить суд визнати наказ № 87-к від 19.08.2013 року про звільнення позивача у зв,язку з відмовою від переводу на посаду директора Красноперекопського краєзнавчого музею Красноперекопської міської Ради по контракту по п 6 ст. 36 КЗпП України, поновити ОСОБА_1 на посаді директора Красноперекопського краєзнавчого музею Красноперекопської міської Ради АРК.

Стягнути з Відділу культури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, та моральну шкоду у сумі 30000 гривень, судові витрати віднести на відділ культури.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали вимоги позову на підставах, вказаних вище, просили його задовольнити повністю.

Представник позивача ОСОБА_2 пояснив що фактично реорганізації музею не було, а було перепорядкування, а звільнення робітника у такому випадку можливе лише по ч 1 ст. 40 КЗпП (скорочення чисельності штату).Укладення контракту можливо лише зі знов прийнятими робітниками, та звільнення у зв,язку з відмовою від укладення контракту не може бути причиною звільнення та крім цього, не було повністю проведено розрахунок при звільненні.

Позивач ОСОБА_1 пояснив про те що він відмовився підписувати контракт тому що вважає що не повинен прийматися на роботу по контракту, та контракт не передбачений у законі про музеї та музейну діяльність.

Представник відповідачів Сачок О.А. вимоги позову не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, пояснив суду що для приведення у відповідальність законодавству, на підставі листа держреєстратора, який був у 2005 році , Рішенням 63 сесії 6 скликання Красноперекопської міської Ради, були внесені зміни до Статуту музею, де у п 4.2 було встановлено що директор Красноперекопського краєзнавчого музею Красноперекопської міської Ради приймається на роботу за контрактом. Позивач відмовився укласти контракт та був звільнений за ст. 36 п 6 КЗпП , у зв,язку з відмовою від продовження роботи у зв, язку зі зміною істотних умов праці. Була проведена реорганізація музею, була виведений зі складу засновників Красноперекопська райдержадміністрація. Рішення сесії є обов,язковим для виконання всіма посадовими особами.

Стаття 21 ЗУ «Про культуру» передбачає що керівник установи культури приймається на посаду по трудовому договору (контракту), а до установ культури відносяться також музеї.

Що стосується резервації грошових коштів для виплати ОСОБА_1 при його звільненні, то згідно наказу від 17.06.2013 року позивач був за 2 місяці попереджений про вивільнення та запропоновано підписати контракт. До останнього моменту міський голова чекав що позивач підпише контракт, та гроші не резервували.

Позивач був попереджений відповідно до ст. 32 КЗпП України за 2 місяці про зміну істотних умов праці на підставі наказу від 17.06.2013 року.

Згідно п 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» вказано що контракт є особливою формою трудового договору і укладається він, коли його застосування відповідає законодавству. Власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором укладення контракту тільки у тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом (наприклад, керівники підприємств)

Пунктом 10 вищевказаної постанови було роз,яснено що відмова працівника укласти контракт може бути підставою для припинення трудового договору за п 6 ст. 36 КЗпП України у тому разі, коли відповідно до законодавства така форма трудового договору для даного працівника була обов,язковою.

Представник відповідача- відділу з питань культури питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради- Захарова Л.М. з позовними вимогами не погодилась на просила суд відмовити у позові, пояснила суду що гроші позивач зміг би отримати лише після того як казначейство переведе їх на банківський рахунок відділу та потім їх переведуть на банківську картку позивача. Вихідна допомога позивачу була нарахована 30.09.2013 року та позивач зміг би отримати її 30.09.2013 року.

Третя особа ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав повністю та просив відмовити у позові, пояснив що з позивачем повинен був бути укладений контракт, він виніс наказ про звільнення позивача за ст. 36 п. 6 КЗпП України так як позивач відмовився укласти контракт. До позивача було шанобливе становище, з ним декілька разів розмовляли про укладення контракту, але позивач відмовлявся, тоді текст контракту був направлений йому по пошті, за підписом міського голови.

Позивач відмовився підписати контракт,тому був звільнений за п 6 ст. 36 КЗпП України.

Суд, вислухавши позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те що позовні підлягають задоволенню частково.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з наступного

Як вбачається з записів у трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 31.12.1992 року був прийнятий директором музею у Красноперекопський міський відділ культури.14.03.2011 року був звільнений з посади директора краєзнавчого музею відділу культури за ч 5 ст. 36 КЗпП України по переводу у відділ з питань культури, міжнаціональних відносин та релігії.15.03.2011 року позивач був прийнятий на посаду директора краєзнавчого музею відділу з питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради

Рішенням 62 сесії Красноперекопської міської Ради 6 скликання від 28.03.2012 року Красноперекопський краєзнавчий музей відділу з питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради був реорганізований у Красноперекопський краєзнавчий музей Красноперекопської міської Ради.(а.с.206-207,т. 1)

Наказом № 34 від 17.06.2013 року, на виконання рішення 62 сесії Красноперекопської міської ради 6 скликання від 28.03.2013 року № 654 «Про реорганізацію Красноперекопського краєзнавчого музею»,ст. 32,49-2, у зв,язку зі зміною істотних умов праці робітників краєзнавчого музею, штатного розкладу від 12.06.2013 року Красноперекопського краєзнавчого музею Красноперекопської міської Ради, 18.08.2013 року посада директора краєзнавчого музею була виведена з Красноперекопського краєзнавчого музею відділу з питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради. Директора Красноперекопського краєзнавчого музею відділу з питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради ОСОБА_1 було попереджено про вивільнення з займаної посади та запропанований перевід на посаду директора Красноперекопського краєзнавчого музею Красноперекопської міської Ради по контракту з 19.08.2013 року.(а.с.20 т 1)

Наказом № 87-к від 19.08.2013 року, ОСОБА_1 був звільнений 19.08.2013 року з займаної посади директора Красноперекопського краєзнавчого музею Красноперекопської міської Ради у зв,язку з відмовою від переводу на запропоновану посаду директора краєзнавчого музею Красноперекопської міської Ради по контракту на підставі п 6 ст. 36 КЗпП України.

Централізованій бухгалтерії відділу з питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради провести розрахунок з ОСОБА_1 та виплатити компенсацію за невикористану відпуску за період з 30.12.2012 по 19.08.2013 року у кількості 18 днів.

Як підстава для видання наказу вказано-наказ від 17.06.2013 року № 34, ст. 36.п 6 КЗпП України.(а.с.57 т 1)

Рішенням 63 сесії Красноперекопської міської Ради 6 скликання від 25.04.2013 року № 664 була затверджена нова редакція Статуту Красноперекопського краєзнавчого музею. Згідно п 1.1 Статуту Красноперекопський краєзнавчий музей Красноперекопської міської Ради є науково-дослідницьким та культурно-освітнім закладом. Музей знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Красноперекопська у особі Красноперекопської міської Ради.9 (а.с.147 т 1)

Пунктом 4.2. Статуту передбачено що директор приймається на посаду по трудовому договору (контракту).Укладення контракту регулюється виключно законами.(а.с.149 т 1)

Стаття 1 ЗУ «Про культуру» передбачає що діяльність у сфері культури(культурна діяльність) це творча,наукова,музейна,освітня і т.д. діяльність.

Статтею 21 ЗУ «Про культуру» передбачено що керівники закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними трудового договору (контракту).

Статтею 32 ч 3, 4 КЗпП України передбачено що у зв,язку зі змінами у організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж посадою. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи у нових умовах, то трудовий договір припиняється за п 6 ст. 36 КЗпП України.

Згідно п 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» вказано що контракт є особливою формою трудового договору і укладається він, коли його застосування відповідає законодавству. Власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором укладення контракту тільки у тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом (наприклад, керівники підприємств)

Пунктом 10 вищевказаної постанови було роз,яснено що відмова працівника укласти контракт може бути підставою для припинення трудового договору за п 6 ст. 36 КЗпП України у тому разі, коли відповідно до законодавства така форма трудового договору для даного працівника була обов,язковою.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те що після перетворення Красноперекопського краєзнавчого музею відділу з питань культури міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради у Красноперекопський краєзнавчий музей Красноперекопської міської Ради та внесення вищевказаних змін до Статуту музею рішенням сесії Красноперекопської міської Ради, у керівника (директора) музею змінились істотні умови праці, так як обов,язковим стало укладення трудового договору (контракту), який є особливою формою трудового договору.

Позивач у судовому засіданні заявив про те що він дійсно відмовився укласти контракт, тому що вважає це незаконним та не згоден його підписувати, тобто ОСОБА_1 відмовився від продовження роботи у нових умовах. При цьому він за 2 місяці до звільнення був попереджений наказом від 17.06.2013 року № 34 про те що він може укласти контракт з 19.08.2013 року та продовжити роботу у нових умовах.

Таким чином, суд приходить до висновку про те що звільнення ОСОБА_1 19.08.2013 року за ст. 36 п 6 КЗпП ( відмова від продовження роботи у зв,язку зі зміною істотних умов праці) відповідає вимогам законодавства та проведено законно. Відповідно, вимоги позивача про визнання незаконним наказу про його звільнення та поновлення на роботі не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум що належать йому від підприємства провадиться у день звільнення .Про нараховані суми належні працівнику при звільненні власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як пояснила у судовому засіданні представник відповідача Захарова Л.М., вона проводила розрахунок з позивачем двічі, а саме 27.08.2013 року у сумі 1348,31 грн (а.с.16 т 2) та 30.09.2013 року у сумі 2211,65 грн (а.с.23 т 2),при цьому пояснила що 2211,65 грн. це вихідна допомога, для розрахунку якої вона брала середньоденну заробітню плату у сумі 83,28 гривень (а.с.60 т 2).

Таким чином, зважаючи на те що позивач був звільнений 19.08.2013 року, суд приходить до висновку що позивачу слід виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 19.08.2013 року по 30.09.2013 року, шляхом множення середньоденної зарплати 83,28 гривень на дні затримки (43 календарних дні), тобто у сумі 3581,04 гривні. У задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід відмовити.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також, відповідно до ч. 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди «за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Неправомірними діями відповідача, а саме невиплатою всіх належних позивачу сум при звільненні, йому завдано моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях, яких він зазнав в зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, у втраті нормальних життєвих зв'язків, що вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Позивачу довелося обмежити спілкування зі своїми близькими людьми та іншими особами, причиною цього було його погане як психічне, так і матеріальне становище. Моральну шкоду, завдану йому відповідачем ОСОБА_1 оцінив в розмірі 30 000 грн. Але, з урахуванням, глибини моральних страждань позивача, характеру порушення прав позивача, з урахуванням вимог розумності і справедливости, суд вважає що у відшкодування моральної шкоди слід стягнути з відповідача 5000 гривень на користь позивача ОСОБА_1

Судові витрати слід стягнути з відповідача -Відділу з питань культури міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради у дохід держави у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.11,15,30,60,79,88,212,213,215 |ЦПК України,ст.ст.32 ч 3,4, 36 ч 1п6, ч 1 ст116, ч1 ст. 117, 237-1КЗпП України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу з питань культури,міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради, Красноперекопської міської Ради, третя особа -ОСОБА_6, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди-задовольнити частково.

Стягнути з Відділу з культури питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради, код установи 37516366, розрахунковий рахунок 354127001005246, в ГУ ДКСУ в АРК м Сімферополь, код банку 824026 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (з 19.08.2013 по 30.09.2013 року)-3581,04 гривні

Стягнути з Відділу з культури питань культури,міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради, код установи 37516366 розрахунковий рахунок 354127001005246,в ГУ ДКСУ в АРК м Сімферополь,код банку 824026 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5000 гривень

В решті частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відділу з культури питань культури, міжнаціональних відносин та релігії Красноперекопської міської Ради код установи 37516366, розрахунковий рахунок 354127001005246,в ГУ ДКСУ в АРК м Сімферополь,код банку 824026 на користь держави судовий збір у сумі 858,10 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК шляхом подачі апеляції у 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: О. В. Халдєєва