Рішення № 33994349, 03.10.2013, Франківський районний суд м. Львова

465/3240/13-ц

2/465/2076/13

РІШЕННЯ

Іменем України

03.10.2013 року Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого- судді Лозинського Б.М.

при секретарі- Куп'як В.М.

з участю позивача- ОСОБА_1.

представника позивача- ОСОБА_7.

представника відповідача- Приступи Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МтСБУ), з участю третьої особи- ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача: 13010,58 гривень страхового відшкодування за збитки спричинені пошкодженням належного йому автомобіля ДЖИЛІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 600,00 гривень, 74,04 гривень поштових витрат на виклик третьої особи для огляду пошкодженого автомобіля та судовий збір в розмірі 230,00 гривень.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20 жовтня 2012 року близько 15 години у м. Львові на вул. В. Великого, водій автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, порушивши п. п. 10.1., 16.5. Правил дорожнього руху України, здійснив зіткнення з автомобілем ДЖИЛІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, під його керуванням.

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 23 листопада 2012 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В результаті пригоди належний позивачу автомобіль отримав значні механічні пошкодження, про що 25 жовтня 2012 року незалежним судовим експертом ОСОБА_5 складено протокол огляду, а в подальшому висновок № 4168 від 3 листопада 2012 року автотоварознавчого дослідження, яким встановлено, що розмір спричиненого мені збитку складає 13.010,58 гривень.

Вартість послуг експерта сплачена ОСОБА_1 та становить 600,00 гривень.

Також, позивачем залучався до експертного огляду ОСОБА_4 на що було витрачено 74,04 гривень.

Оскільки, ОСОБА_4 на час дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а у ОСОБА_1 такий договір був в наявності, то останній 10 грудня 2012 року, в порядку ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), звернувся до МтСБУ із відповідною заявою про відшкодування заподіяних збитків, яка зобов'язує відповідача здійснити регламентну виплату.

26 грудня 2012 року відповідач листом № 33765/3-2-05 відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування (регламентної виплати), через те, що він не надав для огляду представнику МтСБУ пошкоджений автомобіль, у зв'язку із чим, на підставі ст. 37 Закону йому було відмовлено у здійсненні регламентної виплати.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові та просять його задовольнити.

Представник МтСБУ позовних вимог не визнав, дав суду пояснення про причини відмови у регламентній виплаті, посилаючись на рішення МтСБУ, яке викладене в листі № 33765/3-2-05 від 26 грудня 2012 року, зокрема зазначив, що причиною невиплати відшкодування стали порушення, допущені ОСОБА_1, як то невиконання вимог ст. 33 Закону, якою регламентується поведінка осіб причетних до пригоди після її настання, а саме збереження пошкодженого майна (транспортного засобу) у такому стані, в якому воно знаходилось після пригоди, до тих пір, поки його не огляне представник МтСБУ. Через це, МтСБУ, на підставі ст. 37 Закону, прийняло рішення про відмову у регламентній виплаті.

Третя особа- ОСОБА_4. у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, що рекомендованим повідомленням про вручення стверджується про вручення судової повістки, про причини своєї неявки не повідомив, а тому суд у відповідності до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у йогої відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Допитаний як експерт ОСОБА_5 пояснив суду, що 25 жовтня 2013 року, відповідно до заяви ОСОБА_1, він, як судовий експерт, проводив огляд автомобіля ДЖИЛІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, за наслідками якого в цей же день був складений протокол, а 3 листопада 2012 року - висновок № 4168 експертного автотоварознавчого дослідження, в якому зафіксував пошкодження цього автомобіля та вартість спричиненого матеріального збитку. На огляд викликався другий учасник пригоди, який не з'явився, про що було зазначено в проколі огляду.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, експерта, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2012 року близько 15 години у м. Львові на вул. В. Великого, водій автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, порушивши п. п. 10.1., 16.5. Правил дорожнього руху України, здійснив зіткнення з автомобілем ДЖИЛІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1

Внаслідок пригоди автомобіль ДЖИЛІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, отримав технічні пошкодження.

Винність ОСОБА_4 доведена постановою Франківського районного суду міста Львова від 23 листопада 2012 року.

Відповідно до висновку № 4168 від 3 листопада 2012 року автотоварознавчого дослідження, розмір спричиненого ОСОБА_1 збитку, складає 13.010,58 гривень.

Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а ОСОБА_1 такий договір мав, що підтверджується страховим полісом серії АВ № 1815530 від 13 березня 2012 року, виданим страховою компанією «Український страховий стандарт».

Статтею 37 Закону передбачено, що підставою для відмови у здійснені страхового відшкодування є невиконання потерпілим своїх обов'язків, якщо це призвело до неможливості МтСБУ встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Враховуючи критерії за якими виплата відшкодування є неможливою, судом досліджено, що факт дорожньо-транспортної пригоди, її причини та обставини встановлені матеріалами адміністративної справи № 1326/8959/2012 про притягення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, рішення по якій (постанова від 23 листопада 2012 року) набрало законної сили.

Що стосується розміру заподіяної шкоди, то аналізучи протоколи огляду складені судовими експертами ОСОБА_5 (протокол від 25 жовтня 2012 року) та ОСОБА_6 (протокол від 7 листопада 2012 року) слід прийти до висновку, що пошкодження автомобіля ДЖИЛІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, виявлені ОСОБА_5, а також сліди ремонту цього ж автомобіля виявлені ОСОБА_6 мають однакову локалізацію.

Суд вважає об'єктивними пояснення ОСОБА_1 щодо причин не надання пошкодженого автомобіля для огляду представнику МтСБУ, оскільки він не мав інформації про наявність чи відсутність чинного договору страхування у винуватця пригоди, а, в силу обставин особистого характеру, як то похилий вік (пенсіонер), необхідність лікування в різних медичних установах, намагався якнайшвидше зафіксувати пошкодження автомобіля та розпочати його ремонт.

У зв'язку із цим, суд приходить до обґрунтованого висновку про визнання дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20 жовтня 2012 року у м. Львові на вул. Володимира Великого, за участю автомобілів ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем ДЖИЛІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, страховим випадком.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що з врахуванням ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про страхування» страховик у разі настання страхового випадку, зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком.

Оскільки, в даному випадку МтСБУ, в силу ст. 41 Закону, наділене правами та обов'язками страховика, тому, відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України, відповідач зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано шкоди у результаті порушення її цивільного права має право на її відшкодування. Збитками, зокрема є витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

У зв'язку із цим, суд знаходить обґрунтованим вимогу позивача про стягнення з МтСБУ збитків спричинених пошкодженням автомобіля ДЖИЛІ, реєстраційний номер НОМЕР_1, в розмірі 13.010,58 гривень, витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 600,00 гривень та поштових витрат на суму 74,04 гривні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. А відтак, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 230,00 гривень судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 22, 979, 988, 991 ЦК України, ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 13010,58 гривень, витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 600,00 гривень, поштових витрат в розмірі 74,04 гривні та судовий в розмірі 230,00 гривень, а всього 13914,62 гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Франківського

районного суду м.Львова Лозинський Б.М.