Рішення № 33975655, 01.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 911/3337/13

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-ТОЙС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про стягнення боргу,

Представники:

позивача : Стамбурська І.О. (дов. № 466 від 04.07.2013);

відповідача: Корчук І.І. (дов. № 472/03-УРБ-12 від 03.10.2012).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-ТОЙС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 161/9 від 17.09.2008.

Ухвалою від 28.08.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.09.2013.

Ухвалою від 10.09.2013 розгляд справи було відкладено на 01.10.2013.

В судовому засіданні 01.10.2013 суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача. Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

17.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Росттранс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-ТОЙС" було укладено договір поставки № 161/9.

01.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Росттранс» (первісний покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (новий покупець) було укладено договір про заміну сторони в зобов'язанні за договором поставки № 161/9 від 17.09.2008. Відповідно до п. 1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний покупець відступає новому покупцю свої права та обов'язки по договору поставки № 161/9 від 17.09.2008, що укладений між первісним покупцем і постачальником.

Отже, суд встановив, що до відповідача перейшли всі права та обов'язки покупця за договором поставки № 161/9 від 17.09.2008.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору. Товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку.

Обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є: наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України порядку товарної (товарно-транспортної) накладної і податкової накладної, а також інших документів, які передбачені п. 4 договору. Оплата за товар провадиться протягом 60 календарних днів з дати поставки за умови, що постачальник виконав умови п. 3.5. договору (п.п. 3.5., 3.6. договору).

Позивачем відповідно до видаткових накладних № ТО-0003183 від 16.07.2012, № ТО-0004280 від 17.09.2012 було поставлено відповідачу товару на загальну суму 93008,28 грн. Вказаний факт підтверджує наявність круглих печаток відповідача на вказаних накладних.

Отже, судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідачем, в порушення умов договору, було здійснено лише часткову оплату, внаслідок чого, залишок його заборгованості перед позивачем на момент розгляду справи у суді становить 69408,13 грн. Про факт визнання відповідачем сум боргу саме за договором № 161/9 від 17.09.2008 свідчить підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2013, з якого вбачається, що поставлений згідно накладних № ТО-0003183 від 16.07.2012, № ТО-0004280 від 17.09.2012 товар, поставлявся на виконання договору № 161/9 від 17.09.2008.

Факт наявності заборгованості також підтверджується довідками банків, в яких відкриті поточні рахунки відповідача, про відсутність надходжень грошових коштів від відповідача за договором поставки № 161/9 від 17.09.2008 (копії довідок містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем за договором № 161/9 від 17.09.2008 в розмірі 69408,13 грн, а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 5162,82 грн пені, 1032,56 грн 3% річних.

Відповідач в своєму відзиві зазначав, що дані поставки були виконані позивачем поза межами договору оскільки в накладних нема посилання на договір, а відтак на прострочену суму боргу не може нараховуватись пеня та 3% річних. Проте дані заперечення не беруться судом до уваги, оскільки в акті звірки взаєморозрахунків сторони зазначали номера вказаних накладних, а також як підставу здійснення платежів зазначали даний договір поставки. Тож, суд вважає доведеним факт здійснення поставки по вказаним накладним саме за договором поставки № 161/9 від 17.09.2008.

Відповідно до п. 7.2. договору, в редакції протоколу розбіжностей до договору, підписаного сторонами, у випадку порушення термінів оплати товарів, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 5162,82 грн пені, 1032,56 грн 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача .

За таких обставин, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (код ЄДРПОУ 32294926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-ТОЙС" (код ЄДРПОУ 34761734) 69408,13 грн боргу, 5162,82 грн пені, 1032,56 грн 3% річних, а також 1720,50 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз