Рішення № 33997269, 01.10.2013, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2013 Справа № 905/5657/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "Транспортні системи України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Север-Авто"простягнення 54 876,60 грн. за участю представників:

від позивачане з'явились від відповідача Гумуржи Т.В. - представник за довіреністюРішення прийняте 01.10.2013, оскільки 10.09.2013 та 24.09.2013 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Транспортні системи України" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Север-Авто" заборгованості у розмірі 54 876,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором купівлі-продажу № 12-СА від 04.01.2012 щодо здійснення повної та своєчасної оплати поставленого позивачем згідно видаткової накладної № 45 від 11.01.2013 товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 54 876,60 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву відзначив, що 16.02.2011 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Север-Авто" укладено договір поруки, відповідно до умов якого ТОВ "Север-Авто" відповідає за виконання ПАТ Донецькавтотранс", правонаступником якого є ТОВ "Транспортні системи України", зобов'язань за кредитним договором № 2/2011 від 09.02.2011. Відповідачем на виконання умов договору поруки було погашено заборгованість позивача перед ПАТ "ВТБ Банк" за вказаним кредитним договором у розмірі 45 958,95 грн., у зв'язку з чим до відповідача перейшли права кредитора в межах зазначеної суми.

ТОВ "Север-Авто" направило позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог з метою часткового погашення заборгованості за договором купівлі-продажу № 12-СА від 04.01.2012. Відповідач зазначає, що з огляду на проведене зарахування зустрічних вимог його заборгованість перед позивачем складає 8 917,65 грн.

Позивач у письмових поясненнях 24.09.2013 відзначив, що не заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 45 958,95 грн.

01.10.2013 позивачем подано клопотання про колегіальний розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Розглянувши вказане клопотання, судом відмовлено у його задоволенні, оскільки спір між сторонами у даній справі не відноситься до категорії складних і представником позивача не наведено жодних обґрунтованих пояснень, які б свідчили про складність даної справи.

Також 01.10.2013 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неможливістю прибуття представника у судове засідання, а також необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Вказане клопотання судом відхилено з підстав його необґрунтованості. Позивачем у справі є Публічне акціонерне товариство "Транспортні системи України", а не конкретний представник, Господарським процесуальним кодексом України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу. Крім того, до вказаного клопотання не додано жодних доказів на підтвердження зазначених у ньому обставин щодо неможливості явки представника у судове засідання. Також, матеріали справи свідчать про той факт, що представник позивача ознайомлювався з матеріалами справи 23.09.2013, а копію відзиву, що надійшов до суду 24.09.2013, отримав нарочно, про що свідчить підпис представника на відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

04.01.2012 між Публічним акціонерного товариства "Транспортні системи України" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Север-Авто" (покупець, відповідач) укладено договір № 12-СА купівлі-продажу (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Найменування товару, кількість та ціна визначаються в специфікаціях та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013 року включно, а за фінансовими зобов'язаннями - до повного їх виконання сторонами договору (п. 8.1 Договору).

Загальна ціна Договору (ціна всього поставленого (переданого у власність) за цим Договором товару) сторонами не обмежується та складається з цін окремих партій товару, проданих (переданих у власність) постачальником покупцю на підставі цього договору та зафіксованих сторонами у відповідних специфікаціях чи видаткових накладних (актах прийняття-передавання) на переданий товар (п. 2.1 Договору).

В розділі 3 Договору сторони визначили умови та строки поставки товару.

Згідно з п. 4.1 Договору оплата товару здійснюється за кожну окрему поставку товару згідно виставленого постачальником рахунку та/або підписаної сторонами видаткової накладної, за ціною, зазначеною у видатковій накладній шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника. Строк оплати - не пізніше 2-х банківських днів з моменту отримання кожної партії товару покупцем та підписання сторонами видаткової накладної (акта приймання-передавання).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу дизельне паливо кількістю 10 426 л на загальну суму 94 876,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 45 від 11.01.2013.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видатковій накладній, підтверджується підписом його представника (директора) на вказаній накладній та печаткою підприємства.

В наданій податковій накладній умовою поставки є договір № 12-СА від 04.01.2012.

Позивач свої зобов'язання щодо поставки товару за договором виконав у повному обсязі.

Відповідачем також жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

Відповідач, в свою чергу, за отриманий товар перерахував на рахунок позивача кошти у загальному розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки з рахунку позивача, а також довідкою відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", які містяться в матеріалах справи.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено вище, пунктом 4.1 Договору визначено строк оплати поставленого товару - не пізніше 2-х банківських днів з моменту отримання партії товару покупцем та підписання сторонами видаткової накладної.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар - дизельне паливо кількістю 10 426 л на загальну суму 94 876,60 грн., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі видатковою накладною № 45 від 11.01.2013, в яких міститься підпис представника відповідача про отримання товару, засвідчений печаткою підприємства відповідача.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково, а саме у розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, а також довідкою відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", які містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 54 876,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2011 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Публічним акціонерним товариством "Донецькавтотранс", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Транспортні системи України" (позичальник), укладено кредитний договір № 2/2011, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше 31.03.2015, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором.

16.02.2011 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Север-Авто" (поручитель) укладено договір поруки № 2п-3/2011, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником (ПАТ "Транспортні системи України") зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору № 2/2011 від 09.02.2011.

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до відповідача з листом-вимогою № 644/300-2 від 05.03.2013, в якому просило погасити прострочену заборгованість за основною сумою боргу за кредитним договором № 2/2011 від 09.02.2011.

18.03.2013 Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" здійснено договірне списання грошових коштів у розмірі 45 958,95 грн. з рахунку ТОВ "Север-Авто". Списання здійснено на підставі вищезазначеного договору поруки № 2п-3/2011 від 16.02.2011, у зв'язку з простроченням ПАТ "Транспортні системи України" заборгованості за кредитним договором № 2/2011 від 09.02.2013.

Частиною 2 статті 556 Цивільного кодексу України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідач звернувся до позивача з заявою № 112 від 04.09.2013 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог у розмірі 45 958,95 грн. Направлення вказаної заяви на адресу ПАТ "Транспортні системи України" підтверджується описом вкладення до цінного листа від 11.09.2013 та чеком поштової установи № 4051 від 11.09.2013.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, на вказану заяву останній відповіді не надав.

Позивачем також не надано суду доказів на підтвердження оспорювання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позивач у письмових поясненнях від 24.09.2013 підтвердив згоду на часткове припинення зобов'язання відповідача з оплати поставленого за видатковою накладною №45 від 11.01.2013 товару у розмірі 45 958,95 грн.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення закріплені в ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України.

Таким чином суд зазначає, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.

Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань.

Разом з тим, у пункті 22 листа Вищого господарського суду України від 123.03.2009 №01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія та докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися до суду.

Таким чином, на підставі заяви № 112 від 04.09.2009 та ст. 601 Цивільного кодексу України відповідачем правомірно зараховано в рахунок погашення взаємної заборгованості між сторонами заборгованість зі сплати за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 12-СА від 04.01.2012 у розмірі 45 598,95 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки частина суми основної заборгованості, заявленої до стягнення, погашена відповідачем в повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, предмет спору у справі № 905/5657/13 в частині стягнення заборгованості у розмірі 45958,95 грн. відсутній, за таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, внаслідок проведеного зарахування у відповідача залишилась заборгованість за отриманий товар перед позивачем у розмірі 8 917,65 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором № 12-СА від 04.01.2013 за отриманий товар відповідачем суду не надано. У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував проти наявності заборгованості за отриманий товар у розмірі 8 917,65 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар у розмірі 8 917,65 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до господарського суду Донецької області 06.08.2013 (згідно штампу відділу документального забезпечення та контролю господарського суду донецької області).

Оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог здійснено сторонами після звернення позивача до суду з позовом, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Север-Авто" (83030, м.Донецьк, вул. Тамбовська, 50, ідентифікаційний код 30354146, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Транспортні системи України" (83001, м. Донецьк, просп Ілліча, 3, ідентифікаційний код 20366602) заборгованість у розмірі 8 917 (вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 65 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі № 905/5657/13 в частині вимог про стягнення 45 958,95 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 07.10.2013.

Суддя М.В. Сажнева