Рішення № 33988620, 03.10.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 рокусправа № 919/834/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМІ-ТРЕЙД"

(65007, м. Одеса, вул. Болгарська, 1,

ідентифікаційний код: 37550276)

до Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 9,

ідентифікаційний код: 04055593)

про стягнення 35 357,38 грн,

за участю представників:

від позивача (ТОВ "Алмі-Трейд") - Лапшин Олексій Володимирович - представник, довіреність б/н від 02.01.2013;

від відповідача (Ленінська районна державна адміністрація міста Севастополя) - Башук Микита Григорович - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність №3870/40/2.04 від 16.09.2013 (дійсна до 31.12.2013).

Суть спору:

19.07.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "АЛМІ-ТРЕЙД" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя (далі - відповідач) про стягнення 35 357, 38 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 19.08.2013, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.

19.08.2013 в порядку статті 77 Господарського суду міста Севастополя розгляд справи відкладено на 17.09.2013.

Ухвалою суду від 17.09.2013 продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 04.10.2013, у судовому засіданні оголошено перерву до 03.10.2013.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та поясненнях, вважає, що невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо утримання зелених насаджень на території Ленінського району міста Севастополя безпосередньо привело до ДТП, у наслідок якої позивачу було завдано збитків на загальну суму 33636,88 грн. У зв'язку з зазначеним просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому позов не визнав з підстав його необґрунтованості, вважає, що обов'язки відповідача щодо утримання зелених насаджень в Ленінському районі міста Севастополя у відповідності з плановим річним об'ємом виконані ним у повному обсязі. У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. У задоволенні позову просив відмовити.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

Автомобіль, зареєстрований під державним № ВН8611ВО належить Позивачу на праві оренди згідно до договору від 01.04.2011. (а.с.15-16).

21 липня 2012 року рухаючись по вулиці Харківський у місті Севастополі, вищевказаний автомобіль біля будинку №10 зіткнувся з гілкою дерева, що нависала над проїзною частиною верхньою частиною кузову автомобілю, після чого зіткнувся з іншим деревом. В наслідок зіткнення, автомобіль було пошкоджено, що стало причиною для звернення до суду з позовом до Відповідача, який на думку Позивача повинна відшкодувати завдану шкоду як винна особа в невиконанні обов'язку щодо догляду за деревами.

Дослідивши обставини справи та заслухавши представників сторін, суд зазначає наступне.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, з огляду на положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Статтею 9 Закону України «Про дорожній рух», до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

Відповідач не заперечує що догляд за деревами на вулиці Харківській в місті Севастополі входить до його обов'язку, але всі передбачені законодавством заходи ним виконуються в встановленому порядку і ознак його бездіяльності немає.

Виходячи з предмета спору, Позивач повинен був довести неправомірну поведінку Відповідача, причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди.

Пунктом 2.3. підпунктом б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 закріплено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Пунктом 1.10. Правил дорожнього руху роз'яснено, що дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;

Як вбачається з матеріалів справи, 21 липня 2012 автомобіль Позивача потрапив в дорожньо-транспортну пригоду в зв'язку з самостійним наїздом на дерево не врахувавши дорожню обстановку, а не в наслідок дій чи бездіяльності Відповідача (Наприклад падіння дерева) (а.с. 12-21).

С приводу скоєної водієм автомобіля дорожньо-транспортної пригоди протокол про адміністративне правопорушення на винну особу не складався, тобто факт того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного утримання автомобільної дороги або вулиці Позивачем не доведено.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що Позивач не довів винність Відповідача в завданні шкоди, навпаки, скоєна пригода є виною водія Позивача в наслідок недотримання Правил дорожнього руху, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд залишає за позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі наведеного, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Повне рішення складено 08.10.2013.

Суддя І.А. Харченко