Рішення № 33997889, 04.10.2013, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/300/13

Справа № 2603/10470/12

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2013 м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В, при секретарі судового засідання Сивенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства Страхова Компанія «Страховий капітал», третя особа Моторне (транспортне) страхове буро України, про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства Страхова Компанія «Страховий капітал» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.05.2012 року на автодорозі м. Києва по вул. Підлісній, мала місце дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль марки "ПЕЖО", реєстраційний номер НОМЕР_1. Даний факт підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 06.06.2012 року, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, водія автомобіля марки "ГАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2, страхувальником та власником якого є ОСОБА_2 Вартість матеріального збитку, завданого позивачу в результаті пошкодження його автомобіля підтверджено висновком спеціаліста №302/12 від 13.06.2012 року і становить 52749, 64 грн. Оскільки відповідальність відповідача ОСОБА_2 згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застраховано у Страховика ПрАТ "Страховий капітал" позивач звернувся до даного товариства з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, але збитки не були відшкодовані, тому що страховик повідомив про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Позивач звертався до відповідачів щодо компенсації витрат на відновлювальний ремонт, але отримав відмови. В зв'язку з цим позивач вважає, що відповідачі: власник автомобіля ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який керував автомобілем, як найманий працівник, мають відшкодувати йому завдану шкоду, а саме: ОСОБА_2 - матеріальну шкоду в розмірі 52749,64 грн.; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - солідарно моральну шкоду в розмірі 52749,64 грн., вартість проведеного дослідження завданої шкоди в розмірі 500,00 грн. Крім того, солідарному відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати по оплаті судового збору. Після зазначеної ДТП позивач був вимушений займатись процесом відшкодування завданої йому матеріальної шкоди, переніс стрес, на певний період змінився звичайний спосіб життя, що призвело до завданню йому значних моральних страждань, втрати якості життя та потребувало додаткових зусиль та часу для вирішення своїх повсякденних справ. Виходячи з цього позивач оцінює розмір моральної шкоди у сумі 52749,64 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зменшив, збільшив, уточнив позовні вимоги, виклавши позовні вимоги в наступній редакції: стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, 2749,64 грн. боргу; з закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Страховий капітал", ОСОБА_2, ОСОБА_3, 10550 грн. моральної шкоди, з закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Страховий капітал" 5880,00 грн. пені, з закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Страховий капітал" 1000,00 грн. інфляційних витрат, 1229,02 грн. 3% річних, з ОСОБА_2, ОСОБА_3 54,98 грн. інфляційних витрат, 76,59 грн. 3% річних солідарно, солідарно з закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Страховий капітал", ОСОБА_2, ОСОБА_3 450,00 грн. вартість проведеного дослідження оцінки завданої шкоди, відшкодування судового збору. Просив їх задовольнити в повному обсязі надавши нові розрахунки пені, інфляційних витрат, 3% річних, вважаючи початком нарахування пені дату отримання відмовного листа від страховика.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, надавши письмові заперечення. Пояснила, що, дійсно, надала ОСОБА_3 свій автомобіль безоплатно, трудові відносини з ним відсутні, звернула увагу, що існує страховий поліс №АВ/0349172, тому Страхова компанія "Страховий капітал" зобов'язана відшкодувати позивачу збитки завдані при експлуатації зебезпеченого транспортного засобу у розмірі, визначеному договором. Зазначила, що підстави відшкодування моральної шкоди відсутні.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надавши письмові заперечення на позовну заяву, просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, звернувся з заявою про розгляд справи без його участі. Пояснив, що на момент зіткнення використовував автомобіль ОСОБА_2, який вона надала йому особисто у зв'язку з дружніми стосунками для перевезення особистих речей, тобто керував законно та правомірно. В момент зіткнення мав реєстраційне посвідчення та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/0349172, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення. Зазначив, що 18.05.2012р. подав заяву з усіма необхідними документами до Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Страховий капітал" про настання страхового випадку, тому з цього часу у позивача виникає обов'язок надати страховій компанії документи для отримання страхового відшкодування, але позивач не надав страховій компанії автомобіль та постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідач Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Страховий капітал" у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надавши письмові заперечення на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, тому що позивач не доводить жодну вимогу та зв'язок між ними. Пояснив, що на момент заявлення позову позивач знехтував законодавчі вимоги з приводу його обов'язку подати документи, як підставу прийняття рішення про виплату або відмову страхового відшкодування, легітимних підтверджень розміру збитків та обставин ДТП не надав.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідачів, представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 17.05.2012 року ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом автомобілем "ГАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2, на автодорозі по вул. Підлісній м. Києва, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з транспортним засобом автомобілем "ПЕЖО", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керування позивача ОСОБА_1, що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, який допустив порушення вимог п.10.9 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 06 червня 2012 року (а.с.8) про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_3 у скоєній дорожньо-транспортній пригоді є доведеною та сторонами не оспорюється.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортним засобом автомобілем "ПЕЖО", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 була застрахована відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеному з страховиком Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Страховий капітал", що підтверджується полісом № АВ/0349172 від 28.10.2011 року, строком дії з 27.01.2012 року по 26.01.2013 року (а.с.34).

18.05.2012 року позивач звернувся до страховика Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Страховий капітал" з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від постраждалої особи, що стався за участю забезпеченого транспортного засобу згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, додавши до заяви: копію, паспорт, код, технічний паспорт, посвідчення водія, страховий поліс (а.с.35-36).

Для розрахунку розміру страхового відшкодування позивач звернувся з відповідною заявою про проведення оцінки автомобіля в порядку визначеному законодавством України та отримав висновок спеціаліста №302/12 від 13 червня 2012 року екпертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу (а.с.15-30), оплативши його вартість в розмірі 450,00 грн.

13.06.2012 року проведено огляд пошкодженого транспортного засобу автомобіля "ПЕЖО", реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується Протоколом огляду транспортного засобу (а.с.20).

Згідно висновку екпертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №302/12 від 13 червня 2012 року, складеного за результатами огляду пошкодженого транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "ПЕЖО", реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди складає 52749,64 грн. (а.с.15-19).

Поліс № АВ/0349172 від 28.10.2011 року, передбачає страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну в розмірі 50000,00 грн.

Згідно заяв позивача про зменшення та уточнення позовних вимог відповідач Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Страховий капітал" 03.05.2013 року здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 50000,00 грн., яка отримана позивачем 06.05.2013 року.

Суд встановив, що відповідач Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Страховий капітал" 01.05.2013 р. виплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується листом № 4/4-10/17885 від 09.07.2013р. (а.с.182).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.ст. 1187, 1188 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до п. 7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно ч. 3 ст. 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Відповідно до ст. 35 Закону України для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ, прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження, зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують, інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих, підпис заявника та дата подання заяви.

Згідно п. 37.1. ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв, ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити другій стороні, або іншій особі страхову виплату (ст. 979 ЦК України)

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно ст.ст. 58, 59 ЦПК України, визначено поняття належності та допустимості доказів в цивільній справі. Оцінюючи в сукупності всі зібрані у справі докази, з урахуванням правил встановлених ст. 212 ЦПК України, суд вважає, що звіт висновку спеціаліста №302/12 від 13 червня 2012 року екпертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу не суперечить дійсним обставинам справи та може бути належним та допустимим доказом у справі.

Так, шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених ЦК України.

Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну при зіткненні джерел підвищеної небезпеки, іншим особам.

В зв'язку із цим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 2749,64 грн. матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Суд встановив, що відповідач Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Страховий капітал" 01.05.2013 р. виплатив позивачу пеню в розмірі 508,00 грн., що підтверджується листом № 4/4-10/17885 від 09.07.2013р. (а.с.182).

Відповідно ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: 36.5. за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: 37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Позивач не довів та не надав жодних доказів вини страховика щодо підстав сплати пені в розмірі 5880,00 грн. за прострочення виплати страхового відшкодування, навпаки матеріали справи містять докази, того, що позивач своєчасно не виконав свої обов'язки по наданню всіх необхідних даних та документів до заяви, що призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди в передбачені Законом терміни.

Позивач в обґрунтування своєї вимоги щодо виплати моральної шкоди в розмірі 10550,00 грн. зазначив, що після ДТП він був вимушений займатися вирішенням питання стосовно даного ДТП, автомобіль є єдиним засобом заробити додатково до мізерної пенсії, що призвело до втрати якості життя та потребувало додаткових зусиль та часу для вирішення своїх повсякденних справ та завдало йому значні моральні страждання, але будь-яких доказів цих обставин не надав.

Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди слід зазначити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пленум Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди" вказав, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд з'ясував, що факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, розмір заподіяної моральної шкоди та з чого позивач при цьому виходить, не підтверджується будь-якими доказами, наявними в матеріалах справи.

Заподіяння моральної шкоди позивачу відповідачами, наявність причинного зв'язку між спричиненням шкоди і душевними стражданнями позивача не підтвердилось в ході розгляду справи і факт заподіяння моральної шкоди залишився недоведеним відповідно до ст.ст. 23, 1168 ЦК України в судовому порядку позивачем.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню солідарно витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 526, 990, 1166, 1167, 1187, 188 ЦК України, ст.ст. 12, 20, 22, 32, 34, 35, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 58, 59, 60, 61, 88, 212, 214, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2749,64 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 450,00 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 32,00 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Петріщева І.В.