Вирок № 33977078, 09.10.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 331/5232/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/330/13 Головуючий в 1-й інстанції - Стратій Є.В.

Категорія - ст. 190 ч.2 КК України Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:

головуючого: Гріпаса Ю.О.

суддів: Білоконева В.М., Фоміна В.А.,

при секретарі: Воронько С.Г.,

за участю прокурора: Шелудько З.Л.,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області Береговських В.В. на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, маючий середню спеціальну освіту, не одружений, працюючий водієм-експедитором в ПП «ОСОБА_4», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 15.05.1989 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст.140 ч.3, 215-3 ч.1, 215 ч.1, 193 ч.3, 42, 14 КК України (в редакції 1960 р.) до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 22.07.1992 р. Жовтоводським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 183-3 ч.1, 43 КК України (в редакції 1960 р.) до 3 років 4 місяців позбавлення волі, звільнений 15.08.1995 р. у зв'язку з відбуттям строку покарання;

- 17.03.1996 р. Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст.140 ч.3, 141 ч.2, 42 КК України (в редакції 1960 р.) до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 30.03.2001 р. у зв'язку з відбуттям строку покарання;

- 28.09.2001 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст.185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 15.05.2002 р. Мелітопольским міським судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України із застосуванням ст. 42 ч.3 КК України (в редакції 1960 р.) до 6 років позбавлення волі, звільнений 06.07.2007 р. у зв'язку з відбуттям строку покарання;

- 10.09.2008 р. Ялтинським міським судом АР Крим за ст.ст.185 ч.3, 190 ч.2, 358 ч. 2,3, 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 25.02.2009 р. Ялтинським міським судом АР Крим за ст.ст.190 ч.2, 357 ч.3, 358 ч.3, 70 ч.1, ч.4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 21.12.2012 р. у зв'язку з відбуттям строку покарання;

визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 - ст.190 ч.2, ст.190 ч.2, ст.358 ч.3 та ст. 358 ч.4 КК України і йому призначено покарання:

- за ст.15 ч.2 - ст.190 ч.2 КК України у вигляді 2 років 6 місяців обмеження волі;

- за ст. 190 ч.2 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;

- за ст.358 ч.3 КК України у вигляді 2 років обмеження волі;

- за ст.358 ч.4 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки і відповідно до ст.76 КК України на нього покладені обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міра запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання залишена без змін.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта-Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020 р/р 373980009) матеріальну шкоду в розмірі 22 196 грн. 42 коп.

Доля речових доказів вирішена на підставі ст. 100 КПК України.

За вироком, у грудні 2012 р., приблизно о 17 год.00 хв., ОСОБА_2, маючи намір на підробку офіційного документу, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права та звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання, діючи повторно, знаходячись на залізничному вокзалі «Запоріжжя-1» в м. Запоріжжі, придбав шляхом привласнення знайденого паспорт громадянина України НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, виданий 21.12.1999 р. 2-м відділом Ялтинського МУ ГУМВС України в Криму та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я ОСОБА_3

В цей же день, ОСОБА_2 переніс вказаний паспорт до місця свого мешкання, а саме до будинку АДРЕСА_1, де шляхом вклеювання в нього своєї фотокартки та за допомогою монети номіналом 25 копійок зробив відтиск печатки на фотокартці, таким чином підробив паспорт на ім'я ОСОБА_3 з метою подальшого використання при оформленні кредиту шляхом обману.

04 січня 2013 р., приблизно о 19 год.00 хв., ОСОБА_2, маючи намір на використання завідомо підробленого офіційного документа, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, прибув до торгової точки банка ПАТ «Банк Русский Стандарт», яка розташована у приміщенні магазину «Ельдорадо» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд.53, де надав фахівцю по залученню клієнтів підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, виданий 21.12.1999 р. 2-м відділенням Ялтинського МУ ГУМВС України в Криму, з вклеєними в нього своїми фотокартками та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я ОСОБА_3, для отримання кредиту на придбання техніки та посуду у розмірі 17 231 гривень 70 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2 використав завідомо підроблений офіційний документ.

04 січня 2013 р., приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_2, маючи намір на використання завідомо підробленого офіційного документа, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, прибув до кредитного відділення № 07238 АТ «Дельта Банк», яке розташоване у приміщенні магазину «Ельдорадо» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд.53, де надав кредитному менеджеру підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, виданий 21.12.1999 р. 2-м відділенням Ялтинського МУ ГУМВС України в Криму, з вклеєними в нього своїми фотокартками та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я ОСОБА_3, для отримання кредиту у розмірі 22 346 гривень 42 копійки. Таким чином, ОСОБА_2 використав завідомо підроблений офіційний документ.

Крім цього, 04 січня 2013 р., приблизно о 19 год.00 хв., ОСОБА_2, маючи намір на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, діючи з корисливих мотивів, повторно, знаходячись в магазині «Ельдорадо», розташованому за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд.53, намагаючись шляхом обману отримати споживчий кредит в ПАТ «Банк Русский Стандарт» на придбання техніки та посуду, пред'явив кредитному інспектору ПАТ «Банк Русский Стандарт» підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, виданий 21.12.1999 р. 2-м відділенням Ялтинського МУ ГУМВС України в Криму, з вклеєними в нього своїми фотокартками, а також довідку про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я ОСОБА_3, після чого назвався, як ОСОБА_3, та надав співробітнику банка паспортні та інші дані для заповнення анкети до заяви в електронному виді на отримання кредиту у розмірі 17 231 гривень 70 копійок, яка в подальшому була розглянута ПАТ «Банк Русский Стандарт» і йому було відмовлено у видачі кредиту.

Таким чином, ОСОБА_2 шляхом обману намагався заволодіти грошовими коштами ПАТ «Банк Русский Стандарт», однак, у видачі кредиту ОСОБА_2 було відмовлено.

Таким чином, ОСОБА_2 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення свого умислу до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

04 січня 2013 р., приблизно о 19 год.30 хв., ОСОБА_2, маючи намір на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, діючи з корисливих мотивів, повторно, знаходячись у кредитному відділенні АТ «Дельта Банк», яке розташоване у приміщенні магазину «Ельдорадо» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд.53, шляхом обману отримав споживчий кредит в АТ «Дельта Банк» на придбання холодильника «Samsung RL 48 RSBMG» вартістю 6 187 гривень 90 копійок; телевізора «Philips 42PFL6007TLES» вартістю 10 919 грн. 90 копійок; прибуткову картку+брелок вартістю 26 гривень; набору посуду «Rondell RDS-379 Vintage» вартістю 1 097 гривень 90 коп., на загальну суму 22 346 грн. 42 коп., з урахуванням вартості послуг банку та страхового платежу, пред'явив кредитному інспектору АТ «Дельта Банк» підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, виданий 21.12.1999 р. 2-м відділенням Ялтинського МУ ГУМВС України в Криму, з вклеєними в нього своїми фотокартками, а також довідку про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я ОСОБА_3, після чого назвався, як ОСОБА_3, та заповнив від його імені документи на отримання кредиту.

Так, у вказаний день, ОСОБА_2, перебуваючи у відділенні АТ «Дельта Банк», заповнив від імені ОСОБА_3 заяву на отримання споживчого кредиту на придбання техніки та посуду на загальну суму 22 346 гривні 42 копійки, яка в подальшому була розглянута АТ «Дельта Банк» і банк погодився видати йому кредит. Після чого, ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 підписав кредитний договір № 005-07238-040113 та отримав кредит.

Таким чином, ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошовими коштами АТ «Дельта Банк» на загальну суму 22 346 гривні 42 копійки.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Запорізької області Береговських В.В. не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, посилається на незаконність та необґрунтованість вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що суд призначаючи обвинуваченому покарання врахував в якості пом'якшуючих обставин такі обставини, які виходячи з процесуальної поведінки обвинуваченого до них не відносяться. Між тим не врахував в повній мірі, що останній вчинив кримінальні правопорушення середньої та невеликої тяжкості, менш ніж через два тижні після звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, 7 разів був судимий, з них 6 разів за вчинення корисливих злочинів проти власності, із заподіяної ПАТ «Дельта Банк» майнової шкоди на загальну суму 22 346 грн. 42 коп., відшкодував лише 150 грн., а тому призначив обвинуваченому надто м'яке покарання ще із застосуванням ст. 75 КК України.

Внаслідок цього просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасувати та постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 - ст. 190 ч.2, ст. 190 ч.2, ст. 358 ч.3, ст. 358 ч.4 КК України та призначити покарання: за ст. 15 ч.2 - ст. 190 ч.2 КК України у вигляді 2 років 6 місяців обмеження волі, за ст. 190 ч.2 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, за ст. 358 ч.3 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, за ст. 358 ч.4 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; обвинуваченого, який зокрема в останньому слові заперечуючи проти задоволення скарги, просив вирок залишити без змін; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Запорізької області Береговських В.В. підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю визнав себе винним, дав показання по суті пред'явленого йому обвинувачення, у зв'язку з чим на підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою обвинуваченого та інших учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин провадження, оскільки вони учасниками судового розгляду не заперечувалися. При цьому обвинуваченому були роз'яснені наслідки не дослідження інших доказів, які йому були зрозумілі. Обґрунтованість не дослідження доказів не ставиться під сумнів у апеляційній скарзі.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані судом за ст.15 ч.2 - ст.190 ч.2, ст.190 ч.2, ст.358 ч.3 та ст. 358 ч.4 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так, застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 75 КК України, місцевий суд виходив з того, що останній свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв в розкритті злочинів, частково відшкодував завданий збиток.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд порушив зазначені вимоги закону, оскільки при звільненні обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, судом не в повній мірі були враховані дані про особу винного, що свідчить про незаконність та необґрунтованість вироку.

Зокрема, місцевий суд не врахував, що обвинувачений ОСОБА_2 в період з 1989 по 2009 роки сім разів був засуджений, у тому числі і за корисливі злочини. Враховуючи це, а також те, що після останнього звільнення з міст позбавлення волі - 21.12.2012 року обвинувачений ОСОБА_2 через короткий проміжок часу знову вчинив умисні злочини, колегія суддів вважає, що останній схильний до стійкої злочинної діяльності, що негативно характеризує його.

Крім того, висновки місцевого суду про те, що обставин які обтяжують покарання ОСОБА_2 не встановлено, суперечать вимогам п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України про те, що при призначенні покарання - рецидив злочинів визнається обтяжуючою обставиною, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 при вчиненні нових злочинів, має не погашенні та не зняті судимості за умисні злочини.

У зв'язку з цим, колегія судів вважає, що висновок суду про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 в умовах звільнення від відбування покарання з випробуванням, є необґрунтованим.

За таких обставин вирок суду в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 та звільнення того від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю його особі обвинуваченого.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи прокурора про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_2 більш суворого покарання за вчинення останнім злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України та відповідно за сукупністю злочинів, оскільки сукупність наведених вище обставин, свідчить про достатність призначення тому покарання в цій частині в межах визначених судом першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 420 КПК України колегія суддів,

з а с у д и л а:

апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області Береговських В.В. - задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - в частині призначення йому покарання із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України - скасувати.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ст.15 ч.2 - ст.190 ч.2 КК України у вигляді 2 років 6 місяців обмеження волі;

- за ст. 190 ч.2 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;

- за ст.358 ч.3 КК України у вигляді 2 років обмеження волі;

- за ст.358 ч.4 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 залишити попередній - особисте зобов'язання.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

У решті вирок місцевого суду залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з часу його проголошення.

Судді:

Гріпас Ю.О. Білоконев В.М. Фомін В.А.