Рішення № 33988391, 26.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15365/13 26.09.13

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт"

про стягнення 5 295,36 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Євсєєва І.П. (дов. №92 від 26.03.2013)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 5 295,36 грн.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.08.2013 порушено провадження у справі № 910/15365/13 та призначено її до розгляду на 30.08.2013 року.

16.08.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли докази на виконання вимог ухвали суду.

27.08.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшли докази, витребувані ухвалою суду.

За наслідками судового засідання 30.08.2013 розгляд справи відкладено на 26.09.2013 року.

26.09.2013 під час судового засідання представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить зменшити позовні вимоги на 1 000 грн. - суму франшизи, яка передбачена умовами полісу № АА/6649867 (а. с. 83-84). З огляду прийняття судом заяви про уточнення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог з уточненням, а саме у розмірі 4 295,36 грн. (5 295,36 - 1000,00 = 4 295,36 грн).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився до судового засідання 26.09.2013, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2011 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (Страховик) та Лебедєвою Наталією Віталіївною (Страхувальник) укладено Договір №212.0063844 про добровільне комплексне страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Toyota», державний номер АА2818ЕЕ.(а.с. 6)

Згідно з довідкою ГУ УДАІ у місті Києві про дорожньо-транспортну пригоду, 11.02.2012 р. о 14:40 год. по бул. Дружби народів 18, сталася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю автомобілів марки «Daewoo Lanos», державний номер АА9737ВН, що знаходився під керуванням Готова С.Л. та автомобіля марки «Toyota», державний номер АА2818ЕЕ, що належить Страхувальнику та знаходився під його керуванням (а.с. 8).

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм Готовим С.Л. Правил дорожнього руху України, якого постановою Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2012 у справі № 3- 1372/2012 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 9).

Вартість матеріального збитку транспортного засобу марки «Toyota», державний номер АА2818ЕЕ, пошкодженого внаслідок ДТП, становить 10 388,23 грн. відповідно до Звіту №308 від 14.03.2012 про оцінку колісного транспортного засобу, складеним ТОВ «Експертплюс» на замовлення ТОВ «Ваш Асистанс» та калькуляції №759 від 14.03.2012 року (а. с. 10-25).

Відповідно до калькуляції дефектів (ремонту) Аудатекс №02-11/002 від 19.03.2012 та контрольного листа від 19.03.2012, вартість ремонту транспортного засобу марки «Toyota», державний номер АА2818ЕЕ, становить 5 089,74 грн. (а. с. 34-36)

Як вбачається із матеріалів справи, Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу та заявою про перерахування страхового відшкодування від 06.03.2012 року (а. с. 44-45).

11.05.2012 позивач на підставі Страхового акту № 2012-02-11/002 від 09.04.2012 та Розрахунку страхового відшкодування від 03.04.2012, здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 5 295,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1946 від 11.05.2012 року. (а. с. 37).

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія - Готова С.Л., який на законних підставах керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», державний номер АА9737ВН, що належить Русіній В.О., на момент скоєння ДТП, застрахована за полісом № АА/6649867 ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» - відповідачем по справі, що підтверджується даними МТСБУ (а. с. 83-84).

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 19.11.2012 звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування №1302, однак відповіді або коштів станом на день розгляду справи так і не отримав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «Daewoo Lanos», державний номер АА9737ВН, знаходився під керуванням Готова С.Л., вина якого підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2012 у справі №3- 1372/2012 (а. с. 9).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу відповідно до відомостей МТСБУ в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер АА9737ВН, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/6649867). (а. с. 83-84).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Toyota», державний номер АА2818ЕЕ.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору страхування наземного транспорту № №212.0063844, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Готова С.Л., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із умовами полісу № АА/6649867 (а. с. 83-84), розмір франшизи становить 1000 грн., у зв'язку із чим позивач (із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) правомірно просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 4 295,36 грн. (5 295,36 - 1 000,00 = 4 295,36 грн.)

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Лафорт" не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вулиця Довнар-Запольського, будинок 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (01001, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок 5-6, код ЄДРПОУ 35893575) 4 295 (чотири тисячі двісті дев'яносто п'ять) гривень 36 копійок суми сплаченого страхового відшкодування та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26.09.2013 р. у присутності представника позивача.

Дата виготовлення повного тексту - 01.10.2013 р.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова