Постанова № 33988787, 01.10.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 5010/1616/2012-18/71

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Матущака О.І.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» б/н від 01.07.2013 року;

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2013 року;

у справі № 5010/1616/2012-18/71;

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», м.Дніпропетровськ;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1;

про стягнення заборгованості в сумі 23 268,37 грн., з яких 5 491,76 грн. - заборгованість за кредитом, 9 665,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8 111,12 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

за участю представників:

від позивача: Гнатишак О.В. - довіреність № 2515-О від 10.09.2012 року;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 23 268,37 грн., з яких 5 491,76 грн. - заборгованість за кредитом, 9 665,49 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 8 111,12 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2013 року у справі №5010/1616/2012-18/71 (суддя Гриняк Б.П.) позов ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в сумі 15 968,36 грн., з яких 5 491,76 грн. - заборгованість за кредитом, 9 665,49 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 811,11 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В частині стягнення 7 300,01 грн. пені в позові відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу б/н від 01.07.2013 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2013 року в частині відмови в стягненні пені, прийняти в цій частині нове рішення, позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми процесуального права. А саме скаржник стверджує, що висновок суду щодо зменшення розміру пені є необґрунтованим.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року було змінено склад колегії суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2006 року між ПриватБанк та ФОП ОСОБА_3 (клієнт) було укладено договір банківського рахунку №IFK5SH/1. Відповідно до п.1.1. даного договору банк зобов'язався відкрити клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснювати його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що за договором банківського рахунку банк зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Пізніше, 06.11.2006 року між сторонами був укладений додаток № 7 до договору банківського рахунку №IFK5SH/1 «Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" (надалі додаток). Згідно умов якого банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта на підставі Анкети-Заявки на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку клієнта №НОМЕР_2, відкритому в Банку, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п.1.3 цього додатку, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктами 1.2, 1.3, 1.4 додатку визначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, дебіторської заборгованості, сплаті відсотків та винагороди в обговорені цим додатком до даного договору терміни.

Ліміт згідно з вказаним вище додатком є сума коштів, у межах якої банк зобов'язався здійснювати оплату платежів довірених осіб клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється банком у залежності від кількості корпоративних карток, оформлених на довірених осіб клієнта і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування, що банк встановлює згідно Анкети-Заявки.

Відповідно до п. 1.3. додатку до договору ліміт складає 10 000,00 грн.

Пунктом 1.4 встановлено, що овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну визначених договором, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору та додатку №7 до нього надано кредитний ліміт відповідачу у розмірі 10 000,00 грн.

Пунктами 1.5, визначено, що клієнт сплачує відсотки за увесь час фактичного користування кредитом згідно п.п.3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до чинного договору.

За користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо по картковому рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатку до договору (п.3.1. Додатку).

Пунктом 3.2 додатку встановлено, що відповідно до ст.212 ЦК України при порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених цим додатком до чинного договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно п.п.3.1, 3.2 цього додатку до чинного договору, здійснюється в порядку, визначеному в п.п.1.11, 2.3 цього додатку. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими. Сплата відсотків може бути здійснена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п.3.3. додатку).

Для розрахунку відсотків за користування кредитом установлена диференційована процентна ставка (п. 4. 1 додатку).

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 вказаного додатку процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом і визначається наступним чином: користування кредитом протягом 1-3 днів - процентна ставка складає - 15%; користування кредитом протягом 4-7 днів - процентна ставка складає - 17%; користування кредитом протягом 8-15 днів - процентна ставка складає -19%; користування кредитом протягом 16-30 днів - процентна ставка складає 22%.

Підпункт 4.2.5 пункту 4.2 зазначеного додатку встановлює, що у випадку непогашення кредиту після закінчення 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлена подвоєна процентна ставка, визначена у інтервалі "16-30 днів".

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач належним чином не виконав умов договору щодо повернення кредиту, у зв'язку з чим, в останнього виник борг в сумі 23 268,37 грн.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію №60711FK0O214 від 08.10.2012р. про погашення заборгованості, яка виникла згідно кредитного договору. Проте, дана претензія залишена без відповіді та належного реагування.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що оскільки відповідач не виконав умов кредитного договору тому позовні вимоги про стягнення 5 491,76 грн. - заборгованості за кредитом, 9 665,49 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом підлягають до задоволення.

Водночас колегія суддів зазначає, що відповідач не оскаржує рішення суду.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.1 вказаного додатку №7 до договору визначено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пунктами 1.3, 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.4 цього додатка до договору, винагороди, передбачених пунктами 1.10, 3.4, 3.5, 3.6 цього додатка до договору клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Відповідно до п.5.3 додатку до договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 5.1 та 5.2, здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції просив стягнути з відповідача 8 111,12 грн. пені за період з 01.01.2008 року по 22.10.2012 року.

Суд першої інстанції послався на ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України та стягнув з відповідача зменшений розмір пені в сумі 811,11 грн. В частині стягнення 7 300,01 грн. пені в позові відмовлено.

Так, відповідно до статті 233 ГК України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, з урахуванням ступеня виконання зобов'язання боржником, майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також з урахуванням не лише майнових, але й інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено право суду зменшувати розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Суд першої інстанції, зменшуючи розмір пені послався на те, що стягнення 10 % пені є достатнім та дієвим засобом стимулювання відповідача до належного і своєчасного виконання умов договорів у майбутньому і водночас слугуватиме фінансовою сатисфакцією для позивача за неналежне виконання відповідачем умов договору. Однак, зазначені обставини не можуть бути підставою для зменшення розміру пені.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б могли бути підставою для зменшення розміру пені, з огляду на наступне.

З матеріалів справи не вбачається що відповідачем вживались якісь заходи до виконання зобов'язання за кредитними договорами.

Судом встановлено, що розмір нарахованої пені є співрозмірним із розміром основної заборгованості.

Крім того, неналежним виконанням зобов'язання, відповідач порушує майнові права позивача, інтереси якого, суд також має враховувати при вирішенні справи.

Доказів скрутного фінансового стану відповідача матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що суд першої інстанції зменшуючи розмір пені не навів конкретних обставин які б свідчили про винятковість даного випадку для зменшення розміру пені та відсутність у матеріалах справи таких доказів, відтак, рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Таким чином рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2013 року слід скасувати в частині відмови з задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, прийняти в цій частині нове рішення, позов задоволити. В решті рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2013 року скасувати в частині відмови з задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені. Прийняти в цій частині нове рішення, позов задоволити. В решті рішення залишити без змін: стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код 14360570) 5 491,76 грн. - заборгованості за кредитом, 9 665,49 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 8111,12 грн. - пені 1609,50 грн. - судового збору, 860,25 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

3. Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу направити в Господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.