Рішення № 33975687, 18.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25964 18.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс автодор"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Козак Богдан Романович

про стягнення 19 455 617,30 грн.

Головуючий суддя Цюкало Ю.В.

Судді: Котков О.В.

Ломака В.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Разінькова Т.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: Юзва В.О. (представник за довіреністю);

від третьої особи: Поз М.О. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 18 вересня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

27.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 521 від 25.12.2012 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс автодор"(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості, пені, штрафів, індексу інфляції, 3% річних та завданих реальних збитків за Договором фінансового лізингу №023-03/2008-С від 27.03.2008 в сумі 19 455 617,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/25964, розгляд справи призначено на 17.01.2013.

В судове засідання, призначене на 17.01.2013 з'явився представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, які суд долучив до вказаної справи.

В судове засідання, призначене на 17.01.2013 з'явився представник відповідача, однак вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Розгляд справи призначено на 11.02.2013.

08.02.2013 через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 11.02.2013 представник позивача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання призначене на 11.02.2013 представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладено на 25.02.2013.

В судове засідання, призначене на 25.02.2013 з'явився представник позивача та надав заперечення проти задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 25.02.2013 з'явився представник відповідача та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 25.02.2013 з'явився представник Козака Богдана Романовича, який володіє 60 % статутного фонду відповідача та заявив клопотання про залучення його в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Господарський суд міста Києва прийшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 25.02.2013 представники сторін заявили клопотання про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив вказане клопотання.

12.03.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва, представник позивача надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про продовження строку розгляду справи. клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 13.03.2013 прибув представник позивача.

В судове засідання, призначене 13.03.2013 представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію Господарського суду міста Києва, надав клопотання про здійснення розгляду справи колегіально у складі трьох суддів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача та здійснювати розгляд справи колегією суддів.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 для здійснення колегіального розгляду справи №910/181/2013 визначеного наступних суддів: Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В., Нечай О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 колегія суддів у складі суддів Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В. та Нечай О.В. прийняли справу №910/25964 до свого провадження та призначили до розгляду в судовому засіданні на 17.04.2013.

В судове засідання призначене на 17.04.2013 представник позивача з'явився та заявив клопотання про продовження строків розгляду справи

В судове засідання призначене на 17.04.2013 представникк відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив.

Розгляд справи відкладено на 17.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження колегією суддів у складі: Підченко Ю.О. (головуючий суддя), Котков О.В., Нечай О.В та призначено розгляд справи на 05.06.2013.

У зв'язку із виходом з лікарняного судді Цюкало Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 17.05.2013 справу було передано колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В. та Нечай О.В для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження колегією суддів Цюкало Ю.О (головуючий), Котков О.В. та Нечай О.В та призначено розгляд справи на 05.06.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці, суддів Коткова О.В. та Нечая О.В. у відрядженні, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 справу для розгляду було передано колегії суддів Підченко Ю.О. (головуючий), Головатюк Л.Д. та Чеберяк П.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження колегією суддів - Підченко Ю.О., Чеберяк П.П. Шаптала Є.Ю. та призначено розгляд справи на 15.07.2013.

У зв'язку із виходом з відпустки судді Цюкало Ю.В., а суддів Коткова О.В. та Нечая О.В. з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 справу було передано колегії суддів Цюкало Ю.В., Котков О.В. Нечай О.В. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В. Нечай О.В. та призначено розгляд справи на 15.07.2013.

До початку судового засідання 15.07.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 15.07.2013 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні заперечення по суті спору, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи підтримав позицію відповідача.

В судовому засіданні 22.07.2013 на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 29.07.2013.

До початку судового засідання 26.07.2013 через канцелярію господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про передачу справи до Господарського суду Львівської області.

В судовому засіданні 29.07.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 29.07.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 14.08.2013.

До початку судового засідання 06.08.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.08.2013 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, своїх представників не направили, заяв, клопотань не подавали, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 14.08.2013, у зв'язку із перебуванням суддів Нечая О.В. у відпустці, передано для розгляду справу колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий суддя), Котков О.В. та Ломака В.С.

В судовому засіданні 12.08.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 12.08.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 колегією суддів у складі Цюкало Ю.В. (головуючий суддя), Котков О.В. та Ломака В.С. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 18.09.2013.

В судове засідання, призначене на 18.09.2013, зявились представнкии сторін танадали усні пояснення по суті спору.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріап-Лізинг" (далі за текстом - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будімекс Автодор" (далі за текстом - лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №023-03/2008-С (далі за текстом - договір).

Згідно п.1.1 договору фінансового лізингу лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема у специфікації), та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем. У свою чергу, лізингоодержувач зобов'язується вчасно прийняти предмет лізингу, що відповідає специфікації на умовах, зазначених у розділі 5 договору (п. 8.1.2. договору) та вчасно сплачувати всі платежі, передбачені договором фінансового лізингу та у змінах і доповненнях до нього (п. 8.1.3. договору).

У додатках №1/1 "Специфікація", №2/1 "Умови фінансування" від 27.03.2008 та Додатках №1/2 "Специфікація", №2/2 "Умови фінансування" від 22.05.2008 до договору сторони визначили предмети лізингу.

05.05.2008 між лізингодавцем та лізингоодержувачем було укладено Додаток №3/1а "Акт прийому-передачі" до договору, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу, а саме: холодний ресайклер WR 2000 фірми Wirtgen, самохідний вібраційний каток НАММ GRW 15, холодну дорожню фрезу W 2100 фірми Wirtgen, загальною вартістю: 9 739 838,93 грн., у тому числі ПДВ - 1 623 306,49 грн.

19.05.2008 між лізингодавцем та лізингоодержувачем було укладено Додаток №3/1б "Акт прийому-передачі №023/1б" до договору, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу, а саме: самохідний вібраційний каток НАММ 3520, загальною вартістю 956 880,00 грн., у тому числі ПДВ - 159 480,00 грн.

08.07.2008 між лізингодавцем та лізингоодержувачем було укладено Додаток №3/1в "Акт прийому-передачі №023/1в" до договору, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу, а саме: цементорозподілювач Streumaster SW 16 MC на базі автомобіля MAN TGA 26.440 6*6 ВВ, загальною вартістю 2 059 300,26 грн., у тому числі ПДВ - 343 216,71 грн.

18.07.2008 між лізингодавцем та лізингоодержувачем було укладено Додаток №3/1г "Акт прийому-передачі №023/1г" до договору, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу, а саме: асфальтоукладач Vogele S-1600-2 AB 500-2TV №11821015, коток тандем ний НАММ HD 110 №Н1810931, загальною вартістю 2941974,24 грн., у тому числі ПДВ - 490 329,04 грн.

03.09.2008 між лізингодавцем та лізингоодержувачем було укладено Додаток №3/2 "Акт прийому-передачі №023/2" до договору, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу, а саме: мобільну асфальтозмішувальну установку МВА 160 фірми Benninghoven в комплекті з дизель-генератором №100861, загальною вартістю 18 295 542,83 грн., у тому числі ПДВ - 3 049 257,14 грн.

З моменту підписання актів прийому-передачі до договору за умов обов'язкового виконання положень договору, лізингоодержувач отримав право розпочати використовувати предмети лізингу у своїх господарських цілях. Натомість лізингоодержувач зобов'язався своєчасно сплачувати лізингодавцю всі передбачені договором фінансового лізингу платежі. Всі платежі, що здійснюються на підставі цього договору лізингоодержувач сплачує на умовах, вказаних в цьому договорі, та графіку платежів, якщо інше не встановлено письмовою домовленістю сторін (згідно п. 3.1. договору).

Предмети лізингу, порядок, умови строк оплати та орієнтовний розмір лізингових платежів (які підлягають коригуванню (зміні) за правилами розділу 3 договору) за договором фінансового лізингу сторонами було погоджено у Додатках №4/1а "Графік лізингових платежів" від 05.05.2008; №4/1б "Графік лізингових платежів" від 19.05.2008; №4/1в "Графік лізингових платежів" від 08.07.2008; №4/1г "Графік лізингових платежів" від 18.07.2008; №4/2 "Графік лізингових платежів" від 03.09.2008 до договору, які визначають: предмети лізингу, вартість предметів лізингу, розмір початкових внесків, розмір адміністративної комісії, розмір відсоткових ставок (річних), метод та строк лізингу, на який предмети лізингу було передано у користування лізингоодержувачу, - 60 лізингових періодів, тривалістю в один місяць кожний.

У відповідності до графіків лізингових платежів лізингоодержувач зобов'язався сплачувати лізингові платежі, що складаються з суми відшкодування частини вартості предмета лізингу та/або винагороди лізингодавця (проценти або комісії) щомісяця.

Сторонами було укладено до договору ряд додаткових угод в період з 05.05.2008 до 31.05.2010.

Позивач зазначає, що станом на час розгляду справи загальна сума заборгованості становить 14 875 515,88 грн.

Позивач звертався до відповідача із претензіями щодо необхідності повної оплати сум заборгованості за договором, що підтверджується листами вих. №360 від 12.07.2012, вих. №1517 від 01.12.2011 (копії листів наявні в матеріалах справи).

Згідно з п. 3.16 договору, якщо лізингоодержувач своєчасно не сплачує лізингові платежі та інші платежі, передбачені цим договором, він зобов'язаний сплатити лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення грошового зобов'язання, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу та припиняє нараховуватися в той день, коли лізингоодержувач повністю сплатить прострочене грошове зобов'язання (п. 3.17 договору).

Окрім порушення своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати лізингових платежів відповідач порушив умови договору, за порушення яких згідно розділу 17 договору у кожному випадку порушення лізингоодержувач зобов'язаний сплатити штраф.

Так, згідно п. 8.1.6 договору, лізингоодержувач зобов'язався періодично надавати лізингодавцю документи, що відображають його фінансовий стан, а саме: проміжну фінансову звітність (баланс та звіт про фінансові результати), завірену підписами осіб, що мають право першого та другого підпису банківських документів і печаткою - щокварталу, але не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів після завершення календарного кварталу тощо.

За порушення будь-яких умов, передбачених п. 8.1.6 договору, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити штраф, розміром в 0,5 % від залишкової вартості предмета лізингу (п. 7.1.2. договору).

У зв'язку з грубим порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу щодо своєчасної та повної оплати лізингових платежів лізингодавець, керуючись п. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", з метою повернення у примусовому порядку належного йому на праві приватної власності майна було ініційовано вчинення на договорі фінансового лізингу приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левчук К.М. виконавчого напису від 11.11.2011, зареєстрованого в реєстрі за №3359.

06.01.2012 старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчуком Р.В. на підставі Виконавчого напису від 11.11.2011 №3359 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №30581366.

18.01.2012 у примусовому порядку органом державної виконавчої служби було вилучено у відповідача та передано представнику позивача такі предмети лізингу (акти державного виконавця наявні в матеріалах справи): Холодний ресайклер WR 2000 фірми Wirtgen, заводський №03WR0218, двигун №129354; асфальтоукладальник Vogele S-1600-2 AB 500-2TV №11821015, двигун №V0132875; цементорозподілювач Streumaster SW 16 MC на базі автомобіля MAN TGA 26.440 6*6 ВВ, №03BS0048, номер шасі (кузова рами) WMAH56ZZX8M509481; самохідний вібраційний каток НАММ 3520, заводський №Н1760691, двигун №10512314; самохідний вібраційний каток НАММ GRW 15, заводський №Н1900051, двигун №10566627; каток тандем ний НАММ HD 110, №Н1810931, двигун №10657503.

З метою транспортування вилучених у примусовому порядку предметів лізингу позивачем було укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування №01/12 від 16.01.2012 з ТОВ "Колективне автотранспортне підприємство №7477".

18.01.2012 було здійснено перевезення вилученого майна позивача, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.01.2012 до договору про транспортно-експедиторське обслуговування №01/12 від 16.01.2012.

24.04.2012 між позивачем та ПП "СЕМ" було укладено договір про виконання робіт №0326/12 з метою здійснення дефектовочних, діагностичних, монтажно-розвантажувальних робіт та консервації асфальтозмішувальної установки МВА 160 (заводський №100861), необхідних з метою повернення предмета лізингу позивачу.

Після проведення підготовчих робіт з перевірки асфальтозмішувальної установки МВА 160 (заводський №100861) на комплектність, наявність дефектів, працездатність та знос, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000002 від 30.04.2012 та Дефектацией по асфальтному заводу "Benningghoven 160" (Украина) (п.9) було виявлено ряд недоліків (нестач), зокрема: відсутність дисків у кількості 16 шт., шин у кількості 28 шт., колісних гайок у кількості 15 шт.

28.05.2012 позивач на підставі договору купівлі-продажу №28/05/12 придбав у продавця - ФОП Ґедзь В.А., автошини (28 шт.), диски колісні (16 шт.), гайки (15 шт.), що підтверджується видатковою накладною №РН-0000015 від 30.05.2012.

У період з 28.05.2012 по 14.06.2012 ПП "СЕМ" на підставі договору про виконання робіт №0326/12 від 24.04.2012 було проведено роботи по демонтажу, транспортуванню з території відповідача та консервації асфальтозмішувальної установки МВА 160 (заводський номер №100861), що підтверджується Листом вих.№0620/1 від 20.06.2012 із додатком (види робіт) та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000004 від 14.06.2012.

02.07.2012 між відповідачем та позивачем було укладено акт прийому-передачі, згідно якого було документовано повернення позивачу асфальтозмішувальної установки МВА 160 (заводський номер №100861) за наявності чисельних недоліків (недостач), що були зафіксовані в п.3 відповідного акта.

Згідно п.19.4 договору лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу відремонтованим, в технічно справному стані, у тій же комплектації, в якій він був отриманий, разом з усіма поліпшеннями, які не віддільні від предмета лізингу. Якщо стан предмета лізингу, що повертається, не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті договору, лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти предмета лізингу у сервісному центрі, авторизованому виробником, або компенсувати наперед майбутні витрати лізингодавця на відновлення предмета лізингу.

Всі витрати, пов'язані з консервацією, демонтажем, пакуванням, транспортуванням, зберіганням й інші витрати, пов'язані з передачею предмета лізингу лізингодавцю, здійснення всіх дій у цьому зв'язку, а також всі ризики до моменту такої передачі, покладаються на лізингоодержувача (п.19.5 договору).

Позивач зазначає, що через порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором позивачу було завдано реальних збитків на суму 1 086 095,20 грн., що включає оплату послуг приватного нотаріуса, оплату послуг ТОВ "Колективне автотранспортне підприємство №7477" щодо перевезення вилучених у примусовому порядку предметів лізингу, оплату товару (шин, дисків, гайок), оплату послуг ПП "СЕМ" щодо проведення дефектовочних робіт.

На підставі вищезазначеного, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується, подав клопотання про припинення провадження у справі. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що Господарським судом міста Києва розглядалась справа №4/47 за позовом ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" до ТОВ "Будімекс автодор" та ТОВ "Будімекс" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №023-03/2008-С.

Розгляд справи №4/47 завершився укладенням мирової угоди, яка затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2010.

Подання тотожного позову є зловживанням процесуальними правами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 16 закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що до складу лізингових платежів можуть включатися сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсація відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі (п.3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг").

. Згідно п. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Як встановлено судом, згідно п.1.1 договору фінансового лізингу лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема у специфікації), та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем. У свою чергу, лізингоодержувач зобов'язується вчасно прийняти предмет лізингу, що відповідає специфікації на умовах, зазначених у розділі 5 договору (п. 8.1.2. договору) та вчасно сплачувати всі платежі, передбачені договором фінансового лізингу та у змінах і доповненнях до нього (п. 8.1.3. договору).

Задля переддоговірного вирішення спору, позивач звертався до відповідача із претензіями вих. №360 від 12.07.2012, вих. №1517 від 01.12.2011 (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи) щодо необхідності повної оплати сум заборгованості за договором.

Однак, як встановлено судом, відповідачем дані листи залишено без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Відповідачем порушено умови договору та чинного законодавства, внаслідок чого станом на час розгляду справи загальна заборгованість перед позивачем складає 14 875 515,88 грн.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, внаслідок чого позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 2 133 777,31 грн.; індекс інфляції у сумі 343 079,82 грн.; 3% річних у сумі 691 360,45 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення лізингових платежів.

Як відомо з матеріалів справи, крім порушення своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати лізингових платежів відповідач порушив умови договору, за порушення яких згідно розділу 17 договору у кожному випадку порушення лізингоодержувач зобов'язаний сплатити штраф.

За додатковим підрахунком суду, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 325 788,64 грн., передбачений умовами договору.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Крім того, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;б неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача реальних збитків у сумі 1 086 095,20 грн. є доведеними належним чином позивачем та підтверджені документально. Такі вимоги підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що посилання відповідача на тотожну справу №4/47 є безпідставними з огляду на те, що в провадженні справи №4/47 було розглянуто позовні вимоги ТОВ "Хюпо Альпе-Адіра-Лізинг" до ТОВ "Будімекс Автодор", ТОВ "Будімекс" про стягнення заборговнаості за договором фінансового лізингу №023-03/2008-С від 27.03.2008 за період по 31 .05.2010.

Після затвердження Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 у справі №4/47 відповідної Мирової угоди договір фінансового лізингу №023-03/2008-С від 27.03.2008 продовжив свою дію. Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором призвело до утворення нової заборгованості.

У справі №910/25964 позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.06.2010 по 25.12.2012.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами сплату вказаної заборгованості, або відсутність підстав для її стягнення.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором фінансового лізингу та наявну заборгованість.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарсько-процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс автодор" (юр. адреса: 01025, м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, буд. 7, оф. 1, код ЄДРПОУ 35466392, р/р 26009105971 в Голосіївському районному відділенні КРД "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" (юр. адреса: 03056, м. Київ, вул. Польова, 24, код ЄДРПОУ 35378830, р/р 260061538 АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 300335) грошові кошти: заборгованість з лізингових платежів загальною сумою 14 875 515,88 грн. (чотирнадцять мільйонів вісімсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень 88 копійок); пеня у сумі 2 133 777,31 грн. (два мільйони сто тридцять три тисячі сімсот сімдесят сім гривень 31 копійка); штрафи у сумі 325 788,64 грн. (триста двадцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 64 копійки); 3% річних у сумі 691 360,45 грн. (шістсот дев'яносто одна тисяча триста шістдесят гривень 45 копійок); індекс інфляції у сумі 343 079,82 грн. (триста сорок три тисячі сімдесят дев'ять гривень 82 копійки); реальні збитки в сумі 1 086 095,20 грн. (один мільйон вісімдесят шість тисяч дев'яносто п'ять гривень 20 копійок); судовий збір у сумі 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.09.2013.

Головуючий суддя Ю.В. Цюкало

Судді О.В. Котков

В.С. Ломака