Рішення № 34003007, 03.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14718/13 03.10.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське "

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3851,76 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське " про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3851,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 08.01.12р. на вул.Чонгарській в с.Велика Білозерка Запорізької області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "ВАЗ 21013", державний реєстраційний номер 94192НА, під керуванням Давиденка В.В., що належить Мичко Р.М. та транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер AP5249CB під керуванням Старченка М.М. Позивач вказує що ним, як страховиком, виплачено страхувальнику Старченку М.М. страхове відшкодування, внаслідок чого, до позивача, в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу "ВАЗ 21013", державний реєстраційний номер 94192НА.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.13р. порушено провадження у справі №910/14718/13 та призначено розгляд справи на 19.09.13р.

У судове засідання 19.09.13р. представники сторін з'явилися та долучили до матеріалів справи додаткові документи.

Представником відповідача долучено до матеріалів справи копію розписки в якій зазначено, що Давиденко В.В. виплатив Старченку М.М. суму у розмірі 5000,00 грн. на ремонт транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер AP5249CB, проте оригіналу вказаної розписки представником відповідача для огляду суду не надано.

У судовому засіданні 19.09.13р. оголошено перерву до 30.09.13р.

У судове засідання 30.09.13р. представники сторін з'явилися та заявили клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.13р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

У судовому засіданні 30.09.13р. оголошено перерву до 03.10.13р.

У судове засідання 03.10.13р. представники сторін не з'явилися про причини неявки повноважних представників суд не повідомлено, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчить про те, що позивачем та відповідачем 09.08.13р. було отримано ухвалу суду від 02.08.13р.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 02.08.13р. була отримана сторонами та надсилалася судом на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, які збігаються з адресами сторін, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сторони вважаються повідомленими про розгляд справи судом (ст.64 ГПК України).

В матеріалах справи міститься протокол судового засідання від 19.09.12р. та від 30.09.13р. та розписки представників сторін, які свідчать про те, що сторони були повідомлені та обізнаний про дату та час розгляду справи судом.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Оскільки сторони не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

У судовому засіданні 03.10.2013р. відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст.81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

23.08.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та Старченко М.М. (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №2770а/11зп від 23.08.11р., відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Renault Logan", державний реєстраційний номер AP5249CB.

08.01.12р. на вул.Чонгарській в с.Велика Білозерка Запорізької області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "ВАЗ 21013", державний реєстраційний номер 94192НА, під керуванням Давиденка В.В., що належить Мичко Р.М. та транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер AP5249CB під керуванням Старченка М.М.

Матеріали справи свідчать про те, що 08.01.12р. о 13:20 год. Давиденко В.В. керуючи транспортним засобом "ВАЗ 21013", державний реєстраційний номер 94192НА на на вул.Чонгарській в с.Велика Білозерка Запорізької області в стані алкогольного сп'яніння не вибрав безпечну швидкість руху, здійснив зіткнення з автомобілем "Renault Logan", державний реєстраційний номер AP5249CB, під керуванням Старченка М.М. внаслідок чого, автомобіль марки "Renault Logan", державний реєстраційний номер AP5249CB, отримав механічні пошкодження.

Постановою Великобілозерського районного суду Запорізької області від 24.01.2012р. у справі №803/38/2012 водія автомобіля "ВАЗ 21013", державний реєстраційний номер 94192НА Давиденка В.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно ремонтної калькуляції №2012/V/OMO від 17.01.12р. складеної на основі комп'ютерної програми Audatex, вартість ремонту транспортного "Renault Logan", державний реєстраційний номер AP5249CB складає 5451,62 грн.

Дані, ремонтної калькуляції №2012/V/OMO від 17.01.12р., складеної на основі комп'ютерної програми Audatex, відповідають встановленим в п.4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року. Визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеної на основі комп'ютерної програми Audatex, не суперечить положенням чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. у справі №42/92.

Страховим актом №2012/V/OMOD00209/VESKO1038 від 18.01.12р. пошкодження транспортного засобу марки "Renault Logan", державний реєстраційний номер AP5249CB, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.01.2012р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 4361,76грн.

Згідно з п.п. 17.1 п.17 Договору добровільного страхування наземного транспортну №2770а/11зп від 23.08.11р. виплата страхового відшкодування здійснюється на базі авторизованої СТО.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до страхового акту №2012/V/OMOD00209/VESKO1038 від 18.01.12р. здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 4361,76 грн., на рахунок ТОВ «Авто-Р», що підтверджується платіжним дорученням від 20.01.2012р.

Відповідно до ч.1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги Великобілозерського районного суду Запорізької області від 24.01.2012р. у справі №803/38/2012, відповідно до якої Давиденка В.В. визнано винним у скоєні адміністративного правопорушенні, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана власнику "Renault Logan", державний реєстраційний номер AP5249CB, повинна бути відшкодована Давиденко В.В.

Як вбачається з листа Моторно (транспортного) страхового бюро України №7/2-28/21944 від 14.08.2013р. станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки "ВАЗ 21013", державний реєстраційний номер 94192НА була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6814863.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність особи з вини якої сталося ДТП за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ 21013", державний реєстраційний номер 94192НА, було застраховано відповідачем, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Виходячи зі змісту ст. 993, ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" відшкодуванню шкоди в порядку регресу має передувати звернення страховика зі зворотною (регресною) вимогою до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлено претензію №ЛВ324 від 20.05.13р. на суму 4361,76грн. Факт отримання зазначеної претензії відповідачем підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 23.05.13р., долученим до матеріалів справи, однак, як вказує позивач страхове відшкодування виплачено відповідачем не було.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Як вказав Верховний Суд України в своїй Постанові від 28.08.2012р. у справі №23/279 позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи з вини якої сталося ДТП, станом на час ДТП була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6814863., відповідно до якого, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000,00 грн., розмір франшизи - 510 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За таких підстав, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи суму грошових коштів у розмірі 3851,76 грн. (4361,76 грн. - 510 грн. = 3851,76 грн.).

Відповідно до ч.1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано належних доказів виплати позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.

Посилання представника відповідача на те, що Давиденко В.В. відшкодував завдану шкоду Старченку М.М. на підтвердження чого долучено копію розписки від 15.02.12р., не приймаються судом до уваги, оскільки оригінал розписки для огляду суду представником відповідача не надано, страхове відшкодування у розмірі 4361,76 грн. було виплачено позивачем страхувальнику і позивач набув права звернення з регресним позовом до відповідача, відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 3851,76грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 38Б, код ЄДРПОУ 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування в розмірі 3851 (три тисячі вісімсот п'ятдесят одна) грн. 76 коп. та 1720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. -суми судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.10.13р.

Суддя Капцова Т.П.