Постанова № 33991624, 05.09.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 р. Справа № 818/4627/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Шульги М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000401701/3516 від 22.01.2013р.,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сумах Головного управління Міндоходів в Сумській області від 22.01.2013 р. № 0000401701/3516, яким позивачу було визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 4279 грн. 08 коп. та за штрафними санкціями - 1069 грн. 77 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні (а.с.60-61).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази у сраві, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, ДПІ в м.Сумах була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб від операції з інвестиційними активами за 2011 рік, платника податків - фізичної особи ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

За результатами проведення перевірки Відповідачем було складено Акт від 04.01.2013р. за № 24/17-1016/3015608466/2 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб від операції з інвестиційними активами за 2011 рік (надалі - Акт - а.с.6-14).

11 січня 2013 року Позивачем було подано Заперечення на Акт, в яких доводились безпідставність та необґрунтованість висновків, щодо порушення Позивачем податкового законодавства при обчисленні фінансового результату від операції з інвестиційними активами за 2011 рік.

Відповідачем було розглянуто Заперечення на Акт та надано відповідь за №3067/М/17-1027 від 18.01.2013р., відповідно до якої були враховані та частково задоволені Заперечення на Акт, а також зменшено розмір фінансового результату за операціями з інвестиційними активами - з 250 174.50 грн. до 28 527. 20 грн.

30.01.2013р. позивач отримала Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сумах від 22.01.2013р. за № 0000401701/3516 (надалі - Повідомлення-рішення), відповідно до якого, з урахуванням встановлено порушення п. 153.9 ст. 153, пп.164.2.9. п.164.2 ст.164, п.164.3 ст.164, п.167.1 ст. 167, пп. 170.2.2, пп.170.2.6 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, податковим органом було збільшено зобов'язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 4279,08 грн. та за штрафними санкціями 1069,77 грн. (а.с.17).

Керуючись ст.56 ПК України, 04.02.2013 р. Позивач звернулася до ДПІ у Сумській області зі скаргою на Повідомлення-рішення Відповідача, в якій просила скасувати вищевказане Повідомлення-рішення, як таке, що було винесено без врахування усіх необхідних для цього підстав та з порушенням чинного законодавства.

Рішенням ДПС у Сумській області від 15.02.2013р. за № 1717/М/10-105-35 термін розгляду первинної скарги було продовжено по 08.04.2013 року.

Рішенням ДПС у Сумській області про результати скарги від 25.03.2013р. за №3277/М/10-105-35/38/ск, повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах було залишено без змін, а первинну скаргу без задоволення.

Користуючись правом передбаченим ст.56 ПК України позивачем було оскаржено Рішення про результати розгляду первинної скарги від 25.03.2013 р. за № 3277/М/10-105-35/38/ск ДПС у Сумській області та Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сумах від 22.01.2013 р. за № 0000401701/3516 до Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду скарги Міністерство доходів і зборів України винесло Рішення про результати розгляду повторної скарги яким Податкове повідомлення рішення залишено без змін, а повторну скаргу без задоволення.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах від 22.01.2013р. за № 0000401701/3516 позивач просив суд врахувати, що відповідачем при прийнятті зазначеного повідомлення-рішення не було чітко встановлено усіх обставин справи та не взято до уваги усіх розрахунків по операціях з інвестиційними активами (деривативами) у 2011 р., а також всупереч пп.170.2.2. п.170.2. ст.170 Податкового кодексу, при перевірці задекларованого Позивачем інвестиційного збитку не було враховано дохід від операцій з продажу деривативів та витрати на придбання деривативів, що підтверджуються Звітом по угодах та операціях з цінними паперами та фінансовими інструментами за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011р.

При цьому, позивач зазначає, що при складанні податкової декларації за 2011 рік та декларуванні інвестиційного збитку, ОСОБА_3 керувалась виключно нормами Податкового кодексу України, а саме: пп.14.1.45. п.14.1. ст.14, пп.170.2.2 та пп. 170.2.3 п. 170.2. ст.. 170 ПК України.

Зокрема, відповідно до пп. 170.2.2. п. 170.2. ст.. 170 ПК України, документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними актами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів - учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокер), яким формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

У відповідності до пп. 170.2.3 п. 170.2. ст.. 170 Податкового кодексу, якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Позивач просив суд врахувати, що дохід отриманий від операцій продажу деривативів у 2011р. на загальну суму 36420481,95 грн. складається з виконаних договорів продажу деривативів згідно Звіту по угодах та операціях з цінними паперами та фінансовими інструментами за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

Витрати на придбання деривативів у 2011р. на загальну суму 36520608,60 грн. скаладаються з виконаних договорів на придбання деривативів у 2011 р. та додаткових фактично сплачених витрат комісійної винагороди брокера в сумі 21004,00 грн. та біржової комісії в сумі 5251,00 грн., згідно Звіту по угодах та операціях з цінними паперами та фінансовими інструментами за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. (а.с.20).

Отже, на переконання позивача, за підсумками розрахунку фінансового результату операцій з деривативами у 2011 році, позивач має інвестиційний збиток в розмірі 100126,65 грн., що підтверджується Звітом по угодах та операціях з цінними паперами та фінансовими інструментами за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011р. (а.с.20-36).

Таким чином, як вважає позивач, вищезазначені обставини свідчать про безпідставність тверджень податкового органу щодо заниження ОСОБА_3 суми оподаткованого доходу у 2011 році, оскільки , як вже зазначалося вище, на переконання представника позивача, ОСОБА_3 у 2011 році мала інвестиційний збиток, а отже, підстави для нарахування податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік відсутні, відповідно, Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сумах від 22.01.2013 р. за № 0000401701/3516, як вважає позивач, є протиправним.

Однак, суд не погоджується з позицією позивача і не вбачає підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

Згідно з підпунктом 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 ПК України дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

До деривативів належать, зокрема, ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) - стандартизований строковий контракт, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк (дата виконання зобов'язань за ф'ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов'язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення. Ф'ючерсний контракт виконується відповідно до його специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу. Виконання зобов'язань за ф'ючерсом забезпечується шляхом створення відповідних умов організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами (підпункт 14.1.45.4 підпункту 14.1.45 пу 14.1 статті 14 ПК України).

У відповідності до підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущених в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2 і 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Оподаткування інвестиційного прибутку, як окремого виду доходів платників податку на доходи фізичних осіб, регулюється пунктом 170.2 статті 170 розділу IV ПК України.

Підпунктом 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України встановлено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно з підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті170.2.8 цього пункту.

Законом України від 7 липня 2011 року №3609-VI, що набрав чинності з 6 серпня 2011 року, підпункт 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України був доповнений двома абзацами відповідно до яких інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документа/ підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору) Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів учасників фондової біржі, визнається звіт торгівця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

У відповідності до підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податків. При цьому платник податку визначає інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів, окремо від інвестиційного прибутку за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на такому ринку.

До 1 січня 2012 року підпункт 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 ПК України діяв у редакції, відповідно до якої платник податку, який проводив операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, мав право укладати договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкове і агента.

Згідно з підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податкового зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У відповідності до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як свідчать матеріали справи, договором на брокерське обслуговування від 9 грудня 2010 року №10-12-09-001Б (а.с.99-106), укладеним між громадянкою ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (Клієнт) та ЗАТ «Універ Капітал», код за ЄДРПОУ 33592899 (Брокер), не було передбачено виконання брокером функцій податкового агента.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб від операцій з інвестиційними активами за 2011 рік платника податків- фізичної особи ОСОБА_3 встановлено, що нею було задекларовано наступні показники:

Дохід від продажу інвестиційних активів, в сумі 36420481,95 грн.

Витрати на придбання інвестиційних активів, в сумі 36520608,60 грн.

Фінансовий збиток, як різниця між доходом та витратами, в сумі -100126,65 грн.

Яким чином платником податків було розраховано суму доходу в розмірі 36420481,95 грн. та витрат в розмірі 36520608,60 грн., при перевірці податковий орган не змін встановити.

Щодо декларування ОСОБА_3 у податковій декларацій про майновий стан і доходи за 2011 рік (вхідний №253137 ДПІ у м.Сумах від 29 квітня 2012 року) збитків від операцій з інвестиційними активами у розмірі 100126.65 грн., то дана сума складається із сум від'ємної варіаційної маржі (73871,65 грн.), комісії брокера (21004,00 грн.), комісії біржі (5251,00 грн.), які за свою суттю не є інвестиційними збитками, а є додатково сплаченими витратами, пов'язаними з отриманням доходу від операцій з деривативами, що визначено пп. 170.2.2 п. 170.2 статті 170 Податкового кодексу У країни , а саме:

Законом України від 7 липня 2011 року №3609-УІ, що набрав чинності з 6 серпня 2011 року, підпункт 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 .ПК України був доповнений двома абзацами, відповідно до яких інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових: виплатів які передбачені умовами контракту (договору). Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів - учасників фондової біржі, визнається звіт торгівця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговувавня.

Тобто, при визначенні доходу та витрат необхідно враховувати всі фінансові інструменти.

В ході перевірки правильності визначення фінансового результату, були використані виписки з реєстру угод та звіт торговця цінними паперами (брокера) по угодах та операціях з цінними паперами та фінансовими інструментами, які були надані до податкового органу платником податків, його брокером та біржею, на запити ДПІ у м. Сумах (а.с.81-83).

Так згідно зазначених документів, було проведено співставлення кожної одиниці проданого та придбаного деривативу, з урахуванням с плачених сум періодичних або разових виплат, позитивної (отриманої) та від'ємної варіаційної маржі, в результаті чого встановлено наступні показники:

Всього придбано ф'ючерсних контрактів на загальну суму 36494353,60грн.;

Всього продано ф'ючерсних контрактів на загальну суму 36623007,45 грн.;

Позитивна варіаційна маржа склала на загальну суму (+) 945159,79 грн.;

Від'ємна варіаційна маржа склала на загальну суму (-) 1019031,44 грн.;

Комісія брокера: 21004,00 грн.;

Біржова комісія: 5251,00 грн.

В результаті зазначених даних, встановлено наступне:

Дохід від продажу інвестиційних активів, складається з загальної суми проданих ф'ючерсних контрактів (деривативів) та позитивної варіаційної маржі:

36623007,45 + 945159,79 = 37568167,24 грн.

Витрати складаються з загальної суми придбаних ф'ючерсних контрактів (деривативів), від'ємної варіаційної маржі, комісії брокера та біржової комісії:

36494353,60 + 1019031,44 + 21004,00 + 5251,00 = 37539640,04 грн.

Фінансовий результат, складається з різниці між загальним доходом та витратами:

3756816,24 - 37539640,04 = 28527,20 грн.

Таким чином, сума заниження платником податків оподатковуваного доходу склала 28527,20 грн. Відповідно, податок на доходи фізичних осіб склав: 28527,20 х 15% = 4279,08 грн.

В судовому засіданні представник позивача пояснити, яким чином платником податків було розраховано суму доходу в розмірі 36420481,95 грн. та витрат в розмірі 36520608,60 грн., не зміг. При цьому, позивач посилався на різні методики розрахунку, без пояснень яка саме з методик на його думку вірна і чому. В той же час, представник позивача зазначив, що на теперішній час його непогодження з висновками ДПІ у м. Сумах полягають в тому, що податковим органом не було враховано витрати по придбанню в 2010 році 21 деривативу, дохід від продажу яких було отримано в 2011 р. та в результаті того, що податковий орган врахував в 2011 році дохід від продажу 100 шт. деривативів, витрати по яких нібито були понесені лише в 2012 р.

Однак, вищезазначені обставини не можуть бути прийняті судом як підстава для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Витрати на придбання 21 шт. деривативу, які зі слів представника позивача нібито були понесені в 2010 р., податковий орган не мав можливості врахувати в результаті декількох обставин.

По-перше, на запит до перевірки, під час проведення самої перевірки, на заперечення до акту перевірки, на скаргу до ДПС у Сумській області, на скаргу до Міністерства доходів України та до суду, платником податків не були надані будь які підтверджуючі документи, які б свідчили про придбання в 2010 р. ф'ючерсних контрактів (деривативів) та понесені на їх придбання витрати.

По-друге, у тому разі, коли б факт придбання в 2010 році дійсно би відбувся, у платника податків окрім витрат на таке придбання також по кожному дню виникала б від'ємна позитивна маржа, що було б витратами 2010 р. або позитивна варіаційна маржа, що підлягала б включенню до доходу.

Натомість декларація про доходи за 2010 рік, платником податків не подавалась, що не заперечується представником позивача.

Платник податків мала б право включити до 2011 року, такі витрати лише в разі їх фактичного існування (зворотного документально не підтверджено), та в разі якби від них було б понесено інвестиційний збиток та вони б були в обов'язковому порядку задекларовані в 2010 р.

Лише з дотриманням зазначених умов, платник податків мала б право на перенесення можливого фінансового збитку, який був би задекларований за 2010 р., до наступного звітного періоду, тобто до 2011 р.

Згідно п. 153.9 статті 153 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ «... За операціями з деривативами (похідними інструментами) визначається загальний результат платника податку від таких операцій за звітний податковий період за даними бухгалтерського обліку. Від'ємний результат від операцій з деривативами переноситься на зменшення результату від операцій з деривативами наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього Кодексу Позитивний результат (з урахуванням від'ємного результату від операцій з деривативами минулих періодів) включається до стаду доходів платника податку за результатами такого звітного податкового періоду. Усі інші витрати та доходи платника податку за операі{іями з деривативами враховуються у визначенні об'єгта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом».

Думка позивача, що податковий орган не мав права враховувати в 2011 році дохід від продажу 100 шт. деривативів, витрати по придбанню яких він поніс лише в 2012 роді, не може бути прийнята до уваги, оскільки діючим законодавством України було чітко, без будь яких виключень, передбачено необхідність декларування доходів саме в тому звітному періоді, в якому вони були отримані, а витрати лише в тому випадку, якщо вони були фактично понесені та пов'язані з отриманим доходом.

Враховуючи викладене, оскаржуване податкове повідомлення рішення слід вважати таким, що прийнято відповідно до вимог законодавства і підстави для визнання його протиправним та скасування - відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000401701/3516 від 22.01.2013р. -відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 11.09.2013р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець