Рішення № 33990084, 23.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22ц/790/6088/13 Головуючий 1 інстанції

Справа № 2034/531/12 Назаренко О.В.

Категорія: земельні Доповідач: Черкасов В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Аист»

на рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 травня 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Аіст» про припинення права користування земельною ділянкою та скасування державного акту на право постійного користування землею,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012 року ОСОБА_3, як засновник ПП «Аист», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Управління держкомзему Харківського району Харківської області про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, виданий 19 серпня 2010 року на земельну ділянку площею 0,01643 га на ім'я відповідачки, ОСОБА_2, Управлінням Держкомзему у Харківському районі Харківської області.

У травні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПП «Аіст», третя особа Управління Держкомзему Харківського району Харківської області про припинення права користування земельною ділянкою та скасування державного акту на право постійного користування землею.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказувала, що 19 липня 2010 року вона отримала акти на право власності на дві земельні ділянки, що розташовані за межами населеного пункту на території Циркунівської селищної ради для ведення особистого селянського господарства відповідно площею 0,1643 га та 0,0857 га в районі АДРЕСА_1. На частині вказаної земельної ділянки самочинно побудована нежитлова будівля, що є частиною авто майстерні, яка розташована на земельній ділянці, що виділялась ПП «Аіст» у вересні 1997 року на підставі Державного акту на право постійного користування землею, що є порушенням норм Земельного кодексу, оскільки Приватні підприємства не мають право на отримання державного акту на право постійного користування землею. Крім того, на сьогоднішній день ПП «Аіст» не знайдено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Тому, ОСОБА_2 просила суд припинити право користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 ПП «Аіст», що була надана 15.09.1997 року на підставі рішення Циркунівської сільської ради від 04.09.1997 року; визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею, виданий ПП «Аіст», на підставі рішення Циркунівської сільської ради від 04.09.1997 року; зобов'язати Управління Держкомзему Харківського району Харківської області скасувати Державний акт на право постійного користування землею, виданий ПП «Аіст», на підставі рішення Циркунівської сільської ради від 04.09.1997 року; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 травня 2012 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до сумісного розгляду із первісним позовом ОСОБА_3 (а.с.58).

Ухвалами Харківського районного суду Харківської області від 30 травня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Управління Держкомзему Харківського району Харківської області, третя особа, що заявляє самостійні вимоги ПП «Аіст» та позов третьої особи ПП «Аіст» залишено без розгляду, а також закрито провадження в частині позовних вимог, в яких ОСОБА_2 просила суд зобов'язати Управління Держкомзему Харківського району Харківської області скасувати Державний акт на право постійного користування землею, виданий ПП «Аіст», на підставі рішення Циркунівської сільської ради від 04.09.1997 року (а.с.184-185).

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 30 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Припинено право користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 приватним підприємством «Аіст», що була надана 15 вересня 1997 року на підставі рішення Циркунівської сільської ради від 04.09.1997 року за№364. Визнано недійсним Державний акт на право постійного користування землею серія ХР № 25-00- 003193, виданий приватному підприємству «Аіст» на підставі рішення Циркунівської сільської ради від 04.09.1997 року за № 364.

В апеляційній скарзі ПП «Аіст» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП «Аіст» в особі його представника ОСОБА_3

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 та її представник, який приймав участь у справі першої інстанції про день, час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлися належним чином.

При цьому ОСОБА_2 особисто направила заяву про відкладення розгляду справи призначеної на 17.09.2013 року, щодо причини неявки її представника у зв'язку з перебуванням його у тимчасовому відрядженні. Однак сама позивачка до суду не зявилася та відповідних підтверджуючих доказів на вказану оставину у заяві поважності причини неявки до суду саме її та її представника не надала.

Неявка позивача, належно повідомлених про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того що необхідно припинити право користування спірною земельною ділянкою ПП «АІСТ» з підстав припинення діяльності цього підприємства. Крім того на теперішній час ПП «АІСТ» в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців не значиться. Тому Державний акт на право постійного користування землею серія ХР № 25-00- 003193, виданий приватному підприємству «Аіст» на підставі рішення Циркунівської сільської ради від 04.09.1997 року за № 364 визнано недійсним.

Проте, з таким рішенням не можна погодитись з огляду на наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що земельна ділянка АДРЕСА_1 ПП «Аіст», що була надана 15.09.1997 року на підставі рішення Циркунівської сільської ради від 04.09.1997 року Державний акт на право постійного користування землею серія ХР - 25-00-003193 виданий 15 вересня 1997 року на підставі рішення Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області від 04.09.1997 року. Державний акт не містить адреси земельної ділянки і при цьому зазначено, що акт виданий на ім'я юридичної особи - приватного підприємства «АІСТ», що знаходиться в АДРЕСА_1. Земля видана в постійне користування для будівництва авто майстерні. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 23.

Розпорядженням Харківської районної Державної адміністрації від 17.03.2010 року ОСОБА_2 затверджено проект відведення земельної діляки площею 0,2500 га та надано у власність для ведення особистого селянського господарства та відповідно до копій державних актів на право власності на землю 19 серпня 2010 року вона отримала у власність земельні ділянки розміром 0,1643 га та 0,0857 га для ведення особистого селянського господарства на території Циркунівської сільської ради за межам населеного пункту.

Із листа № 13-05-34/7115 від 18.07.2011 року Головного управління Держкомзему у Харківські області на адресу ОСОБА_3 вбачається, що приватним підприємством «АІСТ» оспорюється видача позивачу державних актів на право власності на землю з тих підстав, що земельні ділянки сторін мають перетин.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в пункті 4 мотивувальної частини №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року, в якій Конституційний Суд України дійшов висновку, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Тому, як зазначено у пункті мотивувальної частини цього рішення, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до вимог ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Подібну позицію висловив Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 8 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), згідно з яким при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до п. 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Згідно витягу Державної реєстраційної служби України ПП «АИСТ» зареєстровано 21.07.1993 року керівник ОСОБА_3

Матеріалами справи підтверджено та у ході судових засідань встановлено, що ПП «АІСТ», якому видано Державний акт на право постійного користування землею серія ХР - 25-00-003193 виданий 15 вересня 1997 року на підставі рішення Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області від 04.09.1997 року та ПП «АИСТ» мають один і той же реєстраційний номер 21188829 і засновником яких є одна й та ж особа ОСОБА_3(а.с.71,115), який і зверталася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2

Крім того, як встановлено в ході судового засідання апеляційного суду, а також це підтвердив представник відповідача, що ПП «АІСТ» та ПП «АИСТ» - це одне і теж підприємство, якому було надано земельну ділянку в постійне користування на підставі рішення Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області від 04.09.1997 року, даних що це різні підприємства позивачкою до суду не надано.

Рішення Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області від 04.09.1997 року на підставі якого було видано Державний акт на земельну ділянку в постійне користування для будівництва автомайстерні на ім'я юридичної особи - приватного підприємства «АІСТ» на цей час є чинним, дійсним та ні ким не скасовано.

Даних матеріали справи щодо оспорювання цього рішення не містять.

Отже підстав для припинення права користування земельною ділянкою ПП «Аіст» та визнання вищевказаного державного акту на земельну ділянку в постійне користування «Аіст» не дійсним у суду першої інстанції не було.

Таким чином суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що про задоволення апеляційної скарги ПП «АИСТ» частково, оскільки ПП «АИСТ» просив задовольнити свої вимоги в повному обсязі, однак рішення суду не оскаржив.

Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права, є підставою відповідно до вимог ст.309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову про припинення права користування земельною ділянкою та скасування державного акту на право постійного користування землею із задоволенням апеляційної скарги відповідача частково.

Керуючись ст..ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307,ст.ст.309,313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 317, 319,325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аист» - задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 травня 2013 року - скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_2 до приватного підприємства «Аіст» про припинення права користування земельною ділянкою та скасування державного акту на право постійного користування землею - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: