Постанова № 33991636, 07.10.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року справа № 823/3021/13-а

м. Черкаси

12 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Паламар П.Г.,

при секретарі: Овсієнко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення простроченої заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2013 року управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення простроченої заборгованості.

В адміністративному позові позивач просить:

1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та порушити провадження по справі;

2. Стягнути з відповідача борг на загальну суму 1388 грн. 53 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" невчасно та не в повному обсязі сплачував єдиний внесок, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за I та II квартал 2013 року в сумі 2388 грн. 06 коп. Відповідачем частково сплачено борг в розмірі 999 грн. 53 коп.

Позивач просив розгляд справи проводити без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач в судове засідання не прибув з невідомих причин, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, що набрав чинності з 01.01.2011 (далі ЗУ № 2464-VI), а також інші чинні нормативно-правові акти.

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно зі статтею 4 ЗУ №2464-VI є, зокрема:

1) роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

4) фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

5) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до ЗУ №2464-VI зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок відповідно до ст. 7 ЗУ № 2464-VI нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п. 3 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 цього Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ №2464-VI сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою.

Суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 15.04.2008р.; ідентифікаційний код НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вищенаведених норм ЗУ №2464-VI не в повному обсязі сплачував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-червень 2013 року. У зв'язку з цим утворилась недоїмка за вказаний період в сумі 1 388грн. 53коп.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.25 ЗУ №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як встановлено судом з матеріалів справи позивач сформував вимогу від 01 серпня 2013р. №Ф-58/2 про сплату боргу із загальнообов'язкового державного соціального страхування за січень-червень 2013 року в сумі 2388грн. 06коп. та відповідно до ст.25 ЗУ №2464-VI направив її фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за адресою, вказаною в ЄДРПОУ, а саме: АДРЕСА_1 Вказана вимога отримана відповідачем особисто 06.08.2013р., що підтверджується даними копії корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яка знаходиться в матеріалах справи.

У встановленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив. Таким чином вказана сума боргу є узгодженою.

22.08.2013 року відповідачем частково сплачено борг в розмірі 999 грн. 53 коп.

Враховуючи, що узгоджену суму боргу в повному обсязі до Пенсійного фонду України за січень-червень 2013 року відповідач у встановлені законодавством строки та до часу вирішення спору в суді не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 9, 69 - 71, 160 - 165, 254 - 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області (20000, Черкаська область, м.Христинівка, вул.Леніна, буд. 31; ідентифікаційний код 21366797) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-червень 2013 року в сумі 1 388 грн. (тисяча триста вісімдесят вісім) грн. 53 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку ст.186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 09 жовтня 2013 року