Рішення № 33997384, 30.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

119">ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15857/13

30.09.13

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Донэлектрооборудование»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Днепросталь»

про

стягнення 36 166,69 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донэлектрооборудование» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Днепросталь» про стягнення 36 166,69 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо поставки оплаченого товару.

Ухвалою від 19.08.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.09.2013 року.

В судове засідання 09.09.2013 року представники сторін не з’явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, ухвалою від 09.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 30.09.2013 року.

10.09.2013 року до канцелярії суду надійшли від позивача документи на вимогу ухвали суду.

Представник позивача в судове засідання 30.09.2013 року не з’явився, проте подав до канцелярії суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача кошти в сумі 36 166,69 грн. та просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника позивача.

В судове засідання 30.09.2013 року представник відповідача не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.09.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2013 року відповідач надав позивачу для оплати рахунок № СФ-0006254 на загальну суму 51 704,39 грн. Згідно зазначеного рахунку товар зі складу відпускається за фактом надходження коштів на поточний рахунок постачальника у термін 7 банківських днів за наявності оригінала довіреності.

Вищевказаний рахунок позивачем оплачений повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 257 від 17.05.2013 року.

В свою чергу, відповідач частково здійснив поставку товару на суму 15 537,70 грн.

17.07.2013 року на адресу відповідача позивачем направлено вимогу № 203 з проханням перерахувати залишок грошових коштів.

Зазначену вимогу відповідачем отримано 24.07.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач позивачу товар не відвантажив, суму перерахованих коштів в сумі 36 166,69 грн. не повернув.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу (надалі – ЦК) України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач у визначений в рахунку строк, товар не поставив, обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 36 166,69 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Днепросталь» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, Печерський р –н, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, офіс 7, код ЄДРПОУ 38544085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донэлектрооборудование» ( місцезнаходження: 83047, Донецька обл., м. Донецьк, Будьонівський р –н, вул. Багратіона, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 25341669) 36 166 (тридцять шість тисяч сто шістдесят шість) грн. 69 коп. – основної заборгованості, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

07.10.2013 року

Суддя Спичак О.М.