Постанова № 33991415, 01.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 р. Справа № 804/11062/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коренева А.О.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Тамерсіс», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії ДПІ щодо невизнання податковою декларації TOB «ТАМЕРСІС» з податку на додану вартість за квітень 2013 року, про скасування рішення ДПІ №8413/10/18.2-20 від 15.05.13 про невизнання податковою декларації ТОВ «ТАМЕРСІС» з податку на додану вартість за квітень 2013 року, про зобов'язання ДПІ прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за квітень 2013 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 14.05.13, та про зобов'язання ДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2013 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС», а також про зобов'язання ДПІ у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що направлена ним 08.05.13 поштою до ДПІ декларація з ПДВ за звітний податковий період квітень 2013 року була оформлена відповідно до всіх вимог чинного законодавства України. В спірному рішенні ДПІ зазначено, що вказана декларація не визнається податковою на підставі рішення ДПІ №108 від 11.05.11 про анулювання реєстрації платника податку та виключенням ТОВ «ТАМЕРСІС» з реєстру платників ПДВ. Між тим на дату винесення оскаржуваного рішення позивач був платником ПДВ, адже постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.11 по справі №2а/0470/10944/11 рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №108 від 11.05.11 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТАМЕРСІС» - скасовано, а позивача поновлено в реєстрі платників податку на додану вартість. Крім того, позивачем отримано нове свідоцтво платника податку на додану вартість №200132303 від 09.07.13, в якому зазначено що датою реєстрації платника податку на додану вартість є 24.01.10. До канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Відповідач, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, правом участі в судовому засіданні не скористався, свого уповноваженого представника до суду не направив. До канцелярії суду від відповідачі надійшли клопотання про розгляду справи без участі представника та заперечення, за змістом яких ДПІ просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачу поновлено свідоцтво платника ПДВ 09.07.13 (а.с.120-121).

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також зважаючи на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд та вирішення справи в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову та заперечень, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивачем 08.05.13 засобами поштового зв'язку на адресу відповідача направлені оригінали Податкової декларації з податку на додану вартість за квітень2013р. та Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2013р. Вказані документи направлені позивачем рекомендованим листом з описом вкладення (а.с.9-15). За результатом розгляду отриманої податкової звітності з ПДВ за квітень 2013р. відповідачем на адресу позивача направлено письмове повідомлення «Про надання декларації» від 15.05.13 №841310/18.2-20 (а.с.16). Зі змісту вказаного листа вбачається, що фактичною підставою для невизнання податкової декларації позивача слугувало рішення №108 про анулювання реєстрації платника ПДВ від 11.05.11, на підставі якого ТОВ «Тамерсіс» було виключено з реєстру платників податку.

Перевіряючи рішення ДПІ від 15.05.13 №841310/18.2-20 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

За змістом п.49.11 ст.49 ПКУ орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі подання таким платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.49.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ. Відповідно до п.49.15. ст.49 ПКУ податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Положеннями п.48.3. ст.48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За приписами п.48.4 ст. 48 ПКУ у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно з п.48.7. ст.48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пп.46.4. ст..46 цього Кодексу.

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПКУ за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Суд зважує, що відповідачем в спірному рішенні не зазначено про заповнення позивачем податкової декларації з ПДВ за квітень 2013р. з порушенням вимог п.49.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ. Судовим оглядом копії такої декларації, що знаходиться в матеріалах справи, порушень вимог наведених законодавчих положень також не встановлено.

З приводу доводів відповідача щодо факту анулювання реєстрації позивача платником ПДВ відповідним Рішенням від 11.05.11 №108 та виключення позивача з реєстру платників податку, суд зазначає таке. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.11 по справі №2а/0470/10944/11 рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №108 від 11.05.11 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТАМЕРСІС» скасовано, ТОВ «ТАМЕРСІС» поновлено в реєстрі платників податку на додану вартість. Вказана постанова суду залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.13 (а.с.68-74). Означене судове рішення набрало законної сили, адже відповідно до ч.3 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіна від 07.11.11 №1394, особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру (п.3.1 Положення). Згідно з пп.5.6.1 п.5.6 означеного Положення підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. У разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру (пп.5.6.2 п.5.6).

Як вбачається з нового Свідоцтва №200132303 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого позивачу 09.07.13, датою реєстрації платника податку на додану вартість визначено 24.02.10 (а.с.38).

На підставі наведеного суд доходить до висновку, що станом на дату подання позивачем спірної податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 та прийняття ДПІ оскаржуваного рішення позивач мав статус платника ПДВ, оскільки був зареєстрованим таким платником з 24.02.10.

Доводи ДПІ, наведені в спірному рішенні та в запереченнях, не ґрунтуються на вимогах закону, адже набуття особою статусу платника ПДВ законодавець пов'язує з відповідною датою реєстрації, зазначеної в Реєстрі, а не датою поновлення (початку дії) Свідоцтва платника ПДВ.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п.49.11 ст.49 ПКУ у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

В даному випадку відповідач не прийняв повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації за квітень 2013р., а надіслав позивачу спірне повідомлення про те, що податкова декларація з ПДВ за квітень 2013р не вважається податковою декларацію, що чинним податковим законодавством не передбачено. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що оскаржуване дії та рішення ДПІ від 15.05.13 №8413/10/18.2-20 є протиправним, а подана позивачем засобами поштового зв'язку податкова декларація з ПДВ за квітень 2013р. мала бути прийнята означеним податковим органом, відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дії ДПІ щодо невизнання податковою декларацію TOB «ТАМЕРСІС» з ПДВ за квітень 2013 року та скасування відповідного рішення ДПІ №8413/10/18.2-20 від 15.05.13 підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов'язання ДПІ прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за квітень 2013 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 14.05.13, та зобов'язання ДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2013 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС», а також про зобов'язання ДПІ у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі задоволенню не підлягають, адже заявлені передчасно. Так, положеннями п.49.13 ст.49 ПКУ визначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби. Отже податкова декларація позивача з податку на додану вартість за квітень 2013р. з додатками вважається прийнятою у день її фактичного отримання відповідачем в силу закону, а показники такої декларації підлягають перевірці податковим органом в порядку, визначеному ПКУ.

Крім того, суд зазначає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є, відповідно до ст.267 КАС України, правом суду, наданим законодавцем задля здійснення судового контролю за виконання судових рішень в адміністративних справах, а тому така вимога не відповідає способу захисту прав та інтересів позивача.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «Тамерсіс» підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою декларацію TOB «ТАМЕРСІС» (код ЄДРПОУ 36906506) з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №8413/10/18.2-20 від 15.05.13 про невизнання податковою декларацію ТОВ «ТАМЕРСІС» (код ЄДРПОУ 36906506) з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерсіс» (код ЄДРПОУ 36906506) витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 грн. (тринадцять гривень) 75 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилам, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев