Ухвала суду № 33998087, 30.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2013 р. м. Київ К-33649/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства «Севастопольський виноробний завод»

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010

у справі № 5020-7/138-5/154-7/174

за позовом Державного підприємства «Севастопольський виноробний завод»

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя

про визнання протиправними та часткове скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м.Севастополя від 21.07.2009 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя від 14.10.2008 № 00006422310/1 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5386,32 грн., в т.ч. 3590,00 грн. основного платежу та 1795,44 грн. штрафних санкцій; від 14.10.2008 № 0000652310/1 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6109,00 грн., в т.ч. 4488,62 грн. основного платежу та 1620,48 грн. штрафних санкцій; від 14.10.2008 № 0001291710/1 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 8919,00 грн., в т.ч. 2973,00 грн. основного платежу та 5946,46 грн. штрафних санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010 постанову суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову відмовлено. Посилається на те, що зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства підтверджена наданими позивачем доказами - пояснювальними записками працівників, які здійснювали міжнародні телефонні дзвінки, проте судами безпідставно залишено їх поза увагою як докази зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю.

ДП «Севастопольський виноробний завод» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 14.10.2008 № 00006422310/1 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5446,28 грн., в т.ч. 3630,84 грн. основного платежу та 1818,44 грн. штрафних санкцій, а також за податковим повідомленням-рішенням від 14.10.2008 № 0000652310/1 податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16588,23 грн., в т.ч. 7745,45 грн. основного платежу та 8842,78 грн. штрафних санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 22.07.2008 № 635/10/23-123/05431414/230, про порушення вимог п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вимог п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року та січень, лютий, березень 2008 року податку на додану вартість та до складу валових витрат витрати за операціями з придбання у ЗАТ «МТС» послуг міжнародного роумінгу, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 14.10.2008 № 0001291710/1 податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10260,00 грн.., в т.ч. 3420,00 грн. основного платежу та 6840,00 грн. штрафних санкцій, слугували висновки перевірки про порушення вимог п.п. 4.2.9, п. 7.1 ст. 7, ст. 8, ст. 16, п. 17.1, п. 17.2 ст. 17 , п.п. «а» п. 19.2 ст. 19, п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що полягало у ненарахуванні та несплаті такого податку з отриманого фізичними особами доходу у вигляді безоплатно отриманих послуг зв'язку.

Відповідно до абз. 1 та 2 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «По податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на їх основі.

За відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б достовірно підтверджували придбання послуг з метою використання в господарській діяльності, зокрема зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю суб'єкта господарювання, підстави для висновку про обґрунтоване віднесення до складу валових витрат суми вартості таких послуг та до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість відсутні.

За встановленої судами попередніх інстанцій обставини щодо відсутності факту підтвердження господарських операцій позивача з метою використання в господарській діяльності первинними бухгалтерськими документами формування валових витрат та податкового кредиту не може бути визнано обґрунтованим.

Враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, які не дозволяють суду касаційної інстанції здійснювати переоцінку досліджених та оцінених судами попередніх інстанцій доказів, з огляду на правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до встановлених обставин, суд касаційної інстанції вважає за правильне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Севастопольський виноробний завод» залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

М.О. Федоров