Ухвала суду № 33997826, 07.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 жовтня 2013 року Справа № 907/509/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

перевіривши касаційну скаргу представника ініціюючих кредиторів ОСОБА_2

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2013

та на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 13.06.2013

у справі № 907/509/13

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,

Приватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К.",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд"

до Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Представник ініціюючих кредиторів ОСОБА_2 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 та на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 13.06.2013 у справі № 907/509/13.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Частиною 3 ст. 28 ГПК України встановлено, що представниками юридичних осіб можуть бути, зокрема, і інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Згідно з ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Належною копією вважається засвідчений уповноваженим органом документ, ідентичний за своїм змістом та формою оригіналу, тобто, документ, вірність якого засвідчено особою або органом, який видав цей документ.

Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 N55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів, касаційна скарга від імені ініціюючих кредиторів підписана представником ОСОБА_2 із зазначенням про те, що копії доручень на представника містяться в матеріалах справи. В той же час, наявні в матеріалах копії довіреностей зазначеним вимогам не відповідають, а відтак не можуть слугувати належним підтвердженням відповідних повноважень у особи, яка підписала касаційну скаргу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Між тим дана касаційна скарга хоча й містить посилання на окремі норми матеріального і процесуального права, проте в ній не зазначено порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустилися, на думку скаржника, суди попередніх судових інстанцій у прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначених судових рішень.

Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вказано в п. 62 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3), якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1, п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 та на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 13.06.2013 у справі № 907/509/13 повернути скаржнику .

Повернути ТОВ "Транскарпатбуд" судовий збір сплачений за платіжним дорученням № 24 від 12.08.2013 в сумі 573,50 грн.

Головуючий суддя:С. Мирошниченко Судді: Т. Барицька В. Картере