Ухвала суду № 33992757, 02.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"02" жовтня 2013 р. Справа № 817/2660/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю сторін:

представників

від позивача:Будьного М.М. представника за довіреністю,

від відповідача: Краська Г.Г., представника за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" серпня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз-Україна" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - Україна" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області в частині неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області суму бюджетного відшкодування у розмірі 3299928,00 грн.

В ході розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням суми податку на додану вартість, яка належить до відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - Україна".

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 року позов задоволено.

Стягнуто з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - Україна" бюджетне відшкодування по податку на додану вартість у сумі 3299928,00 грн. (три мільйона двісті дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень 00 коп.).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на помилкове застосування норм матеріального права та неповне з"ясування фактичних обставин справи, просить постанову скасувати та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 280197,30 грн. вже підтверджена перевірками та перекрита позитивним нарахуванням по декларації за червень 2011 року, а тому підстави для повернення з бюджету тієї ж самої суми відсутні.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що податкові повідомлення-рішення №0000122344 від 02.02.2012 року про зменшення бюджетного відшкодування за вересень, жовтень, грудень 2010 року та №0000452344 від 18.07.2011 року про зменшення бюджетного відшкодування за січень 2011 року скасовані постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 року та постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року, які ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року та від 03.10.2012 року залишені без змін, тому у податкового органу виник обов'язок подання у п'ятиденний термін до Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів, погоджуючись з судом першої інстанції, вважає, що позивачем обгрунтовано заявлено вимогу про повернення бюджетної заборгованості з огляду на наступне.

Матеріалами справи стверджується, що 17.09.2010 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, в якій було заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства податок на додану вартість в сумі 258576,00 грн. (додаток №4 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року) (т. 1 а.с. 12-36).

19.10.2010 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, в якій було заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства податок на додану вартість в сумі 983362,00 грн. (додаток №4 до декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року) (а.с. 37-59).

В довідці податкового органу №1813/23-300/33334990 від 11.11.2010 року, яку складено за результатами перевірки правильності заявлення бюджетного відшкодування за серпень-вересень 2010 року, зазначено про неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування за вищевказаний місяць в сумі 285576,00 грн. та в сумі 983362,00 грн. відповідно, у зв'язку із відсутністю відповідей від інших податкових інспекцій на направлені запити про проведення зустрічних перевірок (т. 1 а.с. 213-233).

29.03.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному подано до Управління державного казначейства у м. Рівне висновки №656, №657 про відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 258576,00 грн. та за за вересень 2010 року в сумі 983362,00 грн. (т. 1 а.с. 152).

Листом №04-30/915 від 31.03.2011 року вищевказані висновки повернуто Управлінням державного казначейства у м. Рівне без виконання та зазначення причин повернення (т. 1 а.с. 151).

22.11.2010 року позивач подав до Державної податкової інспекції у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, в якій було заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства податок на додану вартість в сумі 776009,00 грн. (додаток №4 до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року) (т. 1 а.с.112-133).

В довідці № 2170/23-300/33334990 від 29.12.2010 року, яку складено за результатами перевірки правильності заявлення бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року, зазначено про підтвердження суми бюджетного відшкодування за вищевказаний місяць в сумі 776009,00 грн. (т.1 а.с. 234-245).

19.01.2011 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій було заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства податок на додану вартість в сумі 400654,00 грн. (додаток №4 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року) (т. 1 а.с. 63-87).

В довідці № 204/23-300/33334990 від 21.02.2011 року, яку складено за результатами перевірки правильності заявлення бюджетного відшкодування за грудень 2010 року, зазначено про неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування за вищевказаний місяць в сумі 400 654 грн. у зв'язку із відсутністю відповідей від інших податкових інспекцій на направлені запити про проведення зустрічних перевірок (т. 1 а.с. 246-250, т. 2 а.с. 1-14).

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у м. Рівному позапланової перевірки винесено податкове повідомлення-рішення за №0000122344 від 02.02.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування, в тому числі за вересень 2010 року в сумі 961740,70 грн., жовтень 2010 року в сумі 776009,00 грн., грудень 2010 року в сумі 400654,00 грн. (т. 1 а.с. 186).

Позивачем вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в судовому порядку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 року скасовано вищевказане податкове повідомлення-рішення та підтверджено правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування податок на додану вартість за вересень, жовтень, грудень 2010 року в розмірі заявлених до відшкодування сум (т. 1 а.с. 187-198).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року залишено в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 року. Тобто, рішення Рівненського окружного адміністративного суду набрало законної сили 17.10.2012 року після закінчення апеляційного розгляду справи (т.1 а.с. 199-203).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 року залишено в силі вищевказану постанову Рівненського окружного адміністративного суду та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (т. 2 а.с. 63-67).

21.02.2011 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, в якій було заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства податок на додану вартість в сумі 881327,00 грн. (додаток №4 до декларації з ПДВ за січень 2011 року) (т. 1 а.с. 88-111).

За результатами перевірки правильності заявлення бюджетного відшкодування за січень 2011 року складено довідку № 323/23-300/33334990 від 22.03.2011 року, в якій зазначено про неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування за вищевказаний місяць в сумі 881327,00 грн. у зв'язку із відсутністю відповідей від інших податкових органів на направлені запити про проведення зустрічних перевірок (т. 2 а.с. 15-31).

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведення позапланової перевірки Державною податковою інспекцією у м. Рівному 18.07.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000452344 про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року в сумі 881327,00 грн.

Позивачем вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в судовому порядку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року скасовано вищевказане податкове повідомлення-рішення та підтверджено правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування податок на додану вартість за січень 2011 року в розмірі, заявленому до відшкодування (т.1 а.с. 205-209).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року залишено в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року (т. 1 а.с. 2010-212).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 26.10.2012 року відкрито касаційне провадження за апеляційної скаргою Державної податкової інспекції у м. Рівне на вищевказані рішення судів першої та апеляційної інстанції (т. 1 а.с. 150-). При цьому, в даній ухвалі не зазначено про зупинення виконання судових рішень, що оскаржуються.

Отже, рішення Рівненського окружного адміністративного суду набрало законної сили 03.10.2012 року, тобто після закінчення апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли в період з вересня 2010 року по січень 2011 року.

На момент виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування діяв Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року, який 01.01.2011 року втратив чинність, та Податковий кодекс України від 02.12.2010 року.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом України "Про податок на додану вартість" (п. 1.8 ст. 1).

Статтею 7 Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено порядок обчислення і сплати податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено п. 7.7 вищевказаного Закону.

Відповідно до 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

Підпунктом 7.7.4. пункту 7.7 статті 7 Закону встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону).

З 01.01.2011 року набрав законної сили Податковий кодекс України від 02.12.2010 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 цього Кодексу.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.10. статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 статті 200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Пунктом 200.15 статті 200 ПК України встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як вже зазначалось вище, рішеннями судів різних інстанцій визнано обгрунтованими та доведеними вимоги позивача про повернення бюджетної заборгованості за вересень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року та січень 2011 року, заявлені відповідно до приписів Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України від 02.12.2010 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для неповернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

З огляду на викладене, податковим органом в порушення норм чинного законодавства, протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання ухвал Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року та від 17.10.2012 року, органу Державного казначейства України не було надано висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету.

Крім того, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Рівненській області, в порушення п. 200.13 ст. 200 ПК України, суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 258576,00 грн. та вересень 2010 року в сумі 983362,00 грн. протягом п'яти операційних днів після отримання висновків органу державної податкової служби, перераховано не було.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідачами дії, спрямовані на перерахування позивачу бюджетної заборгованості, не вчинялись, а тому позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3299928,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо посилань Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області в апеляційній скарзі на те, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 258576,00 грн. перекрито позитивним нарахуванням по декларації за червень 2011 року №9004819428 від 18.07.2011 року, бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року в сумі 21 621,30 грн. перекрито позитивним нарахуванням по декларації за червень 2011 року №9004819428 від 18.07.2011 року та уточнюючому розрахунку за червень 2011 року №900721772 від 23.08.2011 року, то суд апеляційної інстанції вважає зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в податковій декларації за травень 2011 року заявлено до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів суму 395449,00 грн. Дану суму відображено відповідачем в особовому рахунку позивача записом від 20.06.2011 року.

Отже, зазначена сума повністю перекриває позитивне нарахування по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року та уточнюючому розрахунку до неї в сумі 310283,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив про відсутність правових підстав для перекриття податковим органом позитивного нарахування по декларації за червень 2011 року №9004819428 від 18.07.2011 року в сумі 310283,00 грн. шляхом зменшення заявленого позивачем на розрахунковий рахунок бюджетного відшкодування за серпень, вересень 2010 року, а не шляхом вирахування із суми бюджетного відшкодування (395449,00 грн.), заявленого в декларації за травень 2011 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів.

Крім того, судом першої інстанції правомірно зазначено про те, що дії відповідача суперечать змісту статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, згідно якої у випадку заявлення платником бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок після проведення перевірки податковий орган може: або направити висновок про необхідність здійснення бюджетного відшкодування в органи державного казначейства, або винести рішення про відмову в наданні бюджетного відшкодування за наявності підстав для відмови. Будь-яких інших можливих дій для податкового органу Податковий кодекс України від 02.12.2010 року не передбачає, в тому числі і права на перекриття позитивного значення податку на додану вартість по декларації сумами, заявленими до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок. Аналіз статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року дозволяє зробити висновок про те, що право обрати спосіб бюджетного відшкодування (на розрахунковий рахунок або в рахунок зменшення зобов'язань наступних періодів) належить саме платнику податку, а не податковому органу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5.2 статті 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року встановлено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Враховуючи зазначені норми, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи податкового органу про те, що бюджетне відшкодування за серпень, вересень 2010 року було перекрито позитивним нарахуванням на підставі Порядку обліку податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 26.12.2005 року №601, оскільки приписи даного порядку суперечать процедурі відшкодування податку на додану вартість, передбаченій Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Постанова суду прийнята з повним дослідженням всіх матеріалів справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому її слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" серпня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "03" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз-Україна" вул.Біла,16,м.Рівне,33001

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

4 - Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області вул.С.Петлюри,13,м.Рівне,33028