Постанова № 33991671, 03.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 жовтня 2013 р. № 820/3319/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В. при секретарі судового засідання Мелконян А.П.

у присутності

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ГУМВС України в Харківській області, третьої особи ОСОБА_2

представника ХМУ ГУМВС України в Харківській області Соляник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, третя особа начальник Головного управління МВС України в Харківській області Демченко О.М. про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: визнати нечинним та скасувати наказ начальника Головного Управління МВС України в Харківській області № 86 о/с від 06.06.2011 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за ст.64 п."є" (за порушення дисципліни); зобов'язати ГУ МВС України в Харківській області поновити на службі в органах внутрішніх справ ОСОБА_1; стягнути з ХМУ ГУ МВС України в Харківській області середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з моменту звільнення по час поновлення на роботі.

У судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити пославшись на те, що оскаржуваний наказ є протиправним, а отже позовні вимоги про поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача ГУМВС України в Харківський області та третьої особи у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у задоволенні вимог відмовити, пославшись на те, що позивач звільнений із дотриманням положень діючого законодавства у сфері проходження публічної служби.

Представник відповідача МУ ГУМВС в Харківській області у судовому засіданні адміністративний позов не визнала просила у задоволенні позовних вимог відмовити, пославшись на те, що заява про поновлення позивача на посаді направлена на адресу ГУМВС України в харківській області 18.10.2012 року, в період з 06.06.2011 року по 18.10.2012 року питання про поновлення позивача на службі не вирішувалося, а отже відповідно до положень п.24 постанови КМУ від 29.07.1991 року № 114 відсутні підстави для виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу більше ніж за один рік. Крім того як на підставу для відмови у задоволенні позову представник відповідача послалася на ліквідацію посади на якій працював позивач.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив наступні обставини. Матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника ГУМВС України в Харківській області № 433 від 21.06.2010 року майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ (а.с.13). Позивач оскаржив вказаний наказ у судовому порядку та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010 року його позовні вимоги задоволені: визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУМВС України в Харківській області № 433 від 21.06.2010 в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ (справа 2а-8997/10/2070). Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі (а.с.5-9). 06.06.2011 року наказом начальника ГУМВС України в Харківський області № 86 о/с позивача звільнено з посади старшого інспектора з міграційного контролю СГІРФО Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ в запас Збройних Сил України- а.с.14

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує, що спірні правовідносини склались з приводу прийняття рішення про звільнення позивача, оформленого наказом від 06.06.2011 року № 86 о/с.

Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу. Отже, наказ № 433 від 21.06.2010 року за своєю суттю є підставою для припинення правовідносин між позивачем та відповідачем, яке оформлено наказом від 06.06.2011 року № 86 о/с.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені ст. 162 КАС України. Так, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти, серед іншого, постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 року залишено в силі постанову суду першої інстанції по справі 2а-8997/10/2070, якою визнано незаконним та скасовано наказ № 433 від 21.06.2010 р., який був фактичною підставою для припинення правовідносин між позивачем та відповідачем, суд з урахуванням положень ст.ст.11, 162 КАС України приходить до висновку, що єдиним способом захисту порушеного права позивача, є вирішення питання, щодо скасування наказу від 06.06.2011 року № 86 о/с, який за своєю суттю є пов'язаним з наказом № 433 від 21.06.2010 р. та поновлення позивача на посаді, яку він обіймав до звільнення.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне. Відповідно до п. 24 Положення №114, у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем поданий рапорт про поновлення його в органах внутрішніх справ та призначення на посаду слідчого СВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. Листом від 22.03.2013 року № 40/Т-36 позивачеві відмовлено у поновленні в органах внутрішніх справ та призначення на посаду слідчого СВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з підстав відсутності відповідного рішення суду. Відповідне посилання міститься також у листі від 20.11.2012 року за № 90/6279

Матеріалами справи підтверджено, що 18.10.2012 року та 04.01.2013 року позивач звертався на адресу відповідача з заявою (запитом), у яких просив поновити його на посаді та повідомити про стан виконання ухвали ВАС України від 10.07.2012 року. На вказані звернення 20.11.2012 року за № 90/6279 та від 24.01.2013 року за № 40/Т-1, Т-15 надані відповіді, у яких містяться посилання на "поновлення його на посаді", проте зазначає, що резолютивні частини рішень Вищого адміністративного суду та Харківського окружного адміністративного суду у справі 2а-8997/10/2070 не вирішують питання про поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ, тоді як Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114, не передбачено обов'язку відповідача на самостійне скасування власних наказів по особовому складу.

Проте суд не погоджується з твердженням відповідача оскільки, відповідно до ч.5 ст.18 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу, отже з моменту скасування ухвалою ВАС України від 10.07.2012 року постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року у позивача виникло право на поновлення на посаді та одержання грошового утримання, оскільки припинила існування обставина, що стала підставою звільнення позивача і позивач вчиняв дії спрямовані на поновлення його на посаді. Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування заробітку за час вимушеного прогулу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно довідки № 1204 від 27.08.2013 р. про розмір отриманого доходу та враховуючи положення Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р. "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" судом встановлено, що розмір середньомісячного заробітку позивача складає 1756,83 грн., середньоденного заробітку 57,60 грн.

З урахуванням розрахунків норм тривалості робочого часу на 2011-2013 року, визначених листами Мінсоцполітики від 25.08.2010 року № 9111/0/14-10/13, від 25.08.2011 року № 8515/0/14-11/13, від 21.08.2012 року № 9050/0/14-12/13 суд приходить до висновку що ХМУ ГУМВСУ в Харківській області зобов'язано відшкодувати позивачеві середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 06.06.11р. по 03.10.13р., розмірі 34156,80 грн. (593 р.д. х 57,60 грн. середньоденна заробітна плата)

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь грошового забезпечення за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Суд також зазначає, що позивач звертається до суду з вимогою про визнання нечинним рішення. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням, а отже в цій частині вимог позов задоволенню не підлягає

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області , третя особа начальник Головного управління МВС України в Харківській області Демченко О.М. про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів - задовольнити частково

Скасувати наказ начальника Головного Управління МВС України в Харківській області № 86 о/с від 06.06.2011 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за ст.64 п."є" (за порушення дисципліни).

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області

Стягнути з Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 34156 грн. (тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 80 коп.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді і відшкодування середньомісячного заробітку у розмірі 1756 (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість) грн.83 коп. грн. за час вимушеного прогулу.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 08.10.2013 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.