Рішення № 33991278, 03.10.2013, Апеляційний суд Сумської області

Копія

Справа №1810/3427/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Подопригора Людмила ІванівнаНомер провадження 22-ц/788/2190/13 Суддя-доповідач - Бойко В. Б. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Бойка В. Б.,

суддів - Кононенко О. Ю., Семеній Л. І.,

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 липня 2013 року

в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" ( далі - ПАТ ) звернулося до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 15.03.2006 року ОСОБА_3 був наданий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку за умови сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 36% на рік, що нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом.

Уточнивши позовні вимоги, позивач вказує, що в зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 30.11.2012 року має заборгованість, яка становить 18994 грн. 63 коп. (17310 грн. 93 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1183 грн. 70 коп. - штраф (відсоткова складова)), яку і просив стягнути.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 15 липня 2013 року позовні вимоги ПАТ задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ заборгованість по кредитному договору на загальну суму 18994 грн. 63 коп., а також сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 189 грн. 94 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що позивач не надав суду кредитний договір, а анкета заява, умови і правила надання банківських послуг не є кредитним договором. Зазначає, що ПАТ не надавав йому виписки по картрахунку і йому не було відомо про заборгованість по кредитній картці, крім того вважає, що після того, як він не сплатив борг, його картка повинна бути заблокована протягом 6 місяців. Також вказує, що суд повинен був відмовити в задоволенні позову в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_4, яка підтримала доводи скарги, прояснення представника позивача Бондаренко Л.А., яка заперечує проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_3 порушив зобов'язання за кредитним договором і має заборгованість, яка підлягає стягненню разом зі штрафом. Вказані обставини підтверджуються в т.ч. і судовим наказом, що було видано Лебединським районним судом Сумської області 22.08.2007 року ( а.с. 50 ) та є встановленими у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Відповідачем не надано доказів сплати стягнутих за судовим наказом сум, а також, тієї заборгованості, яка виникла після видачі судового наказу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 ознайомився та був згоден з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і тарифами банку. Виразив свою згоду відповідач і з тим, що його заява разом з Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою і тарифами складає договір про надання банківських послуг ( а.с. 11 ).

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1055 ЦК, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 207 ЦК передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами ).

Колегія суддів вважає, що письмова форма кредитного договору сторонами була дотримана та договір, в даному випадку, складається з кількох письмових документів : заяви клієнта, а також умов та правил надання банківських послуг ( а.с. 11-18 ). В сукупності, ці документи містять всі необхідні відомості, що вимагаються законодавством для договорів такого виду і оформляються на підставі наказу Голови Правління Приватбанку від 24.05.2005 р. №С-89 про впровадження спрощеної форми укладення договору ( а.с. 106-107 ).

Отже надані суду матеріали свідчать про те, що кредитні умови сторонами були чітко оговорені, вони є зрозумілими. ОСОБА_3 своїм підписом підтвердив отримання повної інформації про умови кредитування, тому доводи апеляційної скарги про те, що анкета заява, умови і правила надання банківських послуг не є кредитним договором є безпідставними.

Відповідно до п. 9.12 Умов, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же строк.

В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані докази припинення договору, тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що після того, як він не сплатив борг, картка повинна бути заблокована, а дія договору припинена, не відповідає його умовам.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладений договір про надання банківських послуг, а не договір про споживчий кредит, тому застосуванню підлягають положення про загальну позовну давність, яка, відповідно до ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, проте до суду першої інстанції відповідач з такою заявою не звертався.

Колегія суддів вважає строк позовної давності не є пропущеним, оскільки останній платіж в рахунок погашення заборгованості був здійснений в грудні 2009 року ( а.с. 7 ), а даний позов про стягнення заборгованості банком подано до суду в грудні 2012 року. Проведенням часткової оплати, відповідач вчинив дії, які свідчать про визнання ним боргу.

Відповідно до п. 8.1 Умов, держатель несе відповідальність за операції з картами, в тому числі наданими банком його довіреним особам. Неотримання виписки чи несвоєчасне отримання не звільняє держателя від виконання своїх зобов'язань по договору.

З огляду на вказані положення договору, колегія суддів критично відноситься до пояснень представника відповідача в суді апеляційної інстанції про те, що платіж у грудні 2009 року було вчинено не відповідачем, а невідомою особою, сама картка вибула з користування відповідача поза його волею. В супереч приписам ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України, на підтвердження таких доводів, жодних доказів ані місцевому, ані апеляційному суду надано не було.

Окрім того, як зазначалося вище, відповідач письмово не повідомляв банк про припинення дії договору, а також про втрату банківської картки.

Та обставина, що ПАТ не надавав певний період відповідачу виписки по картрахунку не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання належним чином та істотно не впливає на вирішення спору. Відповідач мав можливість в будь-який час та у будь-якому відділенні ПАТ скористатися його інформаційними ресурсами та отримати роздруківку по своєму рахунку. До речі, таку роздруківку відповідач самостійно надав суду 1-ї інстанції при розгляді справі ( а.с. 55-57 ).

Отже висновки місцевого суду щодо порушення умов договору відповідачем та необхідності стягнення з нього нарахованих відсотків ( за період після видачі судового наказу ), а також сум штрафу ґрунтуються на законі та на матеріалах справи.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині розміру відсоткової складової штрафу у сумі 1183 грн. 70 коп., виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 8.6 умов та правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених даним договором більше як на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. ( фіксована складова ) + 5 % від суми позову ( відсоткова складова ).

При підготовці первісної редакції позову ( а.с. 1-2 ), позивач безпідставно не врахував наявність вищевказаного судового наказу, яким було стягнуто тіло кредиту в сумі 4981,84 грн. та відсотки по ньому в сумі 1381,22 грн. станом на 08.08.2007 року. З урахуванням цього, позивач зменшив ціну позову ( а.с. 74-76 ), яку фактично склали нараховані за період після 08.08.2007 року відсотки в сумі 17310 грн. 93 коп. За таких обставин, штраф за невиконання ОСОБА_3 зобов'язання має бути обчислений та стягнутий в розмірі 865 грн. 55 коп. ( 5 % від 17310 грн. 93 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом ).

Відтак колегія суддів дійшла до висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по кредитному договору на загальну суму 18676 грн. 48 коп. ( 17310 грн. 93 коп. ( заборгованість по відсоткам ) + 500 грн. 00 коп. ( штраф - фіксована складова ) + 865 грн. 55 коп. ( штраф - процентна складова ) , а не 18994 грн 63 коп., як зазначено в рішенні суду першої інстанції.

В іншій частині, рішення суду є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 5 ст. 88 ЦПК України, необхідно вирішити питання про розподіл судових витрат, з урахуванням пропорційності у задоволенні позовних вимог та вимог апеляційної скарги, стягнувши з відповідача на користь ПАТ 224 грн. 81 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, та стягнувши з ПАТ на користь відповідача 01 грн. 90 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-316 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 липня 2013 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору в сумі 18676 гривень 48 копійок, а також 224 гривні 81 копійку судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 01 гривню 90 копійок судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення апеляційного суду набрало законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - ( підпис )

Судді - ( підписи )

З оригіналом згідно: суддя В.Б. Бойко