Постанова № 33991545, 08.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 жовтня 2013 року письмове провадження № 826/11602/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Маруліної Л.О., Пісоцької О.В. розглянувши адміністративну справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» доДержавної реєстраційної служби України Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Жовнєнка Дениса Сергійовичапро визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної реєстраційної служби України (жалі - відповідач -1) та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Жовнєнка Дениса Сергійовича (далі - відповідач-2), у якій просить суд:

- визнати дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Жовнєнка Дениса Сергійовича протиправними;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 29 квітня 2013 року № 2046957, прийняте Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Жовнєнком Д. С.;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву представника ПАТ «БАНК КІПРУ» за довіреністю серія та номер Д-505 від 04.04.2013 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для реєстрації права власності з наступною видачею свідоцтва права власності на ім'я ПАТ «БАНК КІПРУ» на нежитловий будинок (літ. В, В') загальною площею 436,40 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 від 15.04.2013 року у порядку, встановленому законодавством України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення діючих законодавчих норм України, були прийняте протиправне рішення, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідачі проти позову заперечували, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм діючого законодавства України, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 17.09.2013 представники відповідачів не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_2 та позивачем 01.03.2011 був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1-03/2011.

Згідно умов зазначеного договору, позивач передав ОСОБА_2 у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 174,4 кв.м. по АДРЕСА_1. Оскільки вказане приміщення потребувало ремонту, з дозволу орендодавця ОСОБА_2 здійснила суттєві ремонтні роботи в приміщенні, внаслідок чого збільшилась загальна площа орендованого приміщення.

Внаслідок проведення ремонту фактично було утворено нове приміщення, яке за своїм плануванням та технічними характеристиками відрізнялося від приміщення, яке було передано в оренду. ОСОБА_2 звернулась до Печерського районного суду міста Києва з позовом про визнання за нею права власності 44/100 частини будинку.

В ході розгляду справи ПАТ «Банк Кіпру» звернулося до суду із зустрічними вимогами до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитловий будинок (літ. В, В1) загальною площею 436,4 кв. м., в тому числі МЗК 24,2 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Печерським районним судом міста Києва 06.04.2012 прийнято рішення, яким позов ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Кіпру» про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна залишено без задоволення; зустрічний позов ПАТ «Банк Кіпру» до ОСОБА_2 про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна задоволено, визнано за ПАТ «Банк Кіпру» право власності на нежитловий будинок (літ. В, В1) загальною площею 436,4 кв.м., в тому числі загального користування площею 24,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

15.04.2013 позивач звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про державну реєстрацію права власності на нежитловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. З адміністративного позову вбачається, що позивачем для проведення державної реєстрації були подані наступні документи :

- витяг про державну реєстрацію прав, серія та номер: 34055575, виданий 08.05.2012, видавник Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна;

- рішення суду, серія та номер: 2-1081/12, виданий 06.04.2012, видавник: Печерський районний суд міста Києва;

- копія виписки, серія та номер: АБЗ14275, виданий 28.11.2012, видавник: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація;

- копія витяту з єдиного державного реєстру, серія та номер: АВ257496, виданий 04.04.2013, видавник Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація;

- копія свідоцтва, серія та номер А01№376756, виданий 08.07.2010, видавник: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація;

- копія довідки з ЄДРПОУ, серія та номер АБ516312, виданий 30.11.2012, видавник: Відділ статистики у Солом'янському районі;

- копія статуту, серія та номер: 10731050051006582, виданий 24.05.2012, видавник: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація;

- копія довіреності, серія та номер Д-505, виданий 04.04.2013, видавник : Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру»;

- копія паспорта громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 23.06.1999, видавник: Вишнівське МВМ ГУМВС України в Київській області;

- копія ідентифікаційного коду, серія та номер : НОМЕР_1, виданий 18.09.2000, видавник : ДПА м.Києва;

- документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав.

Рішенням державного реєстратора Жовнєнко Дениса Сергійовича Державної реєстраційної служби України про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 150.4.2013 № 844221 вирішено відмовити у державній реєстрації права власності, форма власності : приватна, розмір частки : 1/1 на нежитловий будинок, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 за суб'єктом : Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», податковий номер 19358784.

Досліджуючи питання правомірності рішення № 844221 від 15.04.2013, суд встановив, що підставою для відмови позивачу у реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є те, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Так, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06.04.2012 визнано право власності на самочинне збудоване нерухоме майно за позивачем.

Відповідно до ч.1,3 ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч.2, 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно п. 12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (далі - Порядок), під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 26 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно п.27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Пунктом 29 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

Пунктом 44 Порядку державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно щодо новозбудованого або реконструйованого нерухомого майна проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташоване таке майно, за заінтересованою особою (крім випадків проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на квартиру, житлове чи нежитлове приміщення).

Пунктом 46 Порядку для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав:

- документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення);

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

- документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна);

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

- документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначених документів позивачем подано не було до реєстраційного органу. Без зазначених документів реєстрація права власності на нерухоме майно неможлива.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Суд погоджується з посиланням позивача, що державним реєстратором не витребувано додаткових документів та не зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію.

В той же час, згідно ч.3 ст.24 Закону, відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстави, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону відмовляє у державній реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Позивач під час розгляду даної справи не спростував обставин, що стали підставою для відмови у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, не надав доказів подання державному реєстратору вищезазначених документів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення від 29.04.2013 № 2046957 в цілому відповідає вимогам законодавства та підстави для його скасування відсутні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» є таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Банк Кіпру» відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді Л.О. Маруліна

О.В. Пісоцька