Рішення № 33988721, 03.10.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2013 р.Справа № 916/1894/13

за позовом Заступника прокурора Одеської області, в інтересах держави,

в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

до Приватного акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод"

про стягнення 923764,02 грн.

Суддя Демешин О.А.

Представники сторін:

від прокуратури: Корнілова Ю.Д.- посвідчення

від позивача: Кравченко Ю.В. - довіренівсть

від відповідача: Бевза О.І. - довіреність

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Одеської області (далі - прокурор), в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод" (далі - відповідач) про стягнення 923764,02 грн., з яких 307921,34 грн. боргу з орендної плати та 615842,68 грн. неустойки.

Відповідач позов не визнав, з підстав викладених у відзиві на позов, наданому у судовому засіданні 24.09.2013 року.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 03.10.2013 о 11:00.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до договору оренди від 30.12.1992р. з Додатковою Угодою до нього від 12.12.2002р. та договором про внесення змін від 30.01.2006р. в редакції Договору від 15.01.2009р. про внесення зміни до Договору оренди цілісного майнового комплексу „Кілійський виноробний завод" від 30.12.1992р., зі змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою від 12.12.2002р. та договором про внесення змін від 30.01.2006р. до договору оренди (обліковий номер договору № 2098409192) (далі - Договір оренди), Закрите акціонерне товариство „Кілійський виноробний завод", правонаступником якого є відповідач по справі - Приватне акціонерне товариство „Кілійський виноробний завод", по Акту прийму-передачі від 12.12.2002р. прийняло в оренду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області державне майно - цілісний майновий комплекс „Кілійський виноробний завод".

27.07.2012р. між сторонами по справі було укладено Угоду про порядок повернення Орендодавцю орендованого державного майна у зв`язку з розірванням Договору оренди цілісного майнового комплексу „Кілійський виноробний завод" від 12,12.2012р., предметом якої було врегулювання взаємодій сторін щодо здійснення комплексу заходів і процедур, пов`язаних з розірванням вищевказаного договору оренди ( суд вважає, що в розділі 1 Угоди помилково вказано дату договору - 01.10.2001р., оскільки зазначеною датою договір оренди цілісного майнового комплексу „Кілійський виноробний завод" не укладалося).

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.10.2012р. по справі № 9/17-44-2011, зміненим частково Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2012р. з ЗАТ „Кілійський виноробний завод" до держбюджету стягнуто 589392,86грн. боргу з орендної плати, вищевказаний договір оренди розірвано, а цілісний майновий комплекс "Кілійський виноробний завод" повернуто до сфери управління Міністерство аграрної політики та продовольства України".

Заступник прокурора Одеської області, обгрутовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що до теперішнього часу, заходи щодо розірвання Договору оренди від 12.12.2002 та повернення майна не виконано, не зважаючи на те, що відповідно до з п. 5.6. Договору - після його припинення або розірвання орендар був зобов`язаний повернути орендодавцеві приміщення в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Оскільки, на до цього часу акт приймання-передачі орендованого майна між сторонами договору не складено, у відповідача, на думку прокурора, утворилась заборгованість з орендної плати за період з 04.10.2012р. по травень 2013р. в розмірі 307921,34грн.

Крім того, посилаючись на ст.785 ЦК України, прокурор просить стягнути з відповідача до державного бюджету 615842,68 грн. неустойки за невиконання обов`язку по поверненню орендованого майна.

Відповідач позов не визнає та вважає його необґрунтованим і безпідставним, стверджуючи, що ПАТ „Кілійський виноробний завод" після розірвання договору оренди не користувався цілісним майновим комплексом, а застосування ст.785 ЦК України вважає безпідставним, оскільки зазначеною нормою встановлено можливість нарахування неустойки за невиконання наймачем обов`язку щодо повернення наймодавцеві орендованого майна, а такого зобов`язання після розірвання договору оренди у відповідача не виникло, оскільки цілісний майновий комплекс „Кілійський виноробний завод" за рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2012р. підлягав поверненню Міністерству агарної політики та продовольства України.

Крім того, відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на відсутність його вини у невиконанні зобов`язання з передачі майна та у складенні відповідно акту, оскільки саме позивачем та Міністерством агарної політики та продовольства України не були виконані необхідні заходи щодо повернення державі цілісного майнового комплексу.

.

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Частиною 2 статті 653 ГПК України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У частині 3 вказаної статті зазначено, якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Таким чином, приймаючи до уваги, що рішення господарського суду Одеської області по справі № 9/17-44-2011 від 03.10.2012р. набрало законної сили з 04.12.2012р. - то з цієї дати слід вважати, що Договір оренди припинив свою дію.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, до суми позовних вимог прокурором включено вимоги про стягнення орендної плати в розмірі 307921,34 грн. за період з 04.10.2012р. по травень 2013р.

Відповідно до пункту 5.2. Договору в редакції додаткової угоди від 12.12.2002р. відповідач зобов`язався с своєчасно і повному обсязі сплачувати орендну плату до держбюджету.

Згідно пункту 3.1. договору в редакції внесених змін до цього договору від 15.01.2009р. - розмір орендної плати за базовий місяць (січень 2008р.), без ПДВ, становив 25624,64грн.

Приймаючи до уваги, що договір оренди припинив дії з 04.12.2012р. - у відповідача залишилася непогашеною заборгованість з орендної плати за жовтень 2012р. (з 04.10.2012р.) в розмірі 35134,38грн., за листопад 2012р. в розмірі 38864,04грн. та за період з 01.12.2012р. по 04.12.2012р. в розмірі 5024,74грн.(38941,77грн.розміру плати за грудень) : 31 х 4 дні = 5024,74)

Таким чином, загалом позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу з орендної плати підлягають задоволенню в розмірі 79023,16грн.

В решті позову щодо стягнення боргу з орендної плати слід відмовити з огляду на припинення зобов`язань відповідача по сплаті орендної плати у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням про розірвання договору, який був підставою для сплати відповідачем до держбюджету орендних платежів.

Умовами договору оренди не встановлено зобов`язання відповідача сплачувати орендну плати до укладення відповідного акту про повернення майна державі.

Також, суд вважає неможливим застосування в даному випадку вимог ч.2 статті 795 ЦК України про припинення договору найму з моменту підписання сторонами договору відповідного документа (акту) про повернення наймачем предмета договору найму, оскільки вказаною нормою врегульовано питання щодо повернення наймачем наймодавцю будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), а не цілісного майнового комплексу, порядок повернення якого врегульовано окремими нормами законодавства і виконання цього порядку не залежить лише від наймача, про що буде зазначено нижче.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 615842,68 грн. неустойки в розмірі подвійної орендної плати за невиконання ним зобов`язання по поверненню майна, з огляду на наступне:

Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Тобто, перш за все, для нарахування неустойки за невиконання обов`язку з повернення орендованого майна слід, встановити факт прострочення наймачем виконання вищезазначеного обов`язку та період цього прострочення.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наказом Фонду державного майна України №847 від 07.08.1997р., зареєстрованим Міністерством юстиції України за № 44/22503 від 25.09.1997р., було затверджено „Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після розірвання договору оренди".

Крім того, частиною 3 статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику. У разі припинення за цих же обставин договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу орендар за згодою орендодавця передає об'єкт оренди органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном. Зазначений орган або його правонаступник зобов'язаний протягом тридцяти днів прийняти об'єкт оренди в своє управління.

Вищевказаними актами чинного законодавства встановлено необхідність вжиття певних обов`язкових дій, як орендарем, так і орендодавцем, а також, іншими особами (орган управління майном, новий балансоутримувач), направлених на належне оформлення та складення відповідного документу (акту) про повернення державі майна, що передавалось в оренду, що унеможливлює негайне повернення наймодавцеві речі у стані, в якому вона була одержана, як це передбачено ч.1 ст.785 ЦК України. А з матеріалів справи не вбачається, що на відповідача був покладений обов`язок здійснити передачу цілісного майнового комплексу у конкретно встановлений строк після закінчення терміну дії договору. Такого строку не було встановлено ні самим договором оренди, ні, укладеною між позивачем та відповідачем, Угодою від 27.07.2012р. про порядок повернення Орендодавцю орендованого державного майна у зв`язку з розірванням Договору оренди цілісного майнового комплексу „Кілійський виноробний завод" від 12,12.2012р.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку прострочення відповідача не мало місця, оскільки строків повернення державі майна після припинення дії договору оренди - не було встановлено.

Крім того, не можна вважати відповідача таким, що прострочив, відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він приступив до виконання зобов'язання по поверненню орендованого майна. Зокрема у вступній частині вищевказаної Угоди від 27.07.2012р. зазначено, що її укладено на підставі звернення Голови правління Приватного акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод" від 16.07.2012р. щодо розірвання договору оренди від 12.12.2002р. та повернення майна цілісного майнового комплексу „Кілійський виноробний завод" до держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України. Тобто, навіть ініціатива щодо повернення майна у зв`язку з розірванням договору оренди, належала відповідачу.

Зазначеною Угодою на відповідача були покладені певні зобов`язання, необхідні для передачі майна державі, а саме: проведення повної інвентаризації майна; сплата вартості робіт з проведення незалежної оцінки активів, що входять до ЦМК; здійснення розмежування майна, що належить державі та майна орендаря; повернення державі майна ЦМК „Кілійський виноробний завод" за актом приймання-передачі та інше.

Як вбачається із Списку простих листів, поданих 06.11.2012р. відповідачем в поштове відділення №104 для відправлення на адресу Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області, відповідач, на виконання своїх зобов`язань по Угоді від 27.07.2012р., направив позивачу: 1. Акт інвентаризації майна ЦМК „Кілійський виноробний завод"

2. Акт розмежування майна ЦМК на підставі висновків аудиторської перевірки;

3. Аудиторський висновок про перевірку стану бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарпської діяльності ПрАТ „Кілійський виноробний завод";

4. Експертний висновок незалежної оцінки нематеріальних, необоротних, біологічних активів ЦМК

5. Висновок проведення аналізу з ефективного використання ЦМК

6. Документальне підтвердження джерел придбання ПАТ „Кілійський виноробний завод" основних активів ЦМК а також їх капітального ремонту та інше.

З вказаного вбачається, що ПАТ „Кілійський виноробний завод" належним чином приступило до виконання свого зобов`язання про повернення орендованого майна державі і, тому, відповідача не можна вважати таким, що прострочив.

До того ж, відповідно до частини 4 статті 612 ЦК України - прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 1 статті 613 ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Пунктом 1.10.вищевказаної Угоди від 27.07.2012р. на відповідача було покладено зобов`язання повернути державі майно цілісного майнового комплексу "Кілійський виноробний завод" за актом приймання-передачі. При цьому, абзацом другим вказаного пункту встановлювалось, що Акт приймання-передачі підписується сторонами договору оренди, майбутнім балансоутримувачем та органом, уповноваженим управляти державним майном.

Також, рішення господарського суду Одеської області по справі № 9/17-44-2011 від 03.10.2012р. задоволено позовну вимогу Регіонального відділення ФДМ України по Одеській області про повернення Закритим акціонерним товариством „Кілійський виноробний завод" цілісного майнового комплексу „Кілійський виноробний завод" до держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

14.08.2013р. Міністерство аграрної політики та продовольства України видало Наказ №500 „Про прийняття до сфери управління Мінагрополітики України державного майна", яким створило державне підприємство „Кілійське агроторгове підприємство" на базі майна цілісного майнового комплексу „Кілійський виноробний завод".

Пунктом 4.3. зазначеного Наказу передбачено у місячний термін після державної реєстрації державного підприємства „Кілійське агроторгове підприємство" забезпечення приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу „Кілійський виноробний завод, яке повертається з оренди від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області на баланс державного підприємства „Кілійське агроторгове підприємство", у відповідності з чинним законодавством.

Таким чином, на момент звернення прокурора з позовом до господарського суду по цій справі (19.07.2013р.вх.2983/13) у відповідача не було можливості в законному порядку повернути орендоване майно державі, оскільки підприємство - майбутній балансоутримувач, якому по відповідному Акту приймання-передачі мав бути переданий цілісний майновий комплекс - ще навіть не було створено.

За твердженням позивача, не спростованим іншими учасниками процесу, зазначене підприємство до цього часу не зареєстроване в установленому чинним законодавством порядку.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у відповідача відсутня вина у тому, що державне майно, яке знаходилось у нього в оренді, не було повернуто державі, оскільки такої можливості у ПАТ „Кілійський виноробний завод", в силу судового рішення по справі № 9/17-44-2011 та вищевказаних норм діючого законодавства - не було.

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України - особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).

За таких обставин, суд вважає, що нарахування відповідачу 615842,68грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за несвоєчасне повернення орендованого державного майна, здійснено безпідставно. Тому, у задоволенні позову в цій частині, також, слід відмовити.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з покладенням на відповідача судових вимтьра пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод" (65023, м. Одеса, вул. Водопровідна, 22, код 32288493) до Державного бюджету України (р/р31113092700002, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526 ГУДКС в Одеській області): 79023гривні 16коп. боргу з орендної плати.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод" (65023, м. Одеса, вул. Водопровідна, 22, код 32288493) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22030001, рахунок №31210206783008, отримувач - ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача - ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997 - 1580гривень 46коп. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.10.2013р.

Суддя Демешин О.А.