Рішення № 34006785, 07.10.2013, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/262/1458/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі: головуючого - судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Гусєвій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Тепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за надані послуги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, вказавши, що вони, мешкаючи в квартирі АДРЕСА_1 та користуючись усіма видами комунальних послуг, оплату за теплопостачання здійснюють не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01 лютого 2010 року до 01 лютого 2013 року виникла заборгованість в розмірі 6638,97 грн, яку і просив стягнути на його користь з відповідача та судові витрати у розмірі 229,4 грн.

Представник позивача Шепелєва І.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, зазначивши про те, що відключення від мережи центрального опалення було здійснено відповідачами самовільно, про факт відключення їм не повідомляли, тому до теперішнього часу вони нараховують заборгованість за надані послуги.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти позову та пояснив, що з 2009 року він відключився від мережі центрального опалення, оскільки декілька років до того температурний режим у його квартирі не відповідав нормам, численні звернення до КП ЖЕК результату не дали, тому він прийняв рішення про обігрів своєї квартири електричними обігрівачами. Крім того, вважає, що позивач не має права вимагати у нього оплату за надані послуги т.я. договору із КП Тепломережа на постачання теплової енергії у нього немає. Крім того, зазначив про те, що його дружина ОСОБА_4 не є власником спірної квартири, тому на неї не може бути покладено обов»язок по сплаті комунальних послуг.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засіданні не з»явилась, надавши до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим, та таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що згідно виписки з особового рахунку (а.с. 3), відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровані та мешкають у квартирі АДРЕСА_1. Зазначена квартира належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.10.2005 року.

З розрахунку суми заборгованості (а.с. 4) вбачається, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за період з 01.02.2010 року до 01.02.2013 року у сумі 6638,97 грн.

У відповідності з вимогами ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статею 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить,

користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах

вирішуються в судовому порядку.

Крім того, відповідно до ст.. 162 зазначеного вище Закону плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Таким чином, оцінюючи наведені норми закону, суд приходить до висновку про те, що посилання відповідача на безпідставність пред»явлених позовних вимог до його дружини не ґрунтуються на законі, оскільки усі повнолітні члени сім»ї власника квартири несуть відповідно до закону відповідальність по сплаті комунальних послуг у солідарному порядку.

Не погоджуючись із позовними вимогами відповідач ОСОБА_1 зазначив про те, що влітку 2009 року він відключив свою квартиру від мережі централізованого опалення, оскільки якість наданих послуг не відповідала встановленим нормативам, що підтверджується актом про відключення, складеним за участю його сусідів, тому він не повинен сплачувати за послуги, які не отримує.

Однак, суд критично оцінює ці доводи відповідача та вважає їх безпідставними, оскільки на час відключення квартири від мереж централізованого опалення, питання відключення від мереж централізованого опалення було врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 N 4.

Відповідно до п. 2.2.1 вказаного Порядку при позитивному рішенні міжвідомчої Комісії, щодо надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

Згідно з п. 2.4.1 Порядку разом з проектом індивідуального (автономного) теплопостачання надаються:

- технічні рішення з розрахунками щодо реконструкції існуючої системи теплопостачання: перенесення транзитних стояків, їхня ізоляція, можливе перекладання розподільчих трубопроводів, стояків, заміна дросельних діафрагм, елеваторів, теплолічильників тощо;

- проект теплоізоляції огороджувальних конструкцій, які відокремлюють приміщення з індивідуальним (автономним) теплопостачанням від сусіднього та, можливо, і зовнішніх огороджувальних конструкцій;

- значення тепловіддачі транзитних стояків та трубопроводів, які проходять приміщенням з індивідуальним (автономним) теплопостачанням і, при потребі, теплові навантаження місць загального користування;

- розраховані теплові навантаження об'єкта (квартири, нежитлового приміщення, секції, будинку).

Відповідно до 2.4.2 Порядку проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж (слід зазначити, що до звернення заявника додавався лише проект газопостачання квартири).

Згідно з п. 2.5 Порядку відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.

Згідно з п. 2.6 Порядку по закінченні робіт складається акт про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Згідно з п. 2.7 Порядку після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Як пояснив у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 у 2009 році він звертався до відповідних установи з питання відключення його квартири та отримав відмову, тому прийняв самостійне рішення про опалювання квартири за рахунок електричних обігрівачів, оскільки він є власником квартири та самостійно вирішує питання щодо користування власним майном.

Таким чином, оскільки відповідачі порушили порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, самовільно та передчасно відмовились від отримання послуг позивача, відновити систему централізованого опалення на вимогу позивача у власній квартирі відмовились, суд вважає їх доволи безпідставними.

Згідно ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 посилався на відсутність у нього договірних відносин із позивачем з приводу надання послуг та отримання оплати за надані послуги. Однак з такими доводами суд також не погоджується, оскільки, балансоутримувачем вказаного будинку є КП «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька», яка не є виконавцем послуг щодо надання централізованого опалення та гарячого водопостачання, тому договір на постачання теплової енергії укладений саме з цією організацією, що підтверджується копією договору, та не суперечить діючому законодавству.

При цьому розглядаючи клопотання про поновлення строків позовної давнини, суд виходить з того, що позивач своєчасно скористався своїм правом на звернення до суду, оскільки у березні 2013 році звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, який у подальшому було скасовано, тому строк позовної давнини не пропущено.

Разом з тим, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на коритсь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 229,4 грн.

На підставі викладеного, Цивільного Кодексу України, Житлового Кодексу УРСР, Закону України «Про житлово- комунальні послуги», керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Тепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за надані послуги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Тепломережа», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 109, на р/р 26003000097073 в ГУ ПАТ «УСБ» м. Донецька МФО 300023, ОКПО 05473192, заборгованість з наданих послуг централізованого опалення за період з 01.02.2010 року до 31.01.2013 року у сумі 6638,97 грн., судові витрати у розмірі 229,4 грн., а всього 6868,37 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя: Ю.О. Пивоварова