Рішення № 33988203, 08.10.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.13р. Справа № 904/6288/13За позовом Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства "Криворіжаглобуд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання договору купівлі-продажу № Юр-27 від 25.07.2002р. дійсним та визнання права власності

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Клінкевич О.А., дов. № 14/20485 від 29.12.12р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № Юр-27 від 25.06.2002р., укладений між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Криворіжаглобуд" та визнати за позивачем право власності на нерухоме майно: адміністративну будівлю, загальною площею 260,3 м.кв., гараж-майстерні, загальною площею 189,9 м.кв., склади, загальною площею 122, 1 м.кв., гараж, загальною площею 48,5м.кв., розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Широківський район, с. Карпівка, вул. Центральна, 263.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач набув у власність спірне майно на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами в простій письмовій формі 25.06.2002р., тобто у період часу коли відповідно до ст. 227 ЦК УРСР вимога нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу стосувалася лише тих випадків, коли відчужувалися житлові будинки однією із сторін якого повинна була бути фізична особа. Проте 04.12.2012р. КП ДОР «КБТІ» своїм рішенням № 5136 відмовило позивачу в державній реєстрації прав власності, мотивуючи тим, що договір не відповідає вимогам ст. 657 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. Як зазначає позивач, не маючи можливості зареєструвати право власності на спірне майно, він обмежений в реалізацій свого права власності, що в свою чергу є порушенням ст. 41 Конституції України та ст. 319 ЦК України, якою передбачено право власника розпоряджуватися своїм майном на власний розсуд та вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. В якості правових підстав пред'явлення позову позивач посилається на ст.ст.153, 224, 227 ЦК УРСР, ст.ст. 182, 220, 328, 334, 392 ЦК України.

Відповідач явку повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечив. Надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, в якій зазначив, що викладені в позові обставини відповідають дійсності. Просив розглядати справу без участі представника відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2002р. між Відкритим акціонерним товариством «Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат» (найменування змінене на Публічне акціонерне товариство „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 31.03.2011р. згідно статутних документів) (покупець) та Закритим акціонерним товариством «Криворіжаглобуд»2 (найменування змінене на Приватне акційне товариство „Криворіжаглобуд" 26.03.2012 згідно статутних документів) (продавець) укладений договір № Юр-27 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався продати, а покупець сплатити вартість об'єктів, зазначених у Додатку № 1 до договору, а саме:

1А -1 Адміністративна будівлязагальна площа260,3 м22Б - 1 Гараж-майстернізагальна площа189,9 м23В-1 Складизагальна площа122,1 м24Г-1 Гаражзагальна площа48,5 м25Д-1 Склад ПММзагальна площа94,3 м26Огорожа дерев'яназагальна площа52,4 м27Огорожа залізобетонна загальна площа41,9 м28Ворота металевізагальна площа10,4 м29Замощення асфальтно-бетонне 10Водоколонка утепленазагальна площа19,89 м2

За умови абз. 5 розділу „Інші умови" Договору, строк дії договору визначений сторонами з моменту підписання і до 31.12.2002р.

Вказане нерухоме майно на час продажу належало відповідачу на праві колективної власності, що підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим Криворізьким бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис № 1024 на сторінці № 108 в реєстровій книзі № 1 від 16.09.1998р. (а.с. 15-34).

На виконання умов Договору продавець передав, а покупець прийняв перелічені об'єкти нерухомості, про що сторонами складений акт приймання-передачі об'єктів від 26.07.2002р. (а.с. 14).

Згідно платіжного доручення № 1343 від 08.08.2002р. (а.с. 13) покупець сплатив вартість придбаних об'єктів нерухомості в сумі 72 000 грн. 00 коп.

19.11.2012р. позивач звернувся до КП ДОР «Криворізьке БТІ» з заявою про державну реєстрацію права власності на вищезазначені об'єкти, які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Широківський район, с. Карпівка, вулиця Центральна, 263., та придбані за договором купівлі-продажу № ЮР-27 від 25.06.2002р.

Рішенням № 5136 від 04.12.2012р. КП ДОР «КБТІ» відмовило позивачу в державній реєстрації прав власності, мотивуючи тим, що договір не відповідає вимогам статті 657 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. (набрав чинності з 01.04.2004р.), якою передбачено, що договір купівлі-продажу земельних ділянок, цілісних (єдиних) майнових комплексів, житлових будинків (квартир) та іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Позивач вважає, що положення ст. 657 ЦК України про нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки даний договір купівлі-продажу укладений сторонами у період часу, коли відповідно до ст. 227 ЦК УРСР вимога нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу стосувалася лише тих випадків, коли відчужувалися житлові будинки за договором хоча б однією із сторін якого був громадянин. Із посиланням на п. 1. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та ст. 58 Конституції України вказує, що Цивільний кодекс України від 16.01.2003р., що набрав чинності з 01.04.2004р., не має зворотної дії в часі, тобто, не поширюється на правовідносини, які існували до введення його в дію.

Одночасно, позивач зазначає, що дії сторін при укладанні та виконанні умов спірного договору свідчать про те, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків, та у повному обсязі виконали умови договору купівлі-продажу № ЮР-27 від 25.06.2002р. Отже, згідно зі статтею 128 ЦК УРСР право власності за договором виникає з моменту передачі об'єктів, якщо інше не передбачено законом або договором. Будь-які особливості переходу права власності до позивача договором № ЮР-27 від 25.06.2002р. не передбачені. Крім того, відповідачем за період від дати підписання договору купівлі-продажу до наступного часу не оскаржувався ані факт добровільного відчуження об'єктів нерухомого майна, ані факт набуття позивачем права власності на придбане майно, яким позивач користується від дати передачі майна згідно акту передачі-прийому об'єктів і до сьогоднішнього дня.

Із посиланням на норми ч. 2 ст. 328, ч. 2 ст. 220, ч. 3 ст. 334 ЦК України просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № Юр-27 від 25.06.2002р., укладений між позивачем та ПрАТ "Криворіжаглобуд" та визнати за позивачем право власності на придбані об'єкти, щоб отримати можливість зареєструвати адміністративну будівлю, загальною площею 260,3 м , гараж - майстерні, загальною шющею189,9 м2, склади, загальною площею 122,1 м , гараж, загальною площею 48,5 м2 у відділі реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції в Дніпропетровської області (на інші об'єкти придбані за договором купівлі-продажу № Юр-27 від 25.06.2002 року, оформлення права власності не має необхідності).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 5 ЦК України 2004р., акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Як вбачається зі спірного Договору, він укладений сторонами 25.06.2002р. строком дії до 31.12.2002р., тобто станом на час набрання чинності новим ЦК України, спірний договір припинив свою дію.

Відповідно до вимог ст.ст. 41,42 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на час укладення Договору, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду. Мовчання визнається виявом волі укласти угоду у випадках, передбачених законодавством.

Як встановлено судом, у зв'язку із укладенням спірного Договору, відповідач надав згоду на відчуження спірних об'єктів нерухомості, про що сторонами складений акт приймання-передачі об'єктів по договору купівлі-продажу № ЮР-27 від 25.06.2002р.

Цивільний кодекс УРСР, чинний в 2002році, не встановлював обов'язкову нотаріальну форму договору купівлі-продажу нерухомого майна, а тому непосвідчення у нотаріуса договору купівлі-продажу від 25.06.2002р., укладеного між двома юридичними особами в простій письмовій формі, не має наслідком недійсність такого договору. Судом встановлено та підтверджується вищезазначеними матеріалами справи, що договір купівлі-продажу від 25.06.2002р. є укладеним між сторонами відповідно до вимог ст. 41,42 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на час укладення Договору , - та виконаний сторонами повністю.

Не можна ухилитися від нотаріального посвідчення договору, який не підлягав такому посвідченню. Тому не може бути в даному випадку судом задоволена вимога позивача про визнання спірного договору дійсним на підставі ст. 220 Цивільного кодексу України 2004р., а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до норм ст. 86 ЦК УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності в Україні охороняється законом.

Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.

Згідно зі ст. 128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, дії сторін при укладанні та виконанні умов спірного договору свідчать про те, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків, та у повному обсязі виконали умови договору купівлі-продажу № ЮР-27 від 25.06.2002р.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За вказаних обставин суд вважає за необхідне винести рішення, яке б захищало цивільні права позивача, тобто рішення про визнання за Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" права власності не нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Широківський район, с. Карпівка, вул. Центральна, 263., а саме: адміністративну будівлю, загальною площею 260,3 м.кв., гараж-майстерні, загальною площею 189,9 м.кв., склади, загальною площею 122, 1 м.кв., гараж, загальною площею 48,5м.кв.

Водночас суд звільняє відповідача від обов'язку відшкодування судових витрат, оскільки спір за позовом виник не з його вини.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905) право власності не нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Широківський район, с. Карпівка, вул. Центральна, 263., а саме: адміністративну будівлю, загальною площею 260,3 м.кв., гараж-майстерні, загальною площею 189,9 м.кв., склади, загальною площею 122, 1 м.кв., гараж, загальною площею 48,5м.кв.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено - 07.10.13р.