Ухвала суду № 33990034, 07.10.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Буцяка З.І., Шимківа С.С.

секретар судового засідання Панас Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду від 21 серпня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Костопільського районного суду від 21 серпня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" в особі Рівненського регіонального відділення грошові кошти в сумі 192770 грн. 95 коп. та судовий збір в сумі 1927 грн. 70 коп.

Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.

Вказує, що у зв"язку з неналежним виконанням позичальником кредитного зобов"язання в 2009 році поручителю і позичальнику була направлена письмова вимога про погашення усієї кредитної заборгованості достроково протягом тридцяти календарних днів з дня отримання вимоги, яка не виконана.

При цьому покликається на те, що строк дострокового повернення усієї кредитної заборгованості настав у червні 2009 року, однак банк звернувся з даним позовом лише в 2011 році.

Вважає, що до даних правовідносин слід застосовувати норми ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 не погашена кредитна заборгованість, а порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором, тому сума заборгованості підлягає солідарному стягненню з боржника та поручителя.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

Судом встановлено, що 16 серпня 2007 року між АБ „Брокбізнесбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 129К-07, згідно якого останній отримав грошові кошти у розмірі 59069 доларів США на строк до 15 серпня 2014 року включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12.5% річних для придбання автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon 3.2 АТ.

Цього ж дня між АБ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно якого остання взяла на себе зобов'язання відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником ОСОБА_2 зобов'язань за вищевказаним договором та додатковими угодами до нього.

Рішенням Костопільського районного сулу від 10 листопада 2011р в справі за позовом ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Рівненської філії АТ "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно, стягнуто заборгованість солідарно з відповідачів в сумі 240400 грн шляхом звернення стягнення на транспортний засіб автомобіль марки Mitsubishi Pajero Wagon 3.2 АТ, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, що є предметом застави по Договору застави №129К-07/3 від 16 серпня 2007 року, укладеного між АТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_2 шляхом проведення публічних торгів.

Судом встановлено, що станом на 20 серпня 2013 заборгованість по кредиту, згідно кредитного договору №129К-07 від 16 серпня 2007 року становить 22060,93 доларів США та 16437, 94грн - неустойка за несвоєчасну сплату тіла кредиту, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют на день винесення рішення становить (22060,93 х 7,993+16437,94) - 192770,94 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору поруки, укладеному між сторонами, порука припиняється з припиненням забезпеченого ним зобов'язання позичальника за кредитним договором. Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання (п. 4.3).

Частиною 4 ст. 559 ЦК встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що посилання апелянта на те, що в зв"язку з неналежним виконанням позичальником зобов"язання у 2009 році поручителю, як і позичальнику була направлена письмова вимога про погашення всієї кредитної заборгованості протягом тридцяти календарних днів з дня отримання вимоги, і оскільки строк дострокового повернення кредиту настав у червні 2009 року, а кредитор в шестимісячний строк не пред"явив

вимоги до поручителя, тому відсутні підстави для стягнення кредитної заборгованості з поручителя, оскільки порука припинена, є безпідставними.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв"язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Костопільського районного суду від 21 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді: