Постанова № 34001339, 23.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2013 року № 826/3749/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про зобов'язання вчинити дії

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва (далі-відповідач1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі-відповідач2) про зобов'язання вчинити дії.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно договору купівлі продажу від 17.08.12 він придбав своє перше житло, а саме квартиру. Відповідно до п. 8.4. Договору а також враховуючи ризики відмови Нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії на підставі п. 8) ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» щодо не внесення встановлених законодавством платежів, пов'язані з її вчиненням нотаріальної дії особою, яка звернулася з проханням про її вчинення, позивачем було сплачено 1% Збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, в сумі 22 136,88 грн. Проте, згідно п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування": «Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Позивач наголошує, що дана нерухомість була придбана ним вперше. А тому вважає, що оскільки збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, в сумі 22 136,88 грн. згідно платіжного доручення № 2 від 17.08.2012 р. позивачем вже був сплачений, а він має пільгу прямо встановлену в нормативних актах України по його несплаті, то ці грошові кошти мають бути повернені йому, як такі, що сплачені без достатніх правових підстав. Виходячи з вищевказаного позивач просить зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути сплачений ОСОБА_1 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 22 136 (двадцять дві тисячі сто тридцять шість) грн. 88 коп. на його користь за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунків Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань. У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва стягнути з Відповідача1 на користь Позивача судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача1 в судовому засіданні року заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні та через канцелярію суду надав письмові заперечення проти позову. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що відповідно до чинного законодавства в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та відповідного органу, компетентного видавати довідки на підтвердження первинного придбання житла, а тому такі факти встановлюються в судовому порядку. Відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 р. N 226 повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 N 119, зі змінами (далі - План рахунків), шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України з питань повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Представник відповідача2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До суду надав письмові заперечення проти позову, в яких посилається на те, що у разі звільнення особи від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна відповідач1 повинен мати на те підстави, тобто відповідні документи, що підтверджують вказану пільгу. При чому такі документи надаються особою нотаріусу безпосередньо при укладанні договору купівлі-продажу. Оскільки згідно ст. 46 Закону України «Про нотаріат» N 3425-ХІІ від 02.09.1993 нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Але на думку відповідача2 громадянин ОСОБА_1 на момент укладення договору 17.08.2012, тобто на момент вчинення нотаріальної дії, не надав жодних документів та жодним чином не підтвердив наявність пільги щодо сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд в судовому засіданні ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором купівлі-продажу від 17.08.2012р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп", придбав квартиру, адреса якої у АДРЕСА_1, загальною площею 129,60 м2, вартістю 2 213 688 ,00 грн. (а.с.5) При придбанні даної квартири обов'язковою вимогою, необхідною для нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, була сплата 1% збору на державне пенсійне страхування від вартості придбаного нерухомого майна. На виконання даної вимоги позивачем сплачено 22 136, 88 грн., призначення платежу - "код платежу: 24140500 сплата збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна, отримувач - "Солом'янське РВДК м. Києва", банк отримувача - "ГУ ДКСУ у м. Києві", що підтверджується платіжним дорученням від 17.08.2012р. № 2 (а.с. 10).

14 грудня 2012 року, вважаючи, що зазначений збір сплачено ним помилково, ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою від 14.12.2012р. б/н (вх. № 15730/05) до УПФУ в Солом'янському районі м. Києва про повернення суми сплаченого збору в розмірі 22 136, 88 грн., з тих підстав, що житло ним було придбано вперше. В додатках до такої заяви значаться: копія договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, копія платіжного доручення №2 від 17.08.12 за яким було сплачено 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 22136,88 грн., копія Витягу з Державного реєстру правочинів від 06.12.2012р.(а.с. 12)

Своїм листом від 04.01.2013р. № 113/03 УПФУ в Солом'янському районі м. Києва відмовило позивачу в поверненні сплачених коштів. При цьому, відповідач-1 посилався на те, що: "відповідно до чинного законодавства в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та відповідного органу, компетентного видавати довідки на підтвердження первинного придбання житла, а також управління не наділене повноваженнями щодо повернення коштів з операцій купівлі-продажу нерухомого майна громадянам, які придбавають житло вперше." (а.с. 14)

Водночас, працівником УПФУ в Солом'янському районі м. Києва була проведена перевірка ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за результатами якої складений акт від 20.12.2012р. №76-Д. (а.с. 24)

Зокрема, в ході проведення даної перевірки органом Пенсійного фонду України було встановлено, що ОСОБА_1 помилково сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 22136,88 грн. платіжним дорученням від 17.08.2012р. № 2 з операції купівлі-продажу нерухомого майна. За висновками перевіряючого, викладеними в цьому Акті перевірки, помилково сплачений збір необхідно перерахувати на рахунок ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_2.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. № 400/97-ВР.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Аналогічні приписи наявні у п. 151 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998р. № 1740 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), де визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, з контексту вищенаведених норм випливає висновку про те, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема, квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто, звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

При цьому важливою обставиною для правильного вирішення питання про необхідність сплати фізичною особою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, є встановлення факту придбання особою житла вперше.

Так, частиною першою ст. 210 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

В силу норм ч. 1 ст. 657 цього Кодексу (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 671 був затверджений Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів (який діяв до 01 січня 2013 року). Зокрема, відповідно до п. 2 цього Порядку, Державний реєстр правочинів - це єдина комп'ютерна база даних, яка містить інформацію про правочини, що підлягають державній реєстрації, забезпечує її зберігання, видачу та захист від несанкціонованого захисту. Реєстратори - це державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, проводять державну реєстрацію правочинів, змін, внесених до них, відомостей про припинення їх дії, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком. Витяг - це документ, який свідчить про внесення запису до Реєстру або про відсутність такого запису.

Пунктами 5 і 6 цього Порядку передбачено, що договір купівлі-продажу квартири підлягає державній реєстрації шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.

Також, статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Під час розгляду даної адміністративної справи, судом направлялися судові запити з метою витребування інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 (а.с. 73)

Так, з отриманих інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №8100226 від 16.08.13р. (а.с.77), інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек №8100343 від 16.08.13р. (а.с.78), інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №8100391 від 16.08.13р. (а.с.79), виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно Зайцевим І.П., вбачається, що ОСОБА_1 при укладанні 17 серпня 2012 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 набув права власності на житло вперше.

Також на підтвердження цього в матеріалах справи наявні витяг з Державного реєстру правочинів № 11715160 від 17.08.2012р., виданого приватним нотаріусом ОСОБА_4 (а.с.8) та витяг з Державного реєстру правочинів № 12242297 від 06.12.2012р., виданого приватним нотаріусом ОСОБА_4 (а.с.11)

Зокрема, відповідач-1 будь-яких доказів придбання позивачем житла не вперше - не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявними матеріалами справи підтверджується факт придбання позивачем квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - вперше, тому у відповідності до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єкт оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне страхування відсутній.

Крім того, згідно із ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Частиною 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; здійснення інших операцій з бюджетними коштами. В органах Державної казначейської служби України бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, платіжного доручення від 17.08.2012р. № 2 та не заперечується сторонами, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна сплачено позивачем на рахунок Державного бюджету України через банк отримувача - Головне управління Державного казначейської служби України у м. Києві, який спрямовано до спеціального фонду Державного бюджету.

Враховуючи викладене вище та те, що відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845, органи державної казначейської служби за судовим рішенням про стягнення коштів здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача помилково сплачений нею збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 22136, 88 грн.

При цьому практика Вищого адміністративного суду України свідчить про відповідність спірним правовідносинам саме такого способу відновлення прав позивача при вирішенні даної категорії справ, як стягнення з Державного бюджету України суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.09.2012 по справі К/9991/43696/12, ухвала Вищого адміністративного суду України від 04.10.2012 по справі К/9991/2941/12, ухвала Вищого адміністративного суду України від 14.08.2012 по справі К/9991/37029/12).

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

1. Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11а, ідентифікаційний код 37993783) на користь ОСОБА_1 (адреса: 01135, АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму в розмірі 22 136 грн. (двадцяти двох тисяч ста тридцяти шести) грн. 88 коп. помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 221 гривні 38 копійки.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.А. Соколова