Постанова № 34001177, 24.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 р. Справа №805/12400/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:30

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., при секретарі судового засідання Максімчук М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням:

Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» (м. Горлівка)

до

Спеціалізованої державної податкової інспекції по обслуговуванню великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (м. Донецьк)

про

скасування податкового повідомлення-рішення №0000204020/2699/10/40-20 від 09.08.2013 року,

за участю представників сторін:

від позивача: Нікович С.В. за дов. №5 від 08.01.2013 року,

від позивача: Ткачева І.В. за дов. №133 від 21.11.2012 року

від відповідача: Горлова А.В. за дов. №629/10/10 від 12.07.2013 року,

від відповідача: Лобат О.В. за дов. №338/10/10 від 08.07.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по обслуговуванню великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення №0000204020/2699/10/40-20 від 09.08.2013 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає,що відповідачем безпідставно в зв'язку з виявленими порушеннями п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 та абз 11 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) прийнято податкове повідомлення - рішення 0000204020/2699/10/40-20 від 09.08.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 89399970 грн. за травень 2013 року. Позивач не погоджується з таким висновком податкового органу, оскільки позивачем були дотримані положення Податкового кодексу України та правомірно включено до складу податкового кредиту у травні 2013 року податкові накладні, які виписані у квітні 2013 року, оскільки включити їх у податковий кредит попереднього періоду не було можливим у зв'язку із їх відсутністю у ПАТ "Концерн Стирол". У судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов, просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача надали суду письмові заперечення в обґрунтування яких, зазначили, що сума податку на додану вартість, вказана у податковій накладній, повинна бути відображена у складі податкового кредиту платника податку - покупця у звітному періоді виписки такої податкової накладної, тобто таке право позивач мав у квітні 2013 року шляхом подання скарги на постачальника (додаток 8 до декларації) та відображення в податковій декларації за травень 2013 року. У зв'язку з тим, що право на включення до податкового кредиту по накладній № 15 від 31.01.2013 року, виписаній ЗАТ «Укргаз-Єнерго»; № 13 від 12.04.2013 року, виписаній ТОВ "Вагоноремонтна Транспортна компанія Холд"; № 14 від 12.04.2013 року, виписаній ТОВ "Вагоноремонтна Транспортна компанія Холд"; № 6 від 24.04.2013р., виписаній ТОВ "Ватра Донбас"; № 1705/041 від 26.04.2013 року, виписаній ТОВ "Епіцентр К", виникло раніше ніж звітний період, у позивача відсутнє право на подання заяви із скаргою на постачальника у травні 2013 року. Зазначав, що вказані видаткові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Посилаючись на вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, чи є інші фактичні обставини, що стосуються розгляду справи, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та представників відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 26.01.2011р., включене до ЄДРПОУ за номером 05761614 (а.с. 54). Перебуває на обліку в СДПІ по робот з ВПП у м. Донецьку з 16.10.1995 року,що підтверджується довідкою за формою № 4-ОПП (а.с. 116). Згідно свідоцтва № 100322308 є зареєстрованим платником податку на додану вартість (а.с. 117).

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по обслуговуванню великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів діє на підставі положення про Міністерство доходів і зборів України та керуючись Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Серед прав, наданих контролюючим органам, статтею 75 ПК України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по обслуговуванню великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року, за наслідками якої складено акт від 19.07.2013р. № 46/40-20/05761614 (а.с. 8-19).

Згідно висновків вказаного акту, камеральною перевіркою встановлено порушення п. 198.2 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, абз. 11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та п.21 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 (із змінами і доповненнями), у вигляді завищення позивачем податкового кредиту за травень 2013 року на суму 89399970,46 грн., та завищення залишку від'ємного значення, різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на суму 89399970,46 грн, за травень 2013 року.

На підставі вказаного акту перевірки СДПІ по обслуговуванню великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів 09.08.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0000204020/2699/10/40-20, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації № 90365939761 від 20.06.2013 року за травень 2013 року на суму 89399970,00 грн. (а.с. 55).

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Спірним питанням даного спору є встановлення правомірності (неправомірності) включення позивачем до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за травень 2013 року сум по податковим накладним, отриманиих від ТОВ "Епіцентр К", ЗАТ «Укргаз-Єнерго», ТОВ "Вагоноремонтна Транспортна компанія Холд", ТОВ "Ватра Донбас", за попередній податковий період.

20.06.2013 року позивач подав до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за травень 2013 року, в якій визначив суму дозволеного податкового кредиту у розмірі 141147812,00 грн. (а.с. 24). Відповідно до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2013 року, до складу податкового кредиту увійшла сума ПДВ у розмірі 89399970,00 грн. за вказаними податковими накладними (а.с.27-32).

Податкова звітність надається позивачем до податкового органу згідно договору №4 від 14.01.2011 року та додаткової угоди до договору №65 від 07.02.2011 року про визнання електронних документів (арк.. справи 118-124)

До податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року позивач додав Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", в якому зазначив вказану вище податкові накладні з описом порушення, допущеного постачальником: "відсутня реєстрація в Єдиному реєстрі" (а.с. 34).

06.08.2013 року за вих. №2400/10/40-20 позивачем отримано відповідь від податкового органу, щодо розгляду заперечень відповідно до яких висновки акту перевірки від 19.07.2013 року № 46/40-20/05761614 залишено без змін.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

На підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктами 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як зазначалось вище, позивачем разом із декларацією з податку на додану вартість за травень 2013 року № 90365939761 від 20.06.2013 року було подано до податкового органу Додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", в якому зазначив вказану вище податкову накладну з описом порушення, допущеного постачальником: "не зареєстровано в Єдиному реєстрі" (а.с. 34). Вказаний факт не заперечувався представником відповідача та відображений в акті перевірки.

Разом з цим до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку МГУ Міндоходів за вих. №99 від 20.06.2013 року надано докази факту сплати податку в зв'язку з придбанням товарів/послуг, а саме акт надання послуг №79 від 12.04.2013 року ТОВ «Вагоноремонтна транспортна компанія», акт надання послуг №80 від 12.04.2013 року ТОВ «Вагоноремонтна транспортна компанія», акт №242 від 14.05.2013 року ТОВ «ТИС-Минудобрения», Платіжне доручення №5472 від 26.04.2013 року ТОВ «Єпцентр К», видаткова накладна №30 від 24.04.2013 року ТОВ «Ватра Донбасс», акт №80 від 31.01.2013 року ЗАТ «Укргаз-Енерго», на підставі яких позивачем здійснювалась оплата товарів (робіт, послуг),

На виконання вимоги суду відповідачем надано витяг з єдиного реєстру податкових накладних відносно контрагентів позивача за період з 01.04.203 року по 24.09.2013 року. Згідно витягу, накладна №1705/041, дата виписки 26.04.2013 року від продавця ТОВ «Епіцентр К» зареєстрована в реєстрі 01.05.2013 року. Відносно інших контрагентів, дані відсутні. Вказаний факт не заперечувався представником відповідача та відображений в акті перевірки

Абзацем 11 п.201.10 ст.201 ПКУ встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже з аналізу наведеної норми вбачається, що позивачем дотримано обов'язкову вимогу щодо надання копій необхідних документів.

Таким чином, включаючи до складу податкового кредиту ПДВ суму податку за податковими накладними, отриманих: від ЗАТ «Укргаз-Єнерго» № 15 від 31.01.2013 року, ТОВ "Вагоноремонтна Транспортна компанія Холд" № 13 та №14 від 12.04.2013 року, ТОВ "Ватра Донбас" № 6 від 24.04.2013р, та від ТОВ "Епіцентр К" № 1705/041 від 26.04.2013 року, позивач діяв у відповідності до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно реєстру отриманих позивачем накладних за травень 2013 року, під номером 7 зареєстрована податкова накладна №1705/041 від 26.04.2013 року від ТОВ «Епіцентр К» отримана підприємством 13.05.2013 року, під номером 61 зареєстрована податкова накладна №6 від 24.04.2013 року від ТОВ «Ватра-Донбас» отримана підприємством 14.05.2013 року, під номером 814 зареєстрована податкова накладна №13 від 12.04.2013 року від ТОВ «Вагоноремонтна транспортна компанія» отримана підприємством 31.05.2013 року, під номером 815 зареєстрована податкова накладна №14 від 12.04.2013 року від ТОВ «Вагоноремонтна транспортна компанія» отримана підприємством 31.05.2013 року (арк. справи 131-139)

Отже, оскільки судом встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у травні 2013 року, суд дійшов висновку про необґрунтованість позиції податкового органу стосовно порушень позивачем вимог п.198.2 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, які призвели до завищення податкового кредиту за травень 2013 року на суму 89399970,00 грн., та на завищення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 89399970,00 грн.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до висновків Верховного суду України, викладених в постанові від 31.01.2011 року №21-47а10, у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимог, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та скасовує податкове повідомлення - рішення №0000204020/2699/10/40-20 від 09.08.2013 року, як прийняте незаконно, необгрунтуванно.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення №0000204020/2699/10/40-20 від 09.08.2013 року - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000204020/2699/10/40-20 від 09.08.2013 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про зменшення розмірі від'ємного значення на додану вартість у розмірі 89399970,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 24 вересня 2013 року.

Повний текст постанови буде складений 30 вересня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.