Ухвала суду № 33990190, 26.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 637/414/13-ц

Провадження №22ц-790/5332/2013р. Головуючий 1 інст. Тордія Е.Н.

категорія -земельні Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого- Пономаренко Ю.А.,

суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.

при секретарі - Гелашвілі Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Грозянське» на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 26 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Грозянське» про визнання договору оренди землі недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання договору оренди землі недійсним. В обґрунтування вимог позивачка зазначала, що вона має у власності земельну ділянку площею 6,0165 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області. У лютому 2013 року вона дізналася ,що між нею та СТОВ «Грозянське» укладено договір оренди, який не відповідає чинному законодавству. Так, в договорі відсутня істотна умова, а саме: умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Враховуючи викладене, вона була вимушена звернутися до суду та просила визнати договір укладений між нею та СТОВ «Грознянське» від 2 квітня 2009 року недійсним.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 26 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Договір оренди землі, укладений 2 квітня 2009 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Грозянське» визнано недійсним. Стягнуто з СТОВ «Грозянське» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 114,70 гривень.

В своїй апеляційній скарзі СТОВ «Грозянське» просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вислухавши думку учасника процесу, перевіривши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що у договорі оренди землі відсутня істотна умова, а саме умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, внаслідок чого задовольнив позовні вимоги і визнав договір оренди землі від 2 квітня 2009 року недійсним.

Судова колегія вважає, що такі висновки суду першої інстанції є правильними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Судовим розглядом вірно встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розміром 6.0165 га, розташованої на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю, (серія Р2 №748792 ).

Статтею 360-7 ЦПК України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2012 року у справі за заявою ТОВ «Яромир-Агро», відсутність у договорах оренди землі істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема умов збереження стану об'єкта оренди, є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч. 2 ст. із Закону України «Про оренду землі».

Судом 1 інстанції вірно зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Осатаній пункт закону доповнений Законом України № 509 - VI від 16 вересня 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судова колегія погоджується із висновком суду 1 інстанції про те, що відсутність у договорі оренди землі умови про передачу у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, є підставою для визнання такого договору недійсним.

На підставі викладеного судова колегія вважає правильним висновок суду 1 інстанції, оскільки у договорі відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, визначеної ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», то є підстави для задоволення позовних вимог та визнання договору оренди землі від 2 квітня 2009 року недійсним.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст. 307, 308, п.1 ч.1 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Грозянське» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 26 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -