Рішення № 34002972, 30.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 911/2121/13 30.09.13

За позовомКомунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»ДоФізичної особи-підприємця Калініченка Назара Васильовича Простягнення 3 177,53 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Свєчкіна Т.С. - дов. № 01/08/1126 від 11.12.2012 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Калініченка Назара Васильовича про стягнення 4 396,69 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2013 року було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.06.2013 року, окрім іншого, зобов'язано сторін надати довідку про включення до ЄДРПОУ.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 06.08.2013 року Господарським судом Київської області було встановлено, що відповідач - Фізична особа-підприємець Калініченко Назар Васильович зареєстрований за наступною адресою: 01133, м. Київ, вул. Верхня, 3, кв. 79, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26 липня 2013 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2013 року матеріали справи № 911/2121/13 було направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно автоматичного розподілу справ від 13.08.2013 року, справу № 911/2121/13 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2013 року справу № 911/2121/13 було прийнято до свого провадження суддею Спичаком О.М. та призначено до розгляду на 06.09.2013 року.

Представники сторін в судове засідання 06.09.2013 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 15.08.2013 року не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 06.09.2013 року представників сторін, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 30.09.2013 р.

Представник позивача до канцелярії суду подав детальний розрахунок пені, а в судовому засіданні 30.09.2012 р. надав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 2 887,92 грн. основного боргу, 167,21 грн. пені та 61,20 грн. витрат пов'язаних з отриманням витягу з ЄДР.

Представник відповідача в судове засідання 30.09.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.09.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Бориспільтепломережа» (теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Калініченко Назаром Васильовичем (споживач) був укладений договір № 412/032/0908 від 21.09.2008 р. на постачання та споживання теплової енергії, відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії для об'єктів, перерахованих у додатку № 1а договору, а споживач вчасно, згідно з п. 3.4 та п. 3.5 договору, проводити розрахунки з теплопостачальною організацією за використану теплову енергію.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 3.2 договору № 412/032/0908 від 12.08.2008 р. передбачено, що розрахунки за постачання теплової енергії здійснюється на підставі показників приладів обліку теплової енергії, за тарифами розрахованими теплопостачальною організацією та затвердженими виконкомом Бориспільської міської ради.

Відповідно до пункту 3.4 договору, розрахунки з теплопостачальною організацією за використану теплову енергію проводяться у два етапи: авансовий платіж до 1 числа розрахункового місяця, у розмірі обов'язкового щомісячного платежу згідно додатку № 2 до даного договору.

Згідно з п. 3.5 договору, остаточний розрахунок за використану теплову енергію проводиться до 15 числа місяця слідуючого за розрахунковим місяцем згідно рахунку, що виписується теплопостачальною організацією споживачеві для оплати протягом 3 днів з моменту отримання платіжних документів.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором на постачання та споживання теплової енергії № 412/032/0908 від 21.09.2008 р., тоді як відповідач свої зобов'язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р. у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 2 887,92 грн., що підтверджується актами використання теплової енергії.

Враховуючи наведене, позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 2 887,92 грн. основного боргу, 167,21 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 412/032/0908 від 21.09.2008 р. на постачання та споживання теплової енергії та 61,20 грн. витрат пов'язаних з отриманням витягу з ЄДР.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості за період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р. у розмірі 2 887,92 грн. відповідач не виконав, незважаючи на те, що строк виконання цих зобов'язань настав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 2 887,92 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Калініченка Назара Васильовича суми основного боргу у розмірі 2 887,92 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 167,21 грн. пені за порушення договірного зобов'язання, посилаючись на абзац «г» пункту 4.1 договору, яким зазначено, що у разі неоплати рахунків за використану теплову енергію у строк, споживач оплачує 0,1 % за кожен день відстрочки в оплаті від нарахованої суми.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11. 1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

У зв'язку з тим, що своє підтвердження знайшло несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання стосовно сплати суми основного боргу у розмірі 2 887,92 грн., то з відповідача підлягає до стягненню 167,21 грн. пені.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 61,20 грн. витрат за отримання витягу з Єдиного державного реєстру суд відмовляє з огляду на наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки, до складу судових витрат не віднесені витрати на отримання витягу з Єдиного державного реєстру, то підстави для їх відшкодування відсутні.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоіволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Калініченка Назара Васильовича (місцезнаходження: 01133, м. Київ, Печерський р-н, вул. Верхня, 3, кв. 79, ідентифікаційний номер 2607717797) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 41-А, код ЄДРПОУ 13712452) 2 887 (дві тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 92 коп. основного боргу, 167 (сто шістдесят сім) грн. 21 коп. пені та 1 686 (одна тисяча шістсот вісімдесят шість) грн. 71 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

07.10.2013 р.

Суддя Спичак О.М.