Ухвала суду № 34004396, 04.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 жовтня 2013р. Справа №804/12896/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Потолова Г.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:

- визнання неправомірною бездіяльностіВідділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Дніпропетровській областістосовно не надісланняпозивачу у відповідності до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» жодної відповідної постанови державного виконавця щодо заяви ОСОБА_1 від 19.09.2013р. про примусове виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2013р. по справі №804/6969/13-а за позовом ОСОБА_1 до Держспоживінспекції у Дніпропетровській області;

- зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Дніпропетровській області провести в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», виконавчі дії щодо примусового виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2013р. по справі №804/6969/13-а за позовом ОСОБА_1 до Держспоживінспекції у Дніпропетровській області за виконавчим листом, виданим 17.09.2013р. по справі №804/6969/13-а, про зобов'язання Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 у письмовій формі інформацію про результати з'ясування спеціалістами Держспоживінспекції у Дніпропетровській області фактів, викладених у зверненні ОСОБА_2 від 09.04.2012р. (реєстр №П-340) до Держспоживінспекції у Дніпропетровській області, та зобов'язання надіслати позивачу відповідної постанови державного виконавця.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107Кодексу адміністративного судочинства Українисуддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, в порушення п.2, п.3 ч.1 цієї статті, у позовній заяві не зазначено засобів зв'язку позивача та адрес електронної поштисторін, або посилання на їх відсутність, оскільки ці реквізити можуть бути потрібні суду для здійснення термінових викликів чи повідомлень, з'ясування причин неприбуття до суду.

При цьому, суд зазначає, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, тому позивач може звернутись до відповідних довідкових служб для з'ясування адреси електронної пошти та іншої інформації щодо Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Дніпропетровській області.

Також, у відповідності до ч.2 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

З тексту позовної заяви вбачається наявність у позивача підтверджуючих документів (заяви, постанови тощо).

Проте, всупереч зазначеним приписам позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно Закону України «Про судовий збір», який визначає правові засади справлення судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено, що судовий збір у відповідному розмірі сплачується як за вимоги немайнового так і майнового характеру.

В порушення приписів зазначеного Закону України та ч.3 ст.106 КАС України позивачем не надано доказів сплати судового збору.

Пунктом 1 ч.1 ст.107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч.1 ст.48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідно до ч.2 ст.48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Всупереч зазначеним приписам позивачем не надані докази адміністративної процесуальної дієздатності. Таким доказом, зокрема, може вважатися засвідчена копія паспорту позивача тощо.

Одночасно, суд звертає увагу позивача, що згідно ст.50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Статус третіх осіб в адміністративному процесі визначений ст.53 КАС України.

Згідно приписів ст.106 КАС України у позовній заяві, крім іншого, зазначаються дані щодо позивача, відповідача, третіх осіб. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

З тексту позовної заяви вбачається визначення позивачем боржника: Держспоживінспекція у Дніпропетровській області.

Приписи КАС України не містять визначення такої сторони або учасника процесу, як боржник.

Також, відповідно до ч.3 ст.181 КАС України відповідач у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Згідно практики, якої дотримується Вищий адміністративний суд України, що вбачається з Постанови Пленуму №3 від 13.12.2010р. «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (зі змінами), органами державної виконавчої служби відповідно до ст.181 КАС України є: Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Отже, структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

З урахуванням вищевикладеного, позовна заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України.

Визначені питання стосуються саме позивача, а тому останній має можливість надати такі докази самостійно.

Відповідно до ст.122 КАС України за загальним правилом адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. А у випадках, встановлених ст.181 КАС України - протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Визначені недоліки позовної заяви неможливо усунути в ході розгляду адміністративної справи.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.106, 108 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві протягом 5-ти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути визначені недоліки позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г. В. Потолова