Ухвала суду № 33999122, 09.10.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/6746/13-ц Провадження № 22-ц/772/2978/2013Головуючий в суді першої інстанції:Романчук Р.В.Категорія: 27Доповідач: Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів: Міхасішин І.В.,Стадник І.М.,

при секретарі: Куленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ПАТ КБ « Фінансова ініціатива» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.08.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ « КБ «Фінансова ініціатива» про стягнення коштів та за зустрічним позовом ПАТ « КБ «Фінансова ініціатива» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вінницька ОДПІ Вінницької області ДПС про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам суспільства та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

20.03.2013 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ПАТ КБ « Фінансова ініціатива» про стягнення банківського вкладу в сумі 244 935 грн.14 коп.

22.04.2013 року ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» подали зустрічний позов у якому просили визнати договір банківського вкладу №153375 від 12.11.2013 року таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави грошові кошти в розмірі 244 935, 14 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2013 року ( а. с. 51 ) взаємно заявлені позовні вимоги сторін у справі об'єднані в одне провадження.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.08.2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ПАТ « Комерційний банк « Фінансова ініціатива» на її користь внесені на рахунок банку кошти в сумі 244 935 грн.14 коп., 4 358 грн.60 коп. в рахунок відшкодування понесених та документально підтверджених судових витрат на правову допомогу та 2 509 грн.35 коп. в рахунок відшкодування понесених та документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. У задоволені зустрічного позову ПАТ « КБ « Фінансова ініціатива» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, представник ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» Чугунов М.В. оскаржує його в апеляційному порядку, просить скасувати дане рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у первісному позові, задоволення зустрічного позову у повному обсязі. Апелянт вважає оскаржуване рішення суду таким, що прийняте з порушенням, невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин справи .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню, заперечення на скаргу ОСОБА_2 та її представника, які вважають рішення суду законним і обґрунтованим, а скаргу надуманою і безпідставною, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, наявні в ній, в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер-дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо-чинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ух-валене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони по-силаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими до-казами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність ви-сновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що 05.02.2013 року між ПАТ « КБ « Фінансова ініціатива» в особі начальника Вінницького відділення №3 ОСОБА_3, яка діє на підставі Положення про відділення, Статуту банку та Довіреності №41 від 30.12.2012 року та ОСОБА_2(вкладник) укладено додатковий договір № 321028 про внесення змін та доповнень до договору банківського вкладу №153375 від 28.11.2012 року. Вкладник поповнив вклад на суму 243 900 грн., сума вкладу по договору становить 244 935 грн.14 коп., додатковий договір є невід»ємною частиною договору. На додатковому договорі міститься відтиск печатки № 69, підписи сторін, зазначено номер та дату укладення договору.

Відповідно квитанції № 3498 ОСОБА_2 05.02.2013 року внесла на рахунок № НОМЕР_1 в ПТА «КБ «Фінансова ініціатива» кошти в сумі 243 900 грн., призначення платежу - поповнення депозиту згідно договору № 153375 від 28.11.2012 року.

15.02.2013 року ОСОБА_2 звернулась до ПАТ « КБ « Фінансова ініціатива» з проханням достроково 25.02.2013 року видати суму вкладу в розмірі 244 935 грн.14 коп.

Згідно відповіді Вінницького відділення № 3 ПАТ « Комерційний банк « Фінансова ініціатива» № 28В/02 від 01.03.2013 року залишок коштів на рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 згідно договору № 153375 становить 1 035 грн.14 коп., а також ОСОБА_2 було повідомлено про проведення слідчих дій відносно працівників банку, які шахрайським шляхом заволоділи коштами вкладників.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд виходив з того, що нормами статей 1058, 1059, 1066, 1068 ЦК України, Положенням про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичним і фізичними особами, затвердженим постановою правління НБУ від 03.12.2003 року № 516, положеннями Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління НБУ від 01.06.2011 року № 174, передбачений порядок, що регулює виниклі між сторонами у справі правовідносини. Договір банківського вкладу з додатковим до нього договором, укладені його сторонами, квитанція на внесення ОСОБА_2 готівкових коштів, як документ бухгалтерського обліку є належним і допустимим доказами в розумінні статей 58, 59 ЦПК України. Пояснення представника банку про неналежність доказів у вигляді квитанції не знайшли свого доведення, є безпідставними, такими, що грунтуються на припущеннях.

Твердження представника відповідача за первісним позом щодо незарахування коштів ОСОБА_2 на її рахунок, через те, що вони не були проведені по бухгалтерському обліку, а значить ці кошти не були внесені в касу банку, суд першої інстанції правомірно відхилив з тих підстав, що відповідних доказів таким твердженням ( виписки про рух коштів по депозитному рахунку, реєстри бухгалтерських проводок за відповідні дні ), доказів незарахування коштів на рахунок через неправильність оформлення первинних касових документів або їх відсутність в установі банку, банк суду в установленому порядку не представив.

В суді апеляційної інстанції апелянту було роз'яснено його право та доцільність заявити клопотання про витребування належних доказів, а саме: касових документів дня, касового журналу, журналу обліку, зберігання та видачі печаток, штампів Вінницького відділення № 3 ПАТ « КБ « Фінансова ініціатива»(оскільки лише за клопотанням однієї із сторін суд вправі витребувати докази), однак представник апелянта відмовився скористатись даним правом.

На підтвердження того факту, що станом на 05.02.2013 року Вінницьким відділенням № 3 ПАТ КБ « Фінансова ініціатива» використовувалась печатка із зазначенням № 69 представником позивача була надана копія додаткового договору до іншого договору банківського вкладу за № 153285 від 28.11.2012р., однак умови якого виконуються і дійсність якого не заперечується.

Додаткові пояснення апелянта про те, що спір розглянуто за участі неналежного відповідача, так як в позовній заяві ОСОБА_2 зазначила відповідачем ПАТ КБ « Фінансова ініціатива» в особі Вінницького відділення № 3, тобто відповідачем є Вінницьке відділення №3, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо зустрічного позову, відмовляючи у його задоволенні, суд обгрунтовано прийняв до уваги в цій частині норми статей 228, 525, 526, 530, 651, 1058, 1066, 1074, 1075 ЦК України та дійшов вірного висновку, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника; умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається. Одностороння відмова від зобов'язання або одно-стороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Цивільний кодекс України ( ст. 627 ЦК України ) визначив, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодксу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

ОСОБА_2 згідно умов існуючого та чинного договору банківського вкладу, звернулась із заявою про його розірвання та видачу коштів з депо-зитного рахунку, однак її право на отримання суми вкладу було порушене, своїх зобов'язань з повернення вкладу банк не виконав, тому порушене право ОСОБА_2 підлягає захистові.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує поблічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

Зустрічна позовна заява не обгрунтована фактами, який саме публічний порядок порушено відповідачами ( працівниками банку ), фактами незаконного заволодіння майном саме держави.

У пункті 18 постанови Пленуму від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Верховний Суд України зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, закрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпоря-дження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами ( стаття 14 Конституції України ); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, пе-редбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України повинна враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Банком, як позивачем за зустрічним позовом не доведено того, що внесення ОСОБА_2 коштів відовідно до умов укладеного договору банківського вкладу на відкритий їй в установі банку депозитний рахунок в будь-який спосіб посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Заявляючи вимогу про стягнення коштів в сумі 244 935 грн.14 коп. в дохід держави, ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» не аргументував такої позиції, не врахував норми статей 45, 46 ЦПК України щодо участі у цивільному процесі, процесуальних прав органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, в т. ч. й держави.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції, ухвалюючи 05.08.2013 року рішення про часткове за-доволення первісного позову та відмову у зустрічному позові, встановив дійсні правовідносини, що склалися між сторонами, дав їм належну правову оцінку та дійшов вірних висновків щодо заявлених до суду вимог, при цьому правильно застосувавши норми матеріального права, не порушивши вимог процесуаль-ного права. Суд ухвалив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Судом першої інстанції повно та відповідно до положень ст. 212 ЦПК України з'ясовано фактичні обставини справи та з огляду на них зроблені вірні правові висновки, тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення судова колегія не знаходить.

Доводи апеляційної скарги представника ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» безпідставні і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія cуддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ « Фінансова ініціатива» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.08.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ « КБ «Фінансова ініціатива» про стягнення коштів та за зустрічним позовом ПАТ « КБ «Фінансова ініціатива» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вінницька ОДПІ Вінницької області ДПС про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам суспільства та стягнення коштів залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Голота Л.О.

Судді: Міхасішин І.В.

Стадник І.М.