Ухвала суду № 33983864, 08.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/4221/13-Ц Головуючий у І інстанції Мікулін А.В. Провадження № 22-ц/780/3996/13 Доповідач у 2 інстанції ДаценкоКатегорія 44 08.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

03 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Панасюка С.П.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області про визнання нечинним рішення та передачу в постійне користування земельної ділянки,

встановила:

У червні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати рішення Бучанської міської ради Київської області № 753/46 від 27.06.2012 року про відмову в наданні йому земельної ділянки площею 28 кв. м для обслуговування гаража, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та визнати за ним право користування нею.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2013 року відмовлено у відкритті провадження в справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя обґрунтовував свої висновки тим, що дана заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, відповідно до вимог ст. 17 КАС України розгляд даної справи відноситься до компетенції адміністративного суду та проводиться в порядку адміністративного судочинства.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

За правилами ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Згідно роз'яснень п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01.03.2013 року № 3 земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК , статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Як убачається з позовної заяви, між сторонами виник спір щодо відмови Бучанської міської ради у передачі позивачу спірної земельної ділянки у користування. Тобто, спір виник щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав позивача, що виникають із земельних відносин, які регулюються ст. 116 ЗК України, і який відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України розглядається в порядку цивільного судочинства.

Суддя при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі не звернув уваги на зазначені обставини та вимоги закону і дійшов безпідставного висновку про те, що дана заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді