Постанова № 3400651, 19.01.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2009 р. Справа № 08/94-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Такмаков Ю.В., судді Барбашова С.В. , Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Черкашиній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Бордуна Ю.М. (директор), Гоготова В.В. (дов. № б/н від 14.09.2008р.)

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - ОСОБА_3. (дов. № б/н від 07.12.2008р.), ОСОБА_4 (дов. № б/н від 12.05.2008р.)

2-го відповідача за зустрічним позовом - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Промтранспоставка", м. Харків (вх. № 2123 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 11.08.08р. по справі № 08/94-08

за позовом Приватного підприємства "Промтранспоставка", м. Харків

до 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Первомайський, Харківська область

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Дослідницьке, Васильківський район, Київська область

про стягнення 3900,96 грн., -

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Дослідницьке, Васильківський район, Київська область

до 1) Приватного підприємства "Промтранспоставка", м. Харків

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова експедиція", м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область

про стягнення 8531,32 грн., -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.08.08р. по справі № 08/94-08 (суддя Ковальчук Л.В.) первісні позовні вимоги задоволені повністю та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства "Промтранспоставка" 3900,00 грн. заборгованості за організацію перевезення вантажу, 0,48 грн. 3% річних,102 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Промтранспоставка" 3% річних в сумі - 0,48 грн. Крім того, задоволені у повному обсязі зустрічні позовні вимоги та стягнуто з Приватного підприємства "Промтранспоставка" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 збитки в сумі 8531,32 грн., 102,00 грн. витрат по сплаті держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач за первісним позовом, Приватне підприємство "Промтранспоставка", м. Харків з даним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 11.08.08р. по справі № 08/94-08 скасувати в частині задоволення зустрічних позовних вимог, а в іншій частині рішення суду залишити без змін. Крім того, позивач просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. на свою користь суму держмита за подання апеляційної скарги.

Відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 11.08.08р. по справі № 08/94-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши уповноважених представників позивача за первісним позовом та представників 2-го відповідача, які підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, 01 січня 2008 року між Приватним підприємством "Промтранспоставка" (позивачем за первісним позовом) та ФОП ОСОБА_1 (1-м відповідачем за первісним позовом) укладено договір за № 11/01 про надання інформаційних послуг, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язалась надати інформаційні послуги, що пов'язані з вибором комерційних партнерів при здійсненні організації перевезення вантажів автомобільним транспортом, а замовник зобов'язався прийняти ці послуги та сплатити їх. Вартість інформаційних послуг Виконавця є договірною і визначається сторонами в заявці із розрахунку обсягу наданої інформації і кількості витраченого часу (пункти 1.1., 5.1. Договору). Інформаційні послуги надаються виконавцем на підставі письмової заявки (пункт 1.2. Договору). Замовник сплачує Виконавцю вартість наданих послуг після виконання Партнером своїх зобов'язань перед Замовником. Зокрема, для Партнера, який є споживачем послуг Замовника, таким зобов'язанням є своєчасна сплата послуг Замовника (пункт 5.3. Договору). Виконавець несе солідарну відповідальність з Партнером, що вказаний у замовленні, за прострочення оплати послуг Замовника у вигляді 3 % річних від простроченої суми (пункт 7.3. Договору). Відповідно до пункту 6.1. даного Договору приймання-здача виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання відповідного акту виконаних робіт.

23 січня 2008 року між позивачем за первісним позовом та ФОП ОСОБА_1 укладено заявку за № 11 до Договору про надання послуг № 11/01 від 01.01.2008р. (том 1 аркуш справи 15), в якій 1-й відповідач надав інформацію про вільний вантаж у ФОП ОСОБА_2. по маршруту Київ-Сімферополь на 23.01.2008р.

23 січня 2008 року між позивачем за первісним позовом (Перевізник) та 2-м відповідачем -ФОП ОСОБА_2. (Експедитор) укладено разовий договір -замовлення про надання транспортно-експедиційних послуг (том 1 аркуш справи 16).

Згідно разового договору-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг за № 08/18-23.01.08 позивач здійснив перевезення вантажу за маршрутом Київ-Сімферополь, автомобілем МАН державний номер НОМЕР_1, водійОСОБА_5.

Даною заявкою встановлено термін оплати та порядок розрахунків, а саме оплата за виконану роботу здійснюється в термін 3-6 днів, по оригіналам транспортних документів, при наданні ТТН, маршрутного листа і первинних документів з помітками вантажоотримувача. Договір укладений по факсу має юридичну силу, оплата здійснюється із коштів які належать Замовнику.

На виконання умов цієї заявки позивач за первісним позовом надав ФОП ОСОБА_2. транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 3900,00 грн., що підтверджується відміткою про отримання вантажу вантажоотримувачем на товарно-транспортній накладній за № 12238 від 23.01.08р., а також направив 2-му відповідачеві 30.03.08р. оригінали товарно-транспортних накладних за №№ 704684, 704685, 12238 від 23.01.08р., акт приймання-передачі робіт (послуг) від 24.01.08р. та рахунок-фактуру № 08 від 23.01.08р.

Приймаючи оскаржене рішення господарський суд визначився, що 2-й відповідач в порушення умов разового договору-заявки № 08/18-23.01.08 свої зобов'язання по оплаті вартості отриманих транспортно-експедиційних послуг не виконав та грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача за первісним позовом не перерахував, а тому дійшов висновку, що первісні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за організацію перевезення вантажу в сумі 3900,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що 2-й відповідач - ФОП ОСОБА_2. за надані послуги у встановлений разовим договором-заявкою термін з позивачем по первісному позову не розрахувався, а тому на підставі пункту 7.3. Договору № 11/01 та статті 625 Цивільного кодексу України, господарський суд визначився, що нараховані позивачем 3% річних в сумі 0,96 грн. підлягають солідарному стягненню з першого та другого відповідача.

Викладені вище висновки господарського суду в цій частині, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, і їм надана правильна та належна правова оцінка.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При винесенні рішення в частині задоволення зустрічного позову, господарський суд дійшов висновку про доведення позивачем за зустрічним позовом наданими до справи документами понесення ним збитків в розмірі 8531,32 грн. з вини ПП "Промтранспоставка" (Перевізника).

Задовольняючи вимоги зустрічного позову господарський суд виходив з того, що ПП "Промтранспоставка" свої зобов'язання по разовому договору-заявці від 23.01.2008р. виконав не в повному обсязі, а саме доставив вантаж з порушеними пломбами, зробленими ТОВ "Нова Експедиція", що підтверджується доданими до матеріалів справи поясненням водія ОСОБА_5 та актом про порушення пломби від 24.01.2008р. за участю цього водія. Згідно вказаного акту комісією при огляді виявлено нестачу одного полету місця з товаром по накладним № 174385, № 174384 в наявності залишилось тільки шампанське "Багратіон", біле п/солодке 4860069010053 - 1шт., "Брют" 4860069010084 - 1шт., біле п/солодке 4860069010С07 - 3шт. Виявлена нестача товару складає на суму 8531,32 грн.

25 лютого 2008 року ТОВ "Нова Експедиція" направило на адресу ФОП ОСОБА_2. претензію та відповідні документи в підтвердження нестачі.

Разом з цим, господарським судом встановлено, що на виконання вимог вказаної претензії СПДФО ОСОБА_2. сплатила ТОВ "Нова Експедиція" вартість нестачі в сумі 8531,32 грн., про що свідчить платіжне доручення № 33 від 09.04.08р.

Враховуючи приписи статті 623 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, господарський суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_2. понесла збитки в розмірі нестачі товару на суму 8531,32 грн., які підлягають відшкодуванню за рахунок позивача за первісним позовом.

Але з такими висновками господарського суду не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Однак, в порушення цих вимог господарським судом Харківської області при винесенні оскарженого рішення в частині зустрічного позову, не встановлені дійсні права та обов'язки сторін, не враховані обставини, суттєві для розгляду даного господарського спору, а висновки суду в цій частині не ґрунтуються на повно встановлених обставинах справи, що призвело до прийняття неправомірного рішення, з огляду на таке.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

За загальним правилом, господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в сукупності, що відображується в судовому рішенні.

Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Матеріали справи свідчать про те, що предметом зустрічних позовних вимог є наявність чи відсутність підстав для застосування до ПП «Промтранспоставка»цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків в сумі 8531,32 грн. за порушення договірних зобов'язань та положень чинного законодавства згідно приписів статей 22, 1166 Цивільного кодексу України.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України).

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проте, із матеріалів справи вбачається, що факт завдання ФОП ОСОБА_2. реальних збитків в сумі 8531,32 грн., понесених нею внаслідок вимушеної сплати ТОВ "Нова Експедиція" вартості нестачі товару з вини ПП «Промтранспоставка»є недоведеним належними та допустимими доказами.

Так, в обґрунтування заявлених вимог ФОП ОСОБА_2. вказує на те, що ПП «Промтранспоставка»в порушення договірних зобов'язань доставив вантаж з порушеними пломбами, що підтверджується поясненням водія ОСОБА_5, актом про порушення пломби від 24.01.2008р. та актами про псування, бій, недовіз або надлишок товару від 24.01.2008р. При цьому, факт нестачі товару ФОП ОСОБА_2. підтверджує копією накладної № 12238 від 23.01.2008р., в якій міститься відмітка про нестачу товару по накладним № 174384, № 174385.

В результаті такої нестачі, ФОП ОСОБА_2. на виконання вимог претензії ТОВ "Нова Експедиція" сплатила останньому вартість нестачі в сумі 8531,32 грн., в підтвердження чого надала до справи копію платіжного доручення № 33 від 09.04.08р.

Однак колегія суддів вважає, що факт перерахування грошових коштів ТОВ "Нова Експедиція" не є тією правовою підставою для застосування до ПП «Промтранспоставка»цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків в сумі 8531,32 грн., оскільки окрім іншого ФОП ОСОБА_2. не надала жодного належного документального підтвердження в обґрунтування збитків та не представила жодного правового обґрунтування їх стягнення.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надана до відзиву на позовну заяву копія платіжного доручення № 33 від 09.04.2008р. в обґрунтування перерахування грошових коштів в сумі 8531,32 грн. (том. 1 аркуш справи 65) не містить відбитку штампа банку та якою посадовою особою (відповідальним виконавцем) засвідчений цей документ, тому судом апеляційної інстанції були витребувані оригінал платіжного доручення № 33 від 09.04.2008р. та виписка з виписки банку.

Але на вимогу суду оригінал саме цього платіжного доручення № 33 від 09.04.2008р. ФОП ОСОБА_2. не представлений, а надана лише копія іншого платіжного документу (том 2 аркуш справи 62), який не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердж. постановою Правління Національного банку України 21.01.2004р. № 22 та за реєстр. Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976.

В зв'язку з чим колегія суддів не приймає до уваги надані суду апеляційної інстанції ФОП ОСОБА_2. копію платіжного доручення № 33 від 09.04.2008р. і надану копію виписки по особовому рахунку № 26006028851361 за 09.04.2008р. в якості доказів перерахування грошових коштів ТОВ "Нова Експедиція", оскільки вони оформлені неналежним чином та не підтверджують ті обставини, які є підставою для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Крім того, цими документами не підтверджується наявність чи відсутність порушення умов договору з боку ПП «Промтранспоставка».

Повторно розглядаючи справу у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів враховує, що згідно зі статтею 47 Статуту автомобільного транспорту України від 1969 року (далі - Статут) саме товарно-транспортні накладні є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями.

При цьому, обставини, що можуть служити підставою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств або організацій при автомобільних перевезеннях, стверджуються записами в товарно-транспортних документах (стаття 158 Статуту).

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені Наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997р. в редакції від 05.11.2001р. товарно-транспортна накладна -це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а транспортна послуга -це перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом. Пункт 11.1 розділу 11 зазначених Правил також встановлює, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Пунктом 11.7 цих Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються Перевізнику.

Відповідно до ст. 72 Статуту одержання вантажу засвідчується підписом і печаткою (штампом) вантажоодержувача в трьох примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких залишаються у перевізника, а один вручається вантажоодержувачу.

Таким чином, обставини, що зумовлюють одержання вантажу засвідчуються в трьох примірниках товарно-транспортної накладної.

Наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України № 228/253 від 07.08.96р., за реєстр. в Міністерстві юстиції України 28.08.96р. за № 483/1508 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи»рекомендований порядок заповнення товарно-транспортних накладних.

Згідно п. 3.5.2 Наказу за умов прийняття до перевезення товарно-матеріальних цінностей довіреною особою вантажоодержувача у рядку "Вантаж одержав" ця особа записує власні прізвище, ініціали, посаду і стверджує факт одержання вантажу власним підписом, у рядку "Підпис вантажоодержувача", зверху вантажовідправник проставляє номер доручення, дату його видачі та ким видане.

Таким чином, вантажоодержувач проставляє номер доручення, дату його видачі та ким видане за умов прийняття до перевезення товарно-матеріальних довіреною особою вантажоодержувача.

Згідно п. 3.5.4 Наказу у рядках, де фіксують факт прийняття-передачі вантажу матеріально відповідальна особа у рядку "Прийняв" - записує власну посаду, прізвище, ініціали і підписом та штампом вантажоодержувача стверджує прийняття вантажу.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до заявки від 23.01.2008р., яка укладена між ПП «Промтранспоставка»та ФОП ОСОБА_2., узгоджено доставку вантажу за адресою, що вказана у товарно-транспортній накладній.

Товарна-транспортна накладна № 12238 від 23.01.2008р., надана ФОП ОСОБА_2. до зустрічного позову, містить адресу вантажоодержувача м. Сімферополь, вул. Кірова, 19/1. Вантажовідправником за накладною виступає ЗАТ «Фоззі».

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 12238 від 23.01.2008р. представником ТОВ «ФОЗЗІ-ПОРТ»Корниенко Н.А. прийнято вантаж на суму 67708,04 грн., про що свідчить підпис Корниенко Н.А. та штамп ТОВ „ФОЗЗІ-ПОРТ", на якому вказано адресу м. Сімферополь, вул. Кірова, 19/1.

Згідно наданого ФОП ОСОБА_2. акту від 24.01.2008р., засвідченого ТОВ «ФОЗЗІ-ПОРТ», Корниенко Н.А. займає посаду «приймальник».

Зустрічні позовні вимоги заявлені ФОП ОСОБА_2. саме на підставі товарно-транспортної накладної № 12238 від 23.01.2008р., в якій зроблено запис про нестачу місць згідно накладних № 174384, № 174385 (том 1 аркуш справи 81).

Але наявний в матеріалах справи екземпляр позивача за первісним позовом товарно-транспортної накладної № 12238 від 23.01.2008р., на підставі якої уповноваженим представником ТОВ «ФОЗЗІ-ПОРТ»Корниенко Н.А. прийнято вантаж на суму 67708,04 грн., не містить жодного запису про нестачу місць або складання відповідного акту про нестачу і його дату (том 1 аркуш справи 17). Проте господарський суд не врахував вказані обставини та не взяв до уваги, що пунктом 6 разового договору-заявки від 23.01.2008р. встановлено, перевізник виконав свої зобов'язання з моменту передачі товару вантажоодержувачу та отримання свого екземпляра товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання товару без зауважень вантажоодержувача.

Не містять інформації про нестачу і надані ФОП ОСОБА_2. (позивачем за зустрічним позовом) товарно-транспортні накладні за № 704684 від 23.01.2008р. та № 704685 від 23.01.2008р. на переміщення алкогольних напоїв (том 1 аркуші справи 82-83).

Згідно пункту 3 разового договору-заявки договору ПП "Промтранспоставка" - перевізник за умовами договору несе відповідальність за зберігання вантажів, які він перевозе з моменту закінчення завантаження і до моменту отримання цього вантажу вантажоотримувачем, а відповідно до пункту 4 цього договору в разі порчі, часткової або повної втрати вантажу, нестачі, перевізник повністю відшкодовує збитки понесені замовнику рівною сумою вказаною у видатковій накладній.

Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві.

Відповідно до ч. З ст. 310 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення.

Відповідно п. 15.1 Правил у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4 до Правил. Пунктом 15.6 Правил передбачено, що для засвідчення складання акту на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).

Наявний в матеріалах справи акт про порушення пломби від 24.01.2008р. (том 1 аркуш справи 53-54) не є належними доказом справі у розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки оформлений неналежним чином, а саме не містить вказівок щодо посад осіб, які його склали, та яким чином вони відносяться до підприємств Перевізника, Вантажовідправника та Вантажоодержувача у даній справі, в зв'язку з чим даний документ до уваги колегією суддів не приймається.

Господарським судом також не враховано, що відшкодовуючи ТОВ «Нова експедиція»8531,32 грн., ФОП ОСОБА_2. посилається на акти про псування, бій, недовіз або надлишок товару від 24.01.2008р., які складені на підставі внутрішніх документів ТОВ «ФОЗЗІ-ПОРТ», а саме товарно-транспортних накладних № 174384 та № 174385. При цьому, вказані накладні є супровідними документами та не визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями, що врегульовані статтею 47 Статуту, оскільки ПП «Промтранспоставка»перевезення за накладними № 174384 та № 174385 не здійснювало. З цих обставин, вони не можуть бути підставою для відповідальності перевізника.

Крім того, при порівнянні копій наданих сторонами у справі актів про псування, бій, недовіз або надлишок товару від 24.01.2008р. колегія суддів визначає, що вони не є ідентичними, оскільки в них не співпадають дати їх складання, а тому до уваги також не приймаються.

З наведених обставин випливає, що надана ФОП ОСОБА_2. накладна № 12238 від 23.01.2008р. в обґрунтування зустрічних позовних вимог не може бути прийнятою колегією суддів до уваги, оскільки зроблений в ній запис не встановлює факт нестачі товару під час приймання вантажу вантажоодержувачем. Матеріалами справи підтверджується, що цей запис зроблений в односторонньому порядку і не на всіх примірниках вказаної накладної, а здійснений вже після видачі вантажу вантажоодержувачу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вся продукція по спірним накладним була прийнята вантажоодержувачем в повному обсязі та без зауважень.

Разом з цим, господарський суд не дав належної правової оцінки тій обставині, що надана в підтвердження зустрічних позовних вимог товарно-транспортна накладна № 12238 від 23.01.2008р. містить суперечливі дані щодо виконаного перевезення.

Так, згідно п. 9 Правил про опломбування вантажу в товарно-транспортній накладній, робиться відмітка із зазначенням змісту відтиску пломби. Первісні позовні вимоги заявлені на підставі товарно-транспортної накладної № 12238 від 23.01.2008р., відповідно до якої пломбування проводило ТОВ «Нова Експедиція»(том 1 аркуш справи 17). Проте товарно-транспортна накладна № 12238 від 23.01.2008р., яка надана ФОП ОСОБА_2., містить відмітку, що пломбування проводило ЗАТ «Фоззі»(том 1 аркуш справи 81). Отже, вказані обставини свідчать про те, що вантаж до перевезення ПП «Промтранспоставка»приймався в опломбованому ТОВ «Нова Експедиція»автомобілі і не має відношення до вантажу, опломбованого ЗАТ «Фоззі».

Окрім того, на виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду ФОП ОСОБА_2. надала завірені вантажоодержувачем (ТОВ «ФОЗЗІ-ПОРТ») копії примірників товарно-транспортних накладних за № 704684 від 23.01.2008р. та № 704685 від 23.01.2008р., з яких остання містить відмітку про нестачу товару лише по одній видатковій накладній № 174385, в результаті чого складено акт приймальником Корниенко Н.А.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вказаний екземпляр накладної № 704685 від 23.01.2008р., завірений ТОВ «ФОЗЗІ-ПОРТ», протирічить оригіналу цієї ж накладної, наданої ПП «Промпоставка»в обґрунтування первісних позовних вимог, в якій запис про нестачу товару при його прийомці вантажоодержувачем - відсутній.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що наданий в обґрунтування первісних позовних вимог екземпляр накладної № 704685 від 23.01.2008р. та представлений суду апеляційної інстанції ФОП ОСОБА_2. екземпляр цієї ж накладної протирічать один одному та скрізь містять різні дані щодо встановлення факту нестачі товару.

Колегія суддів зауважує, що всі накладні, які були надані сторонами у справі, окрім екземпляру копії накладної № 704685 від 23.01.2008р., засвідченої ТОВ «ФОЗЗІ-ПОРТ», не містять посилань на акти про псування, бій, недовіз або надлишок товару від 24.01.2008р.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність всіх умов настання для ПП «Промтранспоставка»відповідальності за заподіяння збитків, а тому правові підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що викладені господарським судом Харківської області в оскарженому рішенні від 11.08.2008р. по справі № 08/94-08 висновки в частині задоволення зустрічного позову не відповідають обставинам справи, і при його прийнятті судом було порушено норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга ПП «Промтранспоставка»підлягає задоволенню, а вказане рішення в цій частині скасуванню і прийняттю нового рішення, яким в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердж. постановою Правління Національного банку України 21.01.2004р. № 22 та за реєстр. Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердж. Наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997р. (ред від 05.11.2001р.), Наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України № 228/253 від 07.08.96р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України 28.08.96р. за № 483/1508 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», частиною 2 статті 11, 22, частиною 3 статті 623, 924, 1166 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 310 Господарського кодексу України, ст. ст.47, 72, 158 Статуту автомобільного транспорту України, ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Промтранспоставка", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.08.08р. по справі № 08/94-08 в частині задоволення зустрічного позову скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_1, КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012, код НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства "Промтранспоставка" (61204, м. Харків, пр-т Перемоги,76, кв. 360, р/р 26007805770970 в ХОФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 351016, код 34330452) 51,00 грн. державного мита по скарзі.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Такмаков Ю.В.

Судді Барбашова С.В.

Могилєвкін Ю.О.