Вирок № 33985887, 30.09.2013, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/7060/13-к

Провадження №1-кп/210/346/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2013 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Костенко В. В.

при секретарі Панчук О. І.,

за участю:

прокурора Густяков Ю.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження № 42013040710000056 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має вищу освіту, працюючого головним інженером в ПП « Нафтаторгервіс», зареєстрованого та який мешкає за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон 5-й ЗарічнийАДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, являючись відповідно до наказу №8 від 28.05.2012 року директором приватного підприємства "Нафтоторгсервіс" (ідентифікаційний код 32974614) скоїв злочин проти правосуддя за наступних обставин.

Згідно п. 4.1 статуту ПП "Нафтаторгсервіс", зареєстрованого виконкомом Криворізької міської ради за № 04052169100090396 від 07.06.2004 року підприємство має право укладати різноманітні договори всіх видів, крім прямо заборонених законодавством, з будь якими контрагентами;

Пунктом 4.10 статуту передбачено право підприємства відкривати розрахункові (поточні) та інші рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів у будь - яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до п. 5.2 директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, які зазначені п. 5.3 статуту.

Таким чином ОСОБА_1 постійно обіймає в ПП "Нафтаторгсервіс" посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, в зв'язку з чим являється службовою особою.

07.03.2013 року державним виконавцем Дзержинського районного відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області №23/5005/9799, яке набрало законної сили 15.02.2013 року, про стягнення з приватного підприємства "Нафтаторгсервіс" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 боргу в сумі 32515,02 грн. Постанову про відкриття вказаного виконавчого провадження ОСОБА_1 одержав 28.03.2013 року.

09 квітня 2013 року директор приватного підприємства "Нафтаторгсервіс" ОСОБА_1, будучи службовою особою, умисно, діючи в інтересах підприємства, достовірно знаючи про арешт державним виконавцем банківських рахунків ПП "Нафтаторгсервіс" та заборону на відкриття нових рахунків, з метою ухилення від виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області №23/5005/9799, відкрив рахунок у Криворізькій філії КБ ПАТ "Приватбанк" №26007053505894, яка розташована по вул. Костенко, 21 в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, на який надійшли кошти від господарської діяльності підприємства - реалізації дизельного пального на загальну суму 378,7 тис. грн.

В період часу з 09.04.2013 року по 09.07.2013 року ОСОБА_1, в порушення:

- ч. 5 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України;

- ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження";

- ч. 1 ст 5 Закону України "Про виконавче провадження" згідно якої вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України,- умисно, маючи реальну можливість виконати рішення суду щодо сплати боргу, з метою ухилення від його виконання, використав зазначені кошти в інтересах підприємства на здійснення розрахункових операцій, що призвело до неможливості виконання судового рішення.

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання службовою особою рішення суду, що набрало законної сили.

В ході підготовчого судового засідання сторони повідомили суд про укладання угоди про визнання винуватості та разом з обвинувальним актом надали суду угоду про примирення від 24.09.2013 року у даному кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченим (надалі-сторони) згідно з якою останній повністю визнав свою вину у зазначеному діянні.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі сімсот п»ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 12750 грн. з позбавленням права займати посади , пов»язані з виконанням адміністративно- господарських повноважень строком на 1 рік.

Сторони розуміють, наслідки укладання та затвердження означеної угоди для сторін відповідно до ст. 473 КПК України, що стверджується їх підписами в угоді та поясненнями в судовому засіданні.

Обвинувачений розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.

Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

В судовому засіданні прокурор та обвинувачений угоду підтримали, просили її затвердити. Відповідно до умов угоди, обвинувачений визнав себе винним у скоєнні даного злочину у повному обсязі.

В судовому засіданні суд, відповідно до вимог ч.6 ст.474 КПК України, шляхом отримання пояснень сторін, яким у встановленому порядку роз'яснені їх права, переконався, що укладання угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

В судовому засіданні суд, відповідно до вимог ч.7 ст.474 КПК України, перевірив вказану угоду на відповідність вимогам КПК України та закону та встановив, що угода відповідає вказаним вимогам, оскільки угода складена в порядку та на підставах ст.ст. 468-472 КПК України, містить передбачені вимогами вказаних статей КПК України відомості та дані.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, немає обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Зазначена в угоді міра покарання лежить у межах санкції, передбаченої ч.2 ст.382 КК України, у якій обвинувачений визнав себе винним, міра покарання відповідає обставинам справи, характеристиці особи, що вчинила злочин, його тяжкості та ступеню суспільної небезпеки як самої особи, так і вчиненого нею діяння.

На підставі викладеного суд вважає, що угода, укладена сторонами у даному кримінальному провадженні підлягає затвердженню.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, у зв'язку з чим питання про їх скасування чи зміну судом не вирішується.

Процесуальні витрати, що підлягають відшкодуванню відповідно до ст.ст.124-126 КПК України, згідно обвинувального акту відсутні та в угоді про визнання винуватості не зазначені, у зв'язку з чим вказане питання судом не вирішується.

Речові докази за даним кримінальним провадженням суду не надавалися, у зв'язку з чим питання щодо них судом в порядку ч.9 ст.100 КПК України не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 369-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24.09.2013 року у даному кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1..

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України та призначити визначене угодою покарання у вигляді штрафу у розмірі 12750 (дванадцять тисяч сімсот п»ятдесят) гривень з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням адміністративно- господарських функцій строком на 1

( один) рік.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст.394 КПК України через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу впродовж 30 днів з дня його проголошення.

Суддя:ОСОБА_4