Рішення № 33999153, 04.10.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/1147/13-ц Провадження № 22-ц/772/2042/2013Головуючий в суді першої інстанції:Тарнавський М.В.Категорія: 27 Доповідач: Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів: Оніщука В.В., Медвецького С.К.

при секретарі : Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05 червня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі відділення №85 Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі відділення №85 (надалі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, мотивуючи позовні вимоги тим, що між ним та відповідачем 08.08.2011 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого Банк надав відповідачу грошові кошти у формі відкличної не відновлюваної кредитної лінії у розмірі 14 000 грн. на умовах, визначених договором, терміном до 08.08.2014 року. У зв'язку з тим, що боржник належним чином не виконує умови кредитного договору, Банк просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 29 590 грн. 22 коп. з яких 12 789,31 грн. - сума не повернутого тіла кредиту; 1953,63 грн.- заборгованість за процентами; 3430 грн. - комісія за розрахункове обслуговування; 11417,28 грн. - неустойка.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05.06.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 12 789,31 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 1953,63 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на порушення судом норм матеріального та норм процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 08.08.2011 року між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого, Банк надав ОСОБА_2 грошові кошти у формі відкличної не відновлюваної кредитної лінії у розмірі 14 000 грн. за плату у розмірі 15% річних, щомісячною комісією за управління кредитом 1,75% від суми кредиту до 08.08.2014 року.

Оскільки боржник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, станом на 29.03.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 29 590 грн. 22 коп. з яких 12 789,31 грн. - сума не повернутого тіла кредиту; 1953,63 грн. - заборгованість за процентами; 3430 грн. - комісія за розрахункове обслуговування; 11417,28 грн. - неустойка.

Задовольняючи частково позовні вимоги банку, суд в своєму рішенні не зазначив висновків щодо стягнення комісії за розрахункове обслуговування та пені.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Під час укладення кредитного договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема сплату комісії за розрахункове обслуговування, а також щодо відповідальності за порушення останнім взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відмовляючи в стягненні комісії за розрахункове обслуговування, суд не звернув уваги, що умовами кредитного договору передбачено сплату відповідачем такої комісії та її розмір, а тому висновок суду в цій частині суперечить умовам кредитного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Колегією суддів встановлено, що позивачем нарахована неустойка відповідачу у зв'язку з несплатою останнім у визначені договором строки кредитних коштів та у відповідності до умов укладеного договору та чинного законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки, суд першої інстанції на вище зазначену норму закону уваги не звернув, а тому рішення суду в цій частині також не може бути визнано законним та обгрунтованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи рішення про відмову в стягненні комісії та неустойки, суд першої інстанції не повно з'ясував обставини по справі, не вірно застосував норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції в цих частинах підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вказаних вимог позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають і судові витрати, підтверджені документально.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» задовольнити частково.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05 червня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк тр/р 37396880020, МФО 380537, ЕДРПОУ 19017842) комісію за розрахункове обслуговування у розмірі 3430 грн. і неустойку у розмірі 11417 грн. 28 коп. та судовий збір 147 грн.95 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в порядку касаційного провадження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач: В.І.Чорний

Судді: С.К.Медвецький

В.В.Оніщук

З оригіналом вірно: