Постанова № 34004392, 08.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 р. Справа № 805/13575/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спасової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, що обслуговують цього платника податків, податкового боргу у сумі 1808333,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі позивач, Шахтарська ОДПІ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з рахунків Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (надалі відповідач, ДП «Шахтарськантрацит») податкового боргу у сумі 1808333,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не було сплачено у встановлений законодавством строк авансовий внесок за липень 2013 року, що призвело до виникнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 1808333,00 грн. Шахтарською ОДПІ приймались заходи по погашенню зазначеного податкового боргу, а саме підприємству направлені перша та друга податкові вимоги, прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, податковим керуючим описано активи платника податків на суму 5 340476,00 грн., в Держреєстрі обтяжень рухомого майна 31.01.2011 року зареєстрована податкова застава. Вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу, в зв'язку з чим позивач просив стягнути зазначену заборгованість у судовому порядку з рахунків ДП «Шахтарськантрацит», відкритих у банківських установах.

Відповідач позов визнав у повному обсязі, надавши суду відповідну заяву, в якій також просив розглянути справу за відсутністю його представника.

З'явившись у судове засідання, призначене на 08 жовтня 2013 року, представник позивача Шевченко Т.О., у зв'язку з неявкою відповідача, просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

На підставі ч.6 ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно вимог ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки зазначені дії відповідача не суперечить закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, крім іншого виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом; здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Право на звернення до суду органів державної податкової служби передбачено статтею 20 Податкового кодексу України.

Отже, позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України, є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків прямо визначені законодавством України.

Відповідач - Державне підприємство «Шахтарськантрацит» (ідентифікаційний код 32299510) зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30 квітня 2003 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.5-6)

Згідно довідки Шахтарської ОДПІ відповідач, як платник податків, перебуває на податковому обліку у позивача з 08.05.2003 року за № 187. (а.с.7,9)

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до Шахтарської ОДПІ 08.02.2013 року була подана податкова декларація № 90871399924 з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, відповідно якої ДП «Шахтарськантрацит» самостійно визначено до сплати у 2013 році щомісячний авансовий внесок у розмірі 1808333,00грн. (а.с.18-19)

З зворотнього боку облікової картки, розрахунку суми позову вбачається, що аном на 30.08.2013 року за відповідачем рахується заборгованість з податку на прибуток підприємств у сумі 1967446,93грн., у тому числі за липень 2013 року у сумі 1808333,00 грн.

Доказів сплати зазначеної заборгованості до суду не надано.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п.14.1. ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового Кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкову вимогу.

У зв'язку з тим, що податковий борг має безперервний характер Шахтарською ОДПІ надсилались боржнику рекомендованими листами з повідомленням про вручення податкові вимоги №1/116 від 06.11.2001 року, №2/490 від 27.12.2001 року, №1/103 від 29.10.2001 року, №2/567 від 27.12.2001 року, які були отримані відповідачем, про що свідчать відповідні підписи уповноважених осіб. (а.с.10-13)

Згідно з п.88.1. ст.88 Податкового Кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.п.89.1.1., 89.1.2. п.89.1, п.89.2, 89.3 ст.89 Податкового Кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

На виконання наведенних положень законодавства 19.01.2011 року Шахтарською ОДПІ було прийнято рішення № 175/10/24-013 про опис майна відповідача у податкову заставу. (а.с.14)

28.01.2011 року податковим керуючим Налінським В.В. на підставі рішення від 19.01.2011 року № 175/10/24-013 проведено опис майна платника податків. (а.с.15-16)

Проте сума заборгованості відповідачем сплачена не була, тобто заходи, прийняті позивачем щодо стягнення податкового зобов'язання, не призвели до його погашення.

Згідно п. 95.1., п. 95.2, п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має відкриті рахунки в банківських установах, у тому числі в ГУ ДКСУ у Донецькій області, АТ КБ «ТК Кредит», АТ «Райффайзен Банк «Аваль» у місті Києві та інші. (а.с.7)

Таким чином, враховуючи наведене, зважаючи на існування на день розгляду справи у ДП «Шахтарськантрацит» податкового боргу з податку на прибуток за липень 2013 року у розмірі 1808333,00 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість позову Шахтарської ОДПІ та необхідність його задоволення.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162, 184-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, що обслуговують цього платника податків, податкового боргу у сумі 1808333,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (ідентифікаційний код 32299510), відкритих у банках, що обслуговують цього платника податків, на користь Державного бюджету України, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств, грошові кошти у розмірі 1808333 (один мільйон вісімсот вісім тисяч триста тридцять три) гривні 00 (нуль) копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова прийнята та підписана у нарадчій кімнаті 08 жовтня 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.