Ухвала суду № 33989725, 30.09.2013, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 30.09.2013

ЄУ № 420/1090/13-ц

Провадження №2/420/335/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Потапенко Р.Р.

при секретарі Войтенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Айдар-Кредит» про виконання грошового зобов'язання та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 67413,50 грн. та моральну шкоду у сумі 20000 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 11.08.2012 року між нею та відповідачем був укладений договір № 153 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок терміном на 12 місяців до 11.08.2013 року. 11.08.2012 року відповідач отримав від неї строковий внесок у розмірі 35000 грн. під 19% річних, 26.10.2012 року на тих же умовах - 10000 грн., 04.12.2012 року - 10000 грн., всього на загальну суму 55000 грн. Відповідач порушив умови договору, оскільки після закінчення строку дії договору, на її письмову вимогу від 12.07.2013 року не повернув строковий внесок та проценту ставку за договором у сумі 65450 грн. Вважає, що відповідач, як такий, що прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити їй також 3% річних від простроченої суми - 1963,50 грн. Крім того, вказує, що відповідачем їй було завдано моральної шкоди, яку оцінює в 20000 грн., та яка виразилася в її глибоких душевних стражданнях, вона вимушена постійно відчувати почуття тривоги та занепокоєності подальшою долею грошових коштів, які становлять для неї значну суму, відповідач, не повернувши вчасно грошові кошти, принизив її гідність.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, з позовними вимогами не згодна, про що надала письмове заперечення. Зазначила, що сплати по депозиту проводилися своєчасно та в повному обсязі. Нараховані проценти по депозитному договору згідно заяви позивача від 11.08.2012 року щомісячно зараховувалися на депозитний вклад. Вимогу позивача про стягнення строкового внеску з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми вважає необґрунтованою, оскільки процента ставка за внеском встановлюються у розмірі 19 % річних. Щодо виплати моральної шкоди, вважає, що своїми діями відповідач не завдав позивачу будь-якої моральної шкоди. Вказує, що фактична заборгованість згідно депозитного договору складає 64174,65 грн.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11.08.2012 року між КС «Айдар-Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 153 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена Кредитної спілки на депозитний рахунок (далі - договір), згідно умов якого позивач зобов'язалася внести строковий внесок (вклад) в розмірі 35000,00 грн. на депозитний рахунок до спілки, а спілка зобов'язалася прийняти внесок та повернути вкладникові внесок та виплатити проценти за ним. Договір укладено з можливістю довнесення грошових коштів.

Відповідно до п.п. 2.2.1. договору, процента ставка (плата) за внеском встановлюється у розмірі 19% річних. Згідно заяви позивача від 11.08.2012 року нараховані проценти за договором щомісячно зараховувалися на депозитний вклад.

Згідно п.п. 1.2, 1.3 договору, договір укладено на 12 місяців, днем закінчення строку дії договору є 11.08.2013 року. У п.п 2.4 договору передбачено, що він укладений без можливості продовження строку його дії.

На виконання умов вказаного договору 11.08.2012 року позивачем було внесено кошти в сумі 35000,00 грн. на рахунок відповідача, 26.10.2012 року - 10000,00 грн., 04.12.2012 року - 10000,00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 3733 від 11.08.2012 року, № 4843 від 26.10.2012 року, № 4725 від 04.12.2012 року, особовою карткою позивача по гривневому депозиту.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У чинність ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки», внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти у порядку і строки, які визначені відповідно до ч. 7 ст. 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

12.07.2013 року позивач звернулася до голови правління КС «Айдар-Кредит» з письмовою заявою про видачу коштів згідно депозитного договору №153 від 11.08.2012 року, однак вимога позивача відповідачем була проігнорована, чим порушено права позивача як вкладника.

Таким чином, судом встановлено, що строк дії договору № 153 від 11.08.2012 року закінчився 11.08.2013 року, проте відповідач суму вкладу не повернув та проценти за користування грошовими коштами згідно умов вказаного договору не сплатив.

Звертаючись до суду, позивач долучив до матеріалів позову розрахунок заборгованості за договором, яка становить 65450,00 грн., з них: 55000,00 грн. - загальна сума строкового внеску, 10450,00 грн. - заборгованість за процентами від суми загального внеску. Однак з таким розрахунком заборгованості за процентами не можна погодитися, оскільки відповідно до п.п. 2.3.1. договору нарахування процентів на внесок починається з наступного дня після отримання спілкою внеску. З матеріалів справи вбачається, що позивач 11.08.2012 року внесла на депозитний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 35000,00 грн., а потім двічі - 26.10.2012 року та 04.12.2012 року - поповнювала депозитний рахунок на суми по 10000,00 грн. А тому нарахування процентів на вказані суми здійснювалося відповідачем з наступного дня після отримання спілкою зазначених сум внеску, а не з 11.08.2012 року на загальну суму 55000,00 грн., як про це зазначає позивач.

Судом встановлено, що 30.08.2013 року відповідач сплатив позивачу проценти згідно депозитного договору в сумі 1035,59 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1667 від 30.08.2013 року.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №153 від 11.08.2012 року становить 64174,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що строк дії договору закінчився 11.08.2013 року, а відповідач не виконав взяте на себе зобов'язання у строк, встановлений договором, він вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Строк прострочення виконання зобов'язання відповідача перед позивачем за договором № 153 від 11.08.2012 року в межах позовних вимог становить 50 днів.

Таким чином, три проценти річних від простроченої суми 64174,65 грн. складає 263,73 грн. (64174,65 х 3 х 50 / 365 / 100).

На підставі вказаних норм закону, зважаючи на те, що термін дії договору закінчився, проте відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та не повернув позивачу внесок та проценти на внесок, суд вважає, що з КС «Айдар-Кредит» на користь позивача слід стягнути 64438,38 грн., що включає суму внеску, проценти на внесок, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача щодо встановлених договором № 153 від 11.08.2012 року 19% річних, оскільки строк дії вказаного договору закінчився 11.08.2013 року, а умовами вказаного договору відповідальність за порушення грошового зобов'язання не передбачена.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, на думку суду, не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в стравах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зокрема п. 5, визначено, що суд при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди повинен з'ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виду правовідносин.

В даному випадку між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються договором № 153 від 11.08.2012 року, а також відповідними нормами ЦК України, що не передбачають відшкодування моральної шкоди за неналежне виконання зобов'язання.

За таких обставин, в цій частині суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 759,91 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Айдар-Кредит» про виконання грошового зобов'язання та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Айдар-Кредит» (код ЄДРПОУ 25903772, МФО 304665, р/р 26501301012790 в філії Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк») на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 64438 (шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 38 (тридцять вісім) коп. та 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 91 (дев'яносто одну) коп. в рахунок відшкодування судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: