Ухвала суду № 33998082, 30.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2013 р. м. Київ К-42861/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2009

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010

у справі № 2-а-10874/08/1570

за позовом Приватного підприємства «ОПТТОРГ»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 13.05.2008 № 0000033500/0, від 16.07.2008 № 0000033500/1, від 06.10.2008 № 0000033500/2 про визначення податку на додану вартість в сумі 285388 грн. основного платежу та 142694 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 16.07.2008 № 0000093500/0, від 20.08.2008 № 0000093500/1, від 06.10.2008 № 0000093500/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1504 грн. та 752,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

ДПІ у Приморському районі м.Одеси подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення за оспорюваними позивачем податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання з податку на додану вартість слугували висновки перевірки за період з 24.01.2006 по 31.12.2007, викладені в акті перевірки від 22.04.2008 № 2/35-0211/25426616, про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту за період з травня 2006 року по червень 2007 року суми сплаченого податку на додану вартість за операціями з придбання товарів у ПП «Експроект Юг», що не підтверджені податковими накладними. Висновку про непідтвердження податкового кредиту податковими накладними податковий орган дійшов виходячи з того, що установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Експроект Юг» визнано недійсними постановою Приморського районного суду м.Одеси від 21.09.2007 у справі № 2а-1863/07 з моменту створення підприємства та видачі свідоцтва.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 22.04.2008 зупинено виконання постанови Приморського районного м.Одеси від 21.09.2007 у справі № 2а-1863/07.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 27.06.2008 скасовано за нововиявленими обставинами постанову Приморського районного суду м.Одеси від 21.09.2007 у справі № 2а-1863/07. У задоволенні адміністративного позову про визнання недійсним статуту ПП «Експроект Юг», його свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість відмовлено.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального та процесуального права та вважає, що суди повно встановили обставини та надали їм правильну правову оцінку.

За відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, відсутні підстави для висновку про неправомірне формування податкового кредиту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, свідоцтво платника податку на додану вартість на час видачі податкових накладних скасовано не було.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про протиправність визначення позивачеві відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

До того ж платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та дотримання податкової дисципліни і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливе порушення такої діяльності вказаними суб'єктами господарювання, що в подальшому, після вчинення господарських операцій, стали підставою для визнання недійсними в судовому порядку установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

М.О. Федоров