Рішення № 33997400, 03.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2013 р. Справа № 914/3123/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Свемон-Захід", м. Львів

про стягнення 15 045, 83 грн.

Суддя Н. Мороз

При секретарі Н. Кривці

Представники:

Від позивача: Вук У. І.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів до відповідача публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід», м. Львів про стягнення 15 045, 83 грн.

Ухвалою суду від 15.08.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.09.2013р.

10.09.2013р. та 24.09.2013р. розгляд справи відкладався, з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 03.10.2013р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вимог ухвал суду від 15.08.2013р., 17.09.2013р., та 24.09.2013р. відповідач також не виконав, відзиву на позов не подав, відтак, суд вважає за доцільне розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців поданого позивачем на виконання вимогу суду, станом на 09.09.2013р. місцезнаходження відповідача - м. Львів, вул. Бескидська, 33.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд встановив:

31.12.2012р. між ПАТ «Львівгаз» (позивач) та ПАТ «Свемон-Захід» (відповідача) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП - ПР-01 л340.

Відповідно до умов договору, а саме п. 1.1 постачальник (позивач) зобов'язується постачати природний газ споживачу (відповідачу) в обсягах та порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач (відповідач) зобов'язується оплатити вартість газу і наданих послуг в розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених договором.

Відповідно до п. 4.6. договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем (відповідачем) до 25 числа місяця, що передує розрахунковому у розмірі 100% із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до договору. Ч. 2 п. 4.6. договору передбачає, що споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Виконання зобов'язання ПАТ «Львівгаз» згідно укладеного договору підтверджується актами приймання-передачі за грудень 2012р. - березень 2013р., підписаними та скріпленими печатками сторін (в матеріалах справи).

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 13 964,47 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Крім того, сума заборгованості підтверджується довідкою від 24.09.2013р. №06-6571 поданою позивачем. Доказів зворотнього суду не надано.

Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 625 ЦКУ, на боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, покладається обов'язок щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 6.2.2. договору, у разі порушення споживачем строків оплати, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

У зв'язку з невиконанням зобов'язання, позивачем правомірно, відповідно до поданого розрахунку, нараховано відповідачу пеню в розмірі 877, 57 грн., інфляційні втрати в розмірі 13, 97 грн. та 3% річних в сумі - 189, 82 грн.

Згідно ст.526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Згідно статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 11, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 218 ГК України, ст. ст. 4-3, 32, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Свемон-Захід», м. Львів, вул. Бескидська, 33 (код ЄДОРПОУ 23884450) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів, вул. Золота, 42 (код ЄДРПОУ 03349039) - 13 964, 47 грн. основного боргу, 877, 57 грн. - пені, 189, 82 грн. - 3 %річних, 13, 97 грн. - інфляційних втрат, 1720, 50 грн. - судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Н.Мороз

Рішення складено 07.10.2013р.