Рішення № 33988568, 03.10.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.2013 Справа № 920/1524/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче

підприємство «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Русь»,

м. Середино-Буда Сумської області,

про стягнення 45 743 грн. 04 коп.,

Суддя Лугова Н.П.

Представники сторін:

від позивача: Машлятін О.А.,

від відповідача: не з'явився;

За участю секретаря судового засідання - Кириченко-Шелест А.Г.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 45 743 грн. 04 коп. за неналежне виконання умов договору фінансового лізингу № 110823-83/ФЛ-Ю-А від 25.08.2011 року, в тому числі: 37 805 грн. 17 коп. суми основного боргу, 3 994 грн. 39 коп. пені, 801 грн. 08 коп. - 3 % річних, 3 142 грн. 40 коп. штрафу. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та надав письмове пояснення щодо описки у позовній заяві (б/н від 02.10.2013 року).

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, відзиву на позов не подав, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши наявні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.1. укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 110823-83/ФЛ-Ю-А від 25.08.2011 року лізингодавець (позивач) зобов'язався набути у свою власність і передати у платне володіння та користування майно згідно специфікації (автомобіль ЗАЗ Lanos TF69Y020, номер кузова Y6DTF69YOB0285610, 2011 року випуску), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти майно та сплачувати лізингові платежі. По закінченню строку лізингу до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу на умовах, визначених в цьому договорі.

Відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору, вартість предмета лізингу становить 78 560,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. зазначеного договору лізингові платежі включають в себе: платежі по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу (компенсація), винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно (комісія), з урахуванням коригування згідно умов договору.

Пунктами 2.3. - 2.4. договору фінансового лізингу визначено порядок сплати лізингових платежів, відповідно до яких: авансовий лізинговий платіж лізингоодержувач сплачує протягом трьох банківських днів з моменту відправлення рахунку лізингодавцем; всі чергові лізингові платежі відповідно до Графіку та загальних умов лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень 2.7. - 2.9., починаючи календарного місяця з наступного за тим, в якому було підписано Акт. Число сплати у відповідності до п. 2.1.7. договору співпадає з датою підписання акту прийому-передачі предмета лізингу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору 11.10.2011 року сторонами було підписано акт прийому-передачі легкового автомобіля ЗАЗ TF69YO, 2011 року випуску, номер кузова Y6DTF69YOB0285610.

Таким чином, відповідач повинен був сплачувати чергові лізингові платежі 11 числа кожного місяця.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором фінансового лізингу та передав предмет лізингу відповідачеві у визначеному договором порядку.

Проте, в порушення умов вказаного договору, відповідач припинив виконувати свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів з 12.10.2012 року, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 37 805 грн. 17 коп., з яких 8039,73 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів за період з 12.10.2012р. по 12.12.2012р. та 29 765,44 грн. суми викупного платежу відповідно до п. 6.3. загальних умов договору.

Частиною 2 ст. 806 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, з якою кореспондуються положення ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 16 вказаного Закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України вбачається, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не подано суду аргументованих заперечень проти позову чи доказів сплати суми боргу, вимоги позивача про усунення порушень умов договору та сплату заборгованості (а.с. 30 - 34) залишені відповідачем без задоволення. Факт передачі майна відповідачу та невиконання ним обов'язку щодо сплати лізингових платежів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому позовні вимоги щодо стягнення 37 805 грн. 17 коп. основного боргу, в тому числі 8039,73 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів за період з 12.10.2012р. по 12.12.2012р. та 29 765,44 грн. суми викупного платежу відповідно до п. 6.3. загальних умов договору, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 5.2.1. договору сторони визначили, що відповідач зобов'язаний щоквартально, не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу, письмово інформувати позивача про стан майна та адресу базування шляхом направлення звіту у формі визначеній умовами додатку «Довідка» до договору.

Як зазначає позивач, протягом чотирьох кварталів 2011-2012р.р. відповідач не надав інформацію щодо стану та місцезнаходження предмета лізингу.

Відповідно до п. 7.1.3., за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмета лізингу відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 1% загальної вартості предмета лізингу на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення.

Згідно наданого позивачем розрахунку, відповідачу сума штрафу складає 3 142,40 грн.

Крім цього, за порушення строків здійснення лізингових платежів позивач, згідно п. 7.1.1. договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, що складає 3994,39 грн. Даним пунктом сторони передбачили, що нарахування пені припиняється через 12 (дванадцять) місяців від дня, коли мала відбутися сплата.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності та відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позовні вимоги в частині стягнення пені на загальну суму 3994,39 грн. та штрафу в розмірі 3 142,40 грн. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 230-232 Господарського Кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 801,08 грн. - 3% річних. Розрахунок 3% річних складено відповідно до ст. 625 ЦК України та передбачений договором, тому позовні вимоги стосовно стягнення 801,08 грн. - 3% річних, є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Русь» (41000, Сумська область, м. Середино-Буда, вул. Дачна, буд. 38, код ЄДРПОУ 36487696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВіЕйБі Лізинг» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, код ЄДРПОУ 33880354) 37 805 грн. 17 коп. боргу, 3 994 грн. 39 коп. пені, 801 грн. 08 коп. - 3 % річних, 3 142 грн. 40 коп. штрафу та 1720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.10.2013 року.

Суддя Н.П. Лугова