Постанова № 33992055, 03.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 жовтня 2013 р. № 820/6924/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Маро Д.Ю.,

відповідача - Іщук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Державної Установи "Слобожанське Дослідне Поле" Національного Наукового Центру " Інститут ґрунтознавства та агрохімії" ім. О. Н. Соколовського до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна Установа " Слобожанське Дослідне Поле" Національного Наукового Центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії" ім. О. Н. Соколовського звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.07.2013 р. №0000232200 та від 30.07.2013 р. № 0000242200 Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Наваліс" за вересень 2010р. В підтвердження цього посилався на належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

ДП "Слобожанське Дослідне Поле" Національного Наукового Центру" Інститут ґрунтознавства та агрохімії" ім. О. Н. Соколовського зареєстровано Чугуївською районною державною адміністрацією 04.07.2003 року за № 14721050003000049.

ДП "Слобожанське Дослідне Поле" Національного Наукового Центру " Інститут ґрунтознавства та агрохімії" ім. О. Н. Соколовського є державною бюджетною науковою установою.

Судом встановлено, що фахівцями Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області згідно із п.п. 78.1.1 ст.78, ст..79, ст..82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -VI із змінами та доповненнями, відповідно до наказу від 03.07.2013 року № 8 було проведено позапланову документальну перевірку Державної Установи "Слобожанське Дослідне Поле" Національного Наукового Центру " Інститут ґрунтознавства та агрохімії" ім. О. Н. Соколовського з питань взаємовідносин з ТОВ «Наваліс» за вересень 2010р. Результати перевірки оформлено актом від 16.07.2013 року № 24/20-29-22/00209154.

Висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення: п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 23.12.94 № 334/94 -ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями в результати чого встановлено заниження податку на прибуток за 3 квартал 2010 року у сумі 4218,00 грн.; п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 р.№ 168/97 ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, в результати чого встановлено залишку від'ємного значення з податку на додану вартість в вересні 2010 року в сумі 3374,0 грн.

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення №0000232200 від 30.07.2013 р. та № 0000242200 від 30.07.2013 р.

В мотивувальній частині акту, висновки якого покладені в основу спірних рішень, зазначено, що до Чугуївської ОДПІ від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва надійшов акт від 31.03.11р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб"єкта господарювання ТОВ "Наваліс", відповідно до якого у ТОВ "Наваліс" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, та відповідно у Державної Установи "Слобожанське Дослідне Поле" Національного Наукового Центру " Інститут ґрунтознавства та агрохімії" ім. О. Н. Соколовського" відсутні підстави для включення до складу витрат та податкового кредиту сум по взаємовідносинам з даним контрагентом за вересень 2010р.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року (який діяв на момент спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.3, 7.2.4 ст.7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом. Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону У країни «Про податок на додану вартість», податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.7.4.5. ст.7 Закону № 168-97/ВР від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). При цьому у системному зв'язку приписів п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону «Про ПДВ» визначено момент виникнення права платника податків на податковий кредит та момент, в який суми податку на додану вартість можуть бути віднесені платником податку до-складу податкового кредиту, тобто той момент, в який платник податків має не тільки право на податковий кредит, але й достатні, визначені Законом «Про ПДВ» правові та фактичні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат на момент спірних правовідносин були встановлені ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 335/94-ВР.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94- ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 названого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ДП "Слобожанське Дослідне Поле" Національного Наукового Центру " Інститут ґрунтознавства та агрохімії" ім. О. Н. Соколовського та ТОВ "Наваліс" укладено договір купівлі продажу № 24/09/10 від 24.09.2010 року.

Відповідно до п. 1.1 Продавець зобов'язується передати у 10-денний строк другій стороні - Покупцеві продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму. Згідно до п.1.3 Предметом договору є: запасні частини до сільгосптехніки, що узгоджується сторонами шляхом укладання відповідної двосторонньої специфікації № 1. П.2.1 передача продукції здійснюється на умовах самовивозу. Відповідно до п. 3.1 Ціна, кількість продукції та сума договору визначаються у специфікації підписаної представниками сторін. П. 2.2 вид розрахунків: безготівковий. Остаточний строк оплати товару - 31 грудня 2010 року. Згідно до п.3.3. загальна сума договору (з ПДВ) складає - 20244,19 гри. (двадцять тисяч двісті сорок чотири гривні - 19 копійок). В т.ч. ПДВ-3374,03 грн.

На виконання умов даного договору ТОВ "Наваліс" було відвантажено, а Державною Установою "Слобожанське Дослідне Поле" Національного Наукового Центру " Інститут ґрунтознавства та агрохімії" ім. О. Н. Соколовського отримано основні засоби та запасні частини до сільгосптехніки, що підтверджується видатковою накладною № 240935 від 24.09.2010р. та податковою накладною № 240911 від 24.09.2010р.

Транспортування товару підтверджується подорожним листом № 194 вантажного автомобіля від 24.09.2010р. в якому зазначено найменування вантажу: "оприскувач, електрокотел, запасні частини" та видаткову накладну № 240935 від 24.09.2010р. З пояснень представника позивача вбачається, що товар було отримано у межах м. Харкова з автомобіля контрагента - ТОВ "Наваліс".

Отримання товару здійснював директор позивача Соловйов В.Д., що підтверджується зазначенням про це у видатковій накладній № 240935 від 24.09.2010р. та витягом з журналу реєстрації довіреностей, де наявний запис про видачу Соловйову В.Д. довіреності на отримання у ТОВ "Наваліс" матеріальних цінностей за вказаною видатковою накладною.

Сплата за товар підтверджується платіжним дорученням № 408 від 12.10.2010р.

В подальшому позивач використовував частину товару як основні засоби (оприскувач, електрокотел), що підтверджується інвентарними картками від 24.09.2010р. № 10420055, 10490001.

Складський облік підтверджується викопіюванням з книги складського обліку, а саме запис від 24.09.10р. про оприбуткування на рахунок № 238 "Запасні частини до транспортних засобів, машин і обладнання".

В подальшому запасні частини використовувались для ремонту сільськогосподарської техніки, що підтверджують лімітно-забірні картки № 1-7, меморіальні ордери № 6, 13 за вересень 2010р. та паспорти якості на дану техніку (комбайн "Нива", трактор "Беларусь", трактор "Т-70СМ").

Вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до витрат та податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної Установи "Слобожанське Дослідне Поле" Національного Наукового Центру " Інститут ґрунтознавства та агрохімії" ім. О. Н. Соколовського до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000232200 від 30.07.2013 р. та № 0000242200 від 30.07.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Державної Установи "Слобожанське Дослідне Поле" Національного Наукового Центру " Інститут ґрунтознавства та агрохімії" ім. О. Н. Соколовського (адреса: 63544 Харківська обл., Чугуївський район, сел. Дослідне, вул. Зелена 4, код ЄДРПОУ 00209154) 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2013 року.

Суддя Панов М.М.