Рішення № 33997350, 30.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15654/13 30.09.13

За позовомПриватного підприємства «Лідер»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сем Буд»простягнення 75 563,06 грн.Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

від позивача:Ковальчук В.М., дов б/н від 02.01.2013 р.від відповідача:не з'явився

О б с т а в и н и с п р а в и :

Приватне підприємство «Лідер» (надалі - ПП «Лідер») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Буд» (надалі - ТОВ «Сем Буд») про стягнення 75 394,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору купівлі-продажу щебеневої продукції №261012 від 26.10.2012 р. позивач поставив відповідачу товар (щебінь гранітний), а відповідач натомість свого грошового зобов'язання з оплати поставленого товару належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 66 049,56 грн. Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 654,41 грн., 3% річних у розмірі 1 558,05 грн. та інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 132,10 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.09.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 16.08.2013 р., розгляд справи відкладено до 30.09.2013 р.

В судове засідання 30.09.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав заяву про уточнення і збільшення розміру позовних вимог згідно змісту якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість 65 000,00 грн., пеню в розмірі 8 589,82 грн., 3% річних у розмірі 1 775,09 грн. та інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 198,15 грн.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 30.09.2013 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, літ. А, на яку було надіслано ухвалу суду від 02.09.2013 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.08.2013 р. Ухвала суду за вказаною адресою отримана відповідачем 11.09.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №25417600.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доводи представника позивача по справі по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

26.10.2013 р. між ПП «Лідер» (продавець) та ТОВ «Сем Буд» (покупець) укладено договір купівлі-продажу щебеневої продукції №261012 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця щебінь гранітний різного асортименту, відсів гранітний, а останній зобов'язується попередньо оплатити продукцію та прийняти її на умовах даного договору.

Ціна, кількість, асортимент та види кожної партії продукції вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 2.3 Договору поставка продукції здійснюється протягом п'яти календарних днів після надходження заявки до продавця та за умови внесення покупцем попередньої оплати замовленої продукції. За домовленістю між сторонами продавець може відвантажити замовлену кількість продукції до отримання суми попередньої оплати.

Відповідно до п. 2.5 Договору до відвантаженої продукції продавець додає наступні документи: видаткову накладну; податкову накладну; сертифікат якості продукції.

Ціна, кількість, асортимент та види продукції вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін.

Ціна продукції - договірна, узгоджується сторонами в специфікаціях та/або в рахунку фактурі на кожну замовлену партію продукції. Підписані уповноваженими представниками сторін специфікації є невід'ємною частиною цього договору. Сторони можуть погоджувати ціну на продукцію також шляхом укладення додаткової угоди (додатків) до договору (п. 3.1 Договору).

Загальна сума договору становить вартість всієї продукції, відвантаженої під час дії договору (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору покупець зобов'язаний оплатити партію продукції авансом до дати поставки замовленої партії, тобто шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок продавця суми передоплати в розмірі 100% вартості замовленої партії продукції, якщо щодо окремої партії продукції сторонами не встановлені інші умови оплати (п. 2.3 цього договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору сторони домовились, що продавець може достроково виконати свої зобов'язання за цим договором та здійснити поставку продукції покупцю до здійснення ним авансового платежу (передоплати) за таку продукцію. У такому випадку покупець зобов'язаний оплатити поставлену йому партію продукції протягом трьох банківських днів з наступного дня поставки такої партії продукції.

В пункті 9.1 Договору сторони погодили, що даний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами й діє по 31.12.2013 р. (включно).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору 28.10.2012 р. на підставі видаткової накладної №РН-0000966 поставив та передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 66 049,56 грн.

Видатковою накладною визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.

Відповідачем було частково оплачено вартість товару у розмірі 1 049,56 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 03.09.2013 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений згідно Договору та видаткової накладної № РН-0000966 товар становить 65.000,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання по оплаті отриманого згідно видаткової накладної №РН-0000966 від 28.10.2012 р. товару.

Договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.3 Договору, грошове зобов'язання відповідача по оплаті поставленого позивачем за Договором товару мало бути виконане протягом трьох банківських днів з наступного дня поставки оскільки, поставка продукції була здійснена продавцем до здійснення покупцем авансового платежу (передоплати).

Таким чином, грошове зобов'язання відповідача по оплаті поставленого товару за видатковою накладною №РН-0000966 від 28.10.2012 р. мало бути виконано до 31.10.2012 р. (включно).

У зв'язку із невиконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивач звернувся до відповідача з претензією №186-п від 08.03.2013 р. в якій просив протягом семи днів з дня отримання вказаної претензії сплатити існуючу заборгованість. Претензія отримана відповідачем 15.03.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №16971898.

27.03.2013 р. відповідачем на адресу ПП «Лідер» було надіслано лист від 18.03.2013 р. в тексті якого вказав, що не має можливості погасити існуючу заборгованість оскільки, його рахунки заблоковано Відділом державної виконавчої служби Шевченківського району та повідомило, що ним вживаються всі можливі заходи для погашення заборгованості в найкоротші терміни.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 65 000,00 грн. на підставі Договору та видаткової накладної за переданий позивачем товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Сем Буд» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 65 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 8 589,82 грн. за період з 01.11.2012 р. по 25.09.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, положення наведеної статті визначає загальний строк нарахування пені, який за волею сторін може бути зміненим.

Абзацом 2 п. 6.2 Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка обчислюється від суми простроченого платежу.

Згідно п. 6.3 Договору сторони дійшли взаємної згоди про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення покупцем оплати за продукцію не поширюється шестимісячний строк, передбачений частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, сторонами в Договорі було погоджено можливість нарахування пені за весь час прострочення виконання покупцем грошового зобов'язання.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.11.2012 р. по 25.09.2013 р., то вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 8 589,82 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 775,09 грн. за період з 01.11.2012 р. по 25.09.2013 р. та інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 198,15 грн. за період з 01.11.2011 р. по 21.05.2013 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абзацу 1 п. 6.2 Договору у випадку прострочення оплати за продукцію (п. 4.3), винна сторона сплачує на користь іншої сторони суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 198,15 грн. та 3% річних у розмірі 1 775,09 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ПП «Лідер» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Приватного підприємства «Лідер» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сем Буд» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, літ. А; ідентифікаційний код 35895939) на користь Приватного підприємства «Лідер» (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Пушкіна, 5, кв. 16; ідентифікаційний код 31563452) заборгованість у розмірі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 8 589 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 1 775 (одна тисяча сімсот сімдесят п'ять) грн. 09 коп., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 198 (сто дев'яносто вісім) грн. 15 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07 жовтня 2013 року.

Суддя С.В. Балац