Постанова № 34004364, 04.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 р. Справа № 805/7524/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Великоновосілківський консервний завод" до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011502 від 30 січня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2013 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Великоновосілківський консервний завод", звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецької області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011502 від 30 січня 2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 12916,68 гривень (в тому числі 10333,34 гривень за основним платежем та 2583,34 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями). В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає приписам податкового законодавства та спростовується первинними документами. Посилаючись на статті 202, 203, 204, 215 Цивільного кодексу України, статті 138, 193, 198, Податкового кодексу України, позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000011502 від 30 січня 2013 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 26 вересня 2013 року, представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав за можливе розглянути справу у письмовому проваджені.

Представник відповідача у судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи у письмовому проваджені, проти задоволення позовної заяви заперечувала в повному обсязі.

Оскільки в судове засідання, призначене на 26 вересня 2013 року, прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглянути справу у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26 грудня 2005 року державним реєстратором Великоновосілківської районної внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Великоновосілківський консервний завод" за номером 1 238 102 0000 000170, код ЄДРПОУ 33768629 (а.с. 67-68).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Великоновосілківський консервний завод" перебуває на податковому обліку з 26 грудня 2005 року, про що свідчить довідка форми № 4-ОПП (а.с. 69).

11 березня 2006 року позивачу було видано «Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість» № 06912868 (а.с. 70).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтезпродсервіс» є юридичною особою та зареєстровано за кодом ЄДРПОУ 32397777 (а.с. 117).

1 серпня 2012 року між ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" та ТОВ «Сінтезпродсервіс» був укладений «Договір купівлі транспортного засобу» (далі - Договір). За умовами Договору ТОВ «Сінтезпродсервіс» зобов'язалося передати у власність, а позивач прийняти та оплатити вантажний автомобіль марки КАМАЗ. Позивач в якості попередньої плати мав у строк до 28 вересня 2012 року перерахувати на користь ТОВ «Сінтезпродсервіс» 70000,00 гривень, а останнє на протязі 90 днів з дати отримання попередньої оплати передати у власність позивача автомобіль (а.с. 48-49).

1 жовтня 2012 року між ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" та ТОВ «Сінтезпродсервіс» була укладена додаткова угода до Договору, за умовами якої ціна Договору була зменшена до 62000,00 гривень, а строк передачі автомобіля перенесений до 31 травня 2012 року (а.с. 50).

31 травня 2012 року між ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" та ТОВ «Сінтезпродсервіс» була укладена додаткова угода до Договору, згідно якої строк передачі автомобіля перенесений до 31 серпня 2013 року (а.с. 51).

28 вересня 2012 року ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" перерахувало на поточний рахунок ТОВ «Сінтезпродсервіс» 70000,00 гривень в якості плати за автомобіль згідно Договору (а.с. 56).

21 жовтня 2012 року ТОВ «Сінтезпродсервіс» повернуло на поточний рахунок ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" 8000,00 гривень як повернення попередньої плати (а.с. 57).

28 вересня 2012 року ТОВ «Сінтезпродсервіс» видало на ім'я ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" податкову накладну №2809011 на суму 70000,00 гривень, в тому числі податок 11666,67 гривень (а.с. 52).

1 жовтня 2012 року ТОВ «Сінтезпродсервіс» видало на ім'я ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" Розрахунок №119 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №2809011 від 28.09.2012 (а.с. 53-54).

За даними акту звірки станом на 31 травня 2013 року кредиторська заборгованість ТОВ «Сінтезпродсервіс» перед ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" становить 62000,00 гривень (а.с. 119-121).

15 січня 2013 року відповідачем виданий наказ про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Великоновосілківський консервний завод" у зв'язку із не наданням пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язків письмовий запит податкового органу щодо правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року (а.с. 9).

В період з 16 січня по 22 січня 2013 року уповноваженими представниками відповідача була здійснена невиїзна документальна перевірка позивача. За результатами проведеної перевірки був складений акт № 2/00001/1502/33768629 від 21.01.2013 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" код за ЄДРПОУ 33768629 з питань правомірності формування податкового кредиту з платником податків ТОВ "Сінтезпродсервіс" код за ЄДРПОУ 32397777 за період з 1 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року» (далі за текстом - Акт) (а.с. 11-15).

За висновками Акту позивачем порушені:

- частина 5 статті 203, частини 1, 2 статей 215, 216 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" при придбанні від ТОВ "Сінтезпродсервіс";

- пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 10333,00 гривень за вересень 2012 року.

Підставою для зазначених донарахувань стало невизнання податковим органом права позивача на формування податкового кредиту за операцією з придбання товару в рамках господарських правовідносин з ТОВ "Сінтезпродсервіс" за купівлі транспортного засобу від 01.082012 у зв'язку з нікчемністю цього правочину. На обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на те, що ТОВ «Сінтезпродсервіс» не знаходиться за юридичною адресою, місцезнаходження посадових осіб не встановлено, і позивачем не надано документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «Сінтезпродсервіс».

30 січня 2013 року відповідачем на підставі Акту було винесене податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000011502 про збільшення ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 10333,34 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями на 2583,34 гривень, загалом 12916,68 гривень (а.с. 8).

28 січня 2013 року позивачем було подано заперечення на Акт № 2/00001/1502/33768629 від 21.01.2013 (а.с. 16-18).

29 січня 2013 року відповідач висновком №154/15-013 залишив без розгляду заперечення позивача на Акт (а.с. 19).

За наслідками адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 26-30; 36-38).

Станом на 13 серпня 2013 року за даними комп'ютерного обліку 3-го ВРЕР м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області за ТОВ «Сінтезпродсервіс» вантажний автомобіль марки КАМАЗ не зареєстрований (а.с. 95).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень можна зробити висновок про те, що право на на зменшення суми податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, докази, на які посилається позивач (Договір, податкова накладна, виписки банку) на обґрунтування своїх вимог, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у даній справі, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Згідно зі статтями 317, 658 Цивільного кодексу України продавцем за договором може виступати особа, що є власником товару, оскільки це випливає із загального правила про те, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як вказувалося раніше, станом на 13 серпня 2013 року за даними комп'ютерного обліку 3-го ВРЕР м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області за ТОВ «Сінтезпродсервіс» вантажний автомобіль марки КАМАЗ не зареєстрований. До того ж, ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" та ТОВ "Сінтезпродсервіс" двічі переносили дату передачі у власність позивача автомобіля, який до теперішнього часу позивачу не переданий.

Зазначене свідчить про неможливість реального здійснення ТОВ "Сінтезпродсервіс" зазначеної господарської операції (неможливо передати те, чим не володієш), а відтак і необґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Статтею 34 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII «Про дорожній рух», «Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року №1200, «Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року №1371), визначено, що оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів здійснюється з використанням облікованих відповідно у Державтоінспекції і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод, бланків довідок-рахунків або може проводитися в Державтоінспекції.

Таким чином, договір купівлі транспортного засобу, укладений між ТОВ "Великоновосілківський консервний завод" та ТОВ «Сінтезпродсервіс» в простій письмовій формі, без використання спеціальних бланків, не є належним та допустимим доказом реальності господарської операції і свідчить про необґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання господарської операції, а від так у нього відсутнє право на зменшення суми податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду у зв'язку з придбанням автомобіля за Договором, укладеним з ТОВ «Сінтезпродсервіс».

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, присудженню з Державного бюджету України не підлягають (стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 128, 158-164, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 4 жовтня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.