Рішення № 33998926, 03.10.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/3106/2013 Головуючий в І інстанції: Гонтар Д.О.

Категорія 27 Доповідач: Бездрабко В.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року жовтня місяця 03 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Бездрабко В.О.Суддів:Приходько Л.А. Борка А.Л.при секретарі:Романовій Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на заочне рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 13 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 26.04.2007 року між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" був укладений кредитний договір, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 40000,00 доларів США та зобов'язалася повернути кошти та сплатити відсоткиу розмірі 11.50% на рік.

По грудень 2009 року нею належним чином виконувалися умови договору. Проте, у 2009 році банк в односторонньому порядку змінив умови договору шляхом підвищення процентної ставки, в наслідок чого виникла заборгованість за договором.

Згідно судових рішень одностороннє збільшення процентної ставки за договором було визнано незаконним та відповідача зобов'язано здійснити перерахунок заборгованості шляхом відрахування необґрунтовано нарахованих штрафних санкції. Рішення судів набрали законної сили, але банком не виконуються та відповідач продовжує нараховувати неустойку та штрафи за договором, не приймає від неї належних до сплати за договором платежів.

Вважає, що такі нарахування є незаконними, у зв'язку з чим ОСОБА_5 просила суд звільнити її від сплати неустойки за період з 22.03.2012 року по дату ухвалення рішення суду, по кредитному договору від 26.04.2007 року, укладеному між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» у зв'язку з простроченням з вини кредитора (відповідача); звільнити її від сплати відсотків по кредитному договору за період з 01.12.2009 року по день ухвалення рішення суду, у зв'язку з простроченням з вини кредитора (відповідача); зобов'язати ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснити перерахунок по кредитному договору від 26.04.2007 року, укладеному між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк», відрахувавши штрафні санкції за період з 22.03.2012 року по день ухвалення рішення суду та відрахувавши відсотки з 01.12.2009 року по день ухвалення рішення суду, у зв'язку з простроченняи з вини кредитора (відповідача); стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 13 березня 2013 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду скасувати, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 26.04.2007 року між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір строком до 26.04.2037 року, за яким позивач отримала кредитні кошти у розмірі 40000,00 доларів СІIIА та зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошима у розмірі 11,50% на рік.

Представником відповідача не заперечувалося, що з дня укладення договору по грудень 2009 року позивач належним чином виконувала умови договору.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 18.05.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 16.09.2010 року було визнано недійсною умову кредитногодоговору № НЕНG2К00000081 від 26.04.2007 року, укладеного між сторонами, з моменту її внесення, щодо збільшення процентної ставки з 11,50% до 13,20%.; ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язано здійснити перерахунок внесених ОСОБА_5 платежів за договором з розрахунку місячного платежу по процентній ставці 11,50 % річних; звільнено ОСОБА_5 від сплати неустойки по кредитному договору № НЕНО2К00000081 від 26.04.2007 року за період з грудня 2009 року по березень 2010 року включно (а.с.23-26).

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 11.05.2011р. та рішенням цього ж суду від 22.03.2012р. також ПАТ КБ "ПриватБанк" було зобов'язано здійснити перерахунок внесених ОСОБА_5 платежів по кредитному договору від 26.04.2007 року, укладеному між сторонами з відрахуванням штрафних санкцій, звільнено ОСОБА_5 від сплати неустойки за договором за період з квітня 2010 року по 11 травня 2011 року та за період з 11.05.2011 року по 22.03.2012 року, відповідно (а.с.28, 31).

У відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК України ці обставини є встановленими та не потребують доказуванню при розгляді інших справ.

З листа Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції №32491 від 20.09.2013 року встановлено, що тривалий час відповідачем судові рішення не виконуються, перерахунок нарахованої банком заборгованості не проводиться, з приводу чого була винесена постанова про накладення на ПАТ КБ «ПриватБанк» штрафу у розмірі 2040грн. за повторне невиконання рішення суду у строк, встановлений державним виконавцем та внесено подання про притягнення посадових осіб банку до кримінальної відповідальності за ст.382 КК України.

Задовольняючи позовні вимоги в частині звільнення позивачки від сплати неустойки по кредитному договору з 22.03.2012 року по день ухвалення рішення та зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок за договором, шляхом відрахування штрафних санкцій за вказаний період, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що такі нарахування є безпідставними, оскільки виникли з вини кредитора.

Разом з цим, не можна погодитися з рішенням суду в частині звільнення ОСОБА_5 від сплати відсотків за кредитним договором за період з 01.12.2009 року по день ухвалення судового рішення та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок, відрахувавши відсотки за зазначений період у зв'язку з простроченням з вини кредитора.

Так, згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України у тому разі, якщо кредитор відмовляється прийняти належне виконання зобов'язання, запропоноване боржником або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, кредитор вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора (ч.2, 4 ст.613 ЦК України).

В обґрунтування позову у зазначеній частині ОСОБА_5 посилається на те, що працівники банку відмовилися приймати у неї періодичні платежі в установленому договором розмірі - 435,55 доларів США при непогашенні пені, що була нарахована за підвищеною процентною ставкою. На підтвердження своїх доводів позивач надала два листи від 08 та 31 травня 2012 року про звернення до банку (а.с.12, 13). Проте, матеріали справи не містять доказів, що позивачем з 01.12.2009 року вживалися заходи щодо виконання умов договору (сплати тіла кредиту та відсотків в обумовленому договором розмірі), здійснювалися оплата чи перекази щомісячних платежів, а банк відмовлявся прийняти виконання у запропонованій сумі.

Крім того, в листах банку від 13.10.2010р., 27.06.2012р. позивачу було запропоноване альтернативне погашення по кредиту без відвідування відділення банку (а.с.11, 55).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду в зазначеній частині в порядку ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про звільнення її від сплати процентів за договором від 26.04.2007 року та зобов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок.

Керуючись ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Заочне рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 13 березня 2013 року в частині звільнення ОСОБА_5 від сплати відсотків по кредитному договору від 26.04.2007 року, укладеному між ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" за період з 01.12.2009 року по день ухвалення рішення суду, у зв'язку з простроченням з вини кредитора та зобов'язання публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" здійснити перерахунок по кредитному договору від 26.04.2007 року, укладеному між ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", відрахувавши відсотки з 01.12.2009 року по день ухвалення рішення суду, у зв'язку з простроченням з вини кредитора, с к а с у в а т и, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

В решті частини рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :