Рішення № 33975751, 10.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р.Справа № 922/3128/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика театральних реквізитів (Ф.Т.Р.)", м.Харків про стягнення 60154,91 гривень за участю представників:

позивача - Танчак Н.В. (довіреність №382072/470 від 10 травня 2012 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2013 року Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика театральних реквізитів (Ф.Т.Р.)" - Відповідача, суми заборгованості у розмірі 60154,91 гривень. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням Відповідачем умов договору №2715 про постачання теплової енергії, укладеного між сторонами 07 січня 2002 року. Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 липня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 серпня 2013 року.

06 серпня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№28564) витребувані судом документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2013 року було відкладено розгляд справи на 10 вересня 2013 року, у зв'язку з неявкою Відповідача.

10 вересня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду клопотання (вх.№32918), в якому зазначив про часткову сплату Відповідачем суми заборгованості у розмірі 40000,00 гривень, у зв'язку з чим просив суд припинити провадження у справі в цій частині позову, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши надане клопотання Позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 40000,00 гривень, дійшов висновку про його задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем під час розгляду справи було сплачено частково суму заборгованості за спірним договором, що підтверджується банківською випискою від 06 вересня 2013 року на суму 40000,00 гривень. До того ж, відповідний факт сплати та зарахування заборгованості підтверджує і сам Позивач.

Враховуючи викладене, суд, роз'яснивши представнику Позивача наслідки припинення провадження у справі, а саме, про недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет, із тих же підстав, припиняє провадження у даній справі щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 40000,00 гривень, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 10 вересня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням часткового погашення Відповідачем суми заборгованості, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 10 вересня 2013 року свого представника не направив. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 21 серпня 2013 року.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

07 січня 2002 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика театральних реквізитів (Ф.Т.Р.)" (Відповідачем) було укладено №2715 про постачання теплової енергії. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов даного договору, Позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати Відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних останньому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. відповідного договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 даного договору.

Відповідно до п.6.3. договору, Відповідач зобов'язався за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачувати Позивачу вартість необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач свої зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, здійснив відпуск теплової енергії Відповідачу, та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.

Факт споживання Відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення у житловому будинку, в якому розташовані приміщення Відповідача за адресою: м.Харків, пров.Серіковський, буд.2. Акт на включення опалення №177/7602 від 09 листопада 2012 року (а.с.9) та акт №177/6849 від 03 квітня 2013 року на відключення опалення (а.с.9) було підписано представниками підприємств з обох сторін.

Факт направлення рахунків на оплату спожитої теплової енергії на адресу Відповідача підтверджується супровідним листом №615 від 19 червня 2013 року (а.с.10) та поштовим чеком №5419 від 19 червня 2013 року (а.с.11) про направлення рахунків за спірним договором, та відповідними рахунками-фактурами, виставленими до сплати Відповідачу, наявними у матеріалах справи (а.с.12-14).

Відповідно до п.3.2.2. договору, Відповідач зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з лютого 2013 року по квітень 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 60154,91 гривень, яка на теперішній час залишається непогашеною у розмірі 20154,91 гривень. Доказів на підтвердження оплати відповідної суми заборгованості за спірний період Відповідач до суду не надав.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повного погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 20154,91 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 599, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика театральних реквізитів (Ф.Т.Р.)" (61017, м.Харків, пров.Серіковський, буд.2, код ЄДРПОУ 03961711, р/р №26005187020000 у Харківській філії "Укрсіббанк") на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р №260333012313 у ВАТ "Держаний ощадний банк України" м.Харкова, МФО 351588) суму заборгованості у розмірі 20154,91 гривень та 1720,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі №922/3128/13 в частині стягнення 40000,00 гривень заборгованості, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16 вересня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №922/3128/13