Рішення № 33997308, 07.10.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" жовтня 2013 р. Справа № 906/1147/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Ковальчуку Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Чередніченко В.І. дов. №217 від 03.09.2013р.;

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВР-Сервіс" (м. Хмельницький)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 12641,24грн.

Позивачем пред'явлена вимога про стягнення на його користь з відповідача 12641,24грн., з яких: 6480,00грн. заборгованості, 959,62грн. пені, 648,00грн. штрафу, 4553,62грн. 35% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки №ЖТ-126 від 29.06.2011р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

06.09.2013р. за вх. №13825 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення з додатками, в якому останній зазначає, що позивач направив на адресу відповідача копію позовної заяви з доданими до неї документами та копію ухвали господарського суду Житомирської області від 14.08.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2013р. надав лист за вх. №15657/13 від 07.10.2013р. (вих. №125), в якому вказує, що в позовній заяві від 31.07.2013р. допущена помилка, а саме замість номера договору поставки №ЖТ-126 від 29.06.2011р. помилково надрукований №ЖТ-056 від 29.06.2013р., а отже просить суд вважати вірним договір поставки №ЖТ-126 від 29.06.2011р.

В судовому засіданні 07.10.2013р. суд прийняв лист представника позивача та долучив його до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2013р. надав усні пояснення до позовної заяви, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 07.10.2013р. представник відповідача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВР-Сервіс" - постачальник (позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 - покупець (відповідач у справі) договору поставки №ЖТ-126 від 29.06.2011р. (а.с. 8), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 10980,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000768 від 29.06.2011р. (а.с. 10), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 5.1 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався оплатити поставлену партію товару на протязі 30 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін. У випадку невиконання даної умови позивач має право відмовитись від поставки наступної партії товару до повного погашення боргу та сплати неустойки.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 6480,00грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 6.1 вищезазначеного договору, відповідач за прострочення виконання покладених на нього зобов'язань несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості (суми) невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

Крім відповідальності, передбаченої п.6.1, відповідач несе додатково відповідальність у випадку прострочення оплати більше ніж на 14 календарних днів від граничного строку оплати, що встановлений в даному договорі, у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань (п.6.2 договору поставки).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 01.08.2012р. по 01.08.2013р. в сумі 959,62грн. та штраф в сумі 648,00грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми пені вважаючи, що кількість днів у 2012 році складає 365 днів, тоді як 2012 рік налічує 366 календарних днів.

Крім того, при визначенні періоду, за який нарахована пеня, позивачем не було враховано вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України в частині припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені повинно було здійснюватись за період з 01.08.2012р. по 31.01.2013р. (включно) за 184 днів.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені:

- за період з 01.08.2012р. по 31.12.2012р. (6480,00 (сума боргу) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2012 році) х 153 (кількість прострочених днів)= 406,33грн.;

- за період з 01.01.2013р. по 31.01.2013р. (6480,00 х 15% : 365 (кількість днів у 2013 році) х 31) = 82,55грн.

Таким чином, сума пені складає 488,88грн.

Отже, у стягненні 470,74грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 6.3 договору поставки сторони встановили, що відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу позивача повинен сплатити проценти у розмірі 35% від суми заборгованості за кожен день прострочення згідно із положеннями ст.625 Цивільного кодексу України.

Згідно розрахунку позивача сума 35% річних за період з 30.07.2011р. по 01.08.2013р. становить 4553,62грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 35% річних вважаючи, що кількість днів у 2012 році складає 365 днів, тоді як 2012 рік налічує 366 календарних днів.

Перерахувавши розмір 35% річних суд встановив, що розмір 35% річних має бути більшим, ніж той, який нарахований позивачем, тому суд задовольняє позов в цій частині в повному обсязі.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 12170,50грн., з яких: 6480,00грн. заборгованості, 488,88грн. пені, 648,00грн. штрафу, 4553,62грн. 35% річних. В частині стягнення 470,74грн. пені в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч.2 ст.549, ч.2 ст.625, ст. 712 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВР-Сервіс", 29018, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/1, ідентифікаційний код 34669380 - 6480,00грн. заборгованості, 4553,62грн. 35% річних, 488,88грн. пені, 648,00грн. штрафу, 1656,43грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 470,74грн. пені в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.10.13

Суддя Шніт А.В.

1-до справи;

2-відповідачу (рек. з повід.).