Рішення № 33990173, 09.10.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4197/13 Головуючий 1 інст. Пілюгіна О.М.

Справа № 635/2294/13-ц Доповідач - Хорошевський О.М.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Зазулинської Т.П., Черкасова В.В.

при секретарі - Пуль С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімекс" - Петросяна Артема Грантовича та ОСОБА_2

на рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2013 року по справі за позовом заступника прокурора Київського району м. Харкова, що діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тімекс" в особі керуючого санацією Данченко А.С. про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

У жовтні 2012 року заступник прокурора Київського району м. Харкова звернувся до суду з позовом в якому просив визнати право іпотеки ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові комплекс нежитлових будівель, загальною площею 5188,60 кв. м. розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом договору іпотеки № 6807Z60 від 27.03.2007 року, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та звернути стягнення на ці нежитлові приміщення із застосуванням способу реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмету іпотеки в розмірі 4 250 000,00 грн. для задоволення вимог позивача у розмірі 2097296,42 доларів США, що за курсом НБУ на 17.08.2012 року складає 16 763 690,26 грн. та покласти на відповідача судові витрати по справі.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 27.03.2007 року між позивачем та ТОВ «Тімекс» було укладено Генеральну угоду № 6807N4 із загальним лімітом заборгованості 2 100 000,00 доларів США. В рамках цієї Генеральної угоди між сторонами було укладено кредитні договори № 6807К17 від 27.03.2007 року та № 68608К21 від 06.10.2008 року.

У зв'язку з невиконанням позичальником ТОВ «Тімекс» зобов'язань за кредитними договорами станом на 17.08.2012 року виникла прострочена заборгованість на загальну суму 2 097296,42 долари США.

У забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Тімекс» перед банком між позивачем та приватною фірмою «Яна» було укладено договір іпотеки № 6807Z60від 27.03.2007 року, предметом якого є майновий комплекс загальною площею 5 188,60 кв. м. розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, всупереч вимогам договору іпотеки ПФ «Яна» без згоди та повідомлення позивача змінило адресу предмету іпотеки з буд. 20 на буд. 22 та зареєструвало право власності на це майно за іншою особою - ОСОБА_5, яка передала це майно у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ТОВ «Тімекс» та ОСОБА_2 просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скарга ТОВ «Тімекс» містить посилання на те, що правовідносини за Генеральною угодою № 6807N4 від 27.03.2007 року та кредитними договорами № 6807К17 від 27.03.2007 року і №68608К21 від 06.10.2008 року, укладені між ТОВ «Тімекс» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» припинені у зв'язку з тим, що після того, як було розпочато процедуру санації ТОВ «Тімекс» керуючим санацією було відправлено позивачу лист з повідомленням про відмову від виконання умов зазначеної угоди і договорів відповідно до ч. 10 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що узгоджується з приписами ст. 525 ЦК України, яка передбачає односторонню відмову від зобов'язання.

ОСОБА_2 у скарзі посилається на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 26 березня 2012 року були задоволені позовні вимоги прокурора із звернення стягнення на предмет іпотеки за договором на який посилається позивач. Цей позов було пред'явлено до ПФ «Яна».

В оскаржуваному ним рішенні суду посилався на те, що він є власником майна на яке звернено стягнення, хоча рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 лютого 2013 року визнано недійсним договір купівлі - продажу нежитлових приміщень, що є предметом спору, за яким він був покупцем і право власності на ці приміщення визнано за ОСОБА_5

ОСОБА_5 до участі у справі залучена не була.

Апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами майновим поручителем виконання зобов'язань ТОВ «Тімекс» перед позивачем за Генеральною угодою № 6807N4 від 27.03.2007 року була приватна фірма «Яна».

Предметом іпотеки є нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 92-95 т. 1).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ПФ «Яна» змінила адресу нерухомого майна, що є предметом іпотеки з буд. 20 на буд. 22.

На підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.10.2010 року право власності на це майно визнано за ОСОБА_5 яка за договором купівлі - продажу від 10 грудня 2010 року передала це майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Визнавши, що нежитлові приміщення належні відповідачам є предметом договору іпотеки, укладеним між позивачем та ПФ «Яна» суд звернув стягнення на ці приміщення.

Однак з таким висновком погодитись не можна оскільки він не відповідає обставинам справи.

В суді першої інстанції ОСОБА_2 заявляв, що договір купівлі - продажу нежитлових приміщені, щодо яких виник спір, визнано у судовому порядку недійсним, проте суд на це уваги не звернув і ці доводи не перевірив.

За клопотанням прокурора суд апеляційної інстанції витребувало для огляду матеріали цивільної справи № 635/6113/13-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу.

З матеріалів цієї справи вбачається, що заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 лютого 2013 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі - продажу будівель за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3. За ОСОБА_5 визано право власності на ці приміщення.

Це рішення скасовано ухвалою від 04 липня 2013 року.

Рішенням того ж суду від 04 вересня 2013 року позов ОСОБА_5 задоволено в повному обсязі.

Рішення набрало законної сили.

Таким чином на час ухвалення оскаржуваного рішення власником спірних нежитлових приміщень була ОСОБА_5 яка до участі у справі залучена не була, своїх пояснень та заперечень на позов не надавала.

Оскільки судом при розгляді справи допущені процесуальні порушення які призвели до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення підлягає скасуванню згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

вирішила:

Апеляційні скарги задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 квітня 2013 року скасувати.

У задоволенні позовних заступника прокурора Київського району м. Харкова, що діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: