Рішення № 33975630, 18.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.13р. Справа № 904/6563/13За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Павлоградського управління по експлуатації газового господарства, м. Павлоград

до Будівельного управління № 10 Закритого акціонерного товариства "ПАВЛОГРАДБУД", м. Павлоград

про стягнення 10 790,99 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Гаврилюк Є.В., представник за довіреністю № 1318 від 18.12.12р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Павлоградського управління по експлуатації газового господарства (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Будівельного управління № 10 Закритого акціонерного товариства "ПАВЛОГРАДБУД" (далі-відповідач), про стягнення 10 790,99 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 7 150,20 грн. - заборгованість по оплаті за виконані роботи, 2 765,33 грн. - пеня, 328,91 грн. - інфляційні витрати, 546,55 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 144/145 на виконання будівельно-монтажних робіт систем газопосточання від 14.10.10р., в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду від 23.08.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 08.10.13р.

08.10.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.29).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.10.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.10р. між позивачем та відповідачем укладено Договір № 144/145 на виконання будівельно-монтажних робіт систем газопостачання (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, відповідач доручає, а позивач виконує роботи по газифікації житлового будинку № 8 по вул. Поштової, м. Павлоград.

В п. 1.2. Договору зазначено про те, що повний перелік та об'єм виконаних робіт в цілому та поетапно визначаються доданим до договору узгодженим сторонами кошторисом, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1. Договору, вартість робіт визначається згідно доданої договірної ціни визначеної у кошторису. Договірна ціна є динамічною та може змінюватись при зміні об'єму та складу робіт, зміни цін на матеріали, енергоресурси, заробітної плати, прийняття нових законодавчих актів, що впливають на вартість робіт.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що позивач зобов'язується приступити до виконання робіт з моменту повідомлення про наявність матеріалів, будівельної готовності та проведення предоплати в розмірі 30%.

Вартість робіт розраховується за збірником на ресурсні кошторисні норми на будівельні роботи, з складанням кошторису. Договірна ціна складає 17 845 грн., в тому числі ПДВ - 2970 грн. (п.3.1. Договору)

Відповідно до п. 3.2. Договору, остаточна плата за виконання СМР проводиться відповідачем не пізніше 5 банківських днів з моменту надання актів КБ - 2 та КБ - 3.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 року з правом пролонгації (п. 4.1. Договору).

У відповідності до п. 5.1. Договору, у випадку порушення передбачених договором строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передбаченого платежу за кожен день прострочки.

На виконання умов вищезазначеного Договору, позивачем були виконані роботи передбачені п.1.1. Договору в повному обсязі, а відповідачем виконані позивачем роботи прийняті без будь-яких зауважень, що підтверджує акт приймання виконаних будівельних робіт № 421 за грудень 2010р. за формою № КБ-2в (а.с. 17-18) та підписана довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010р. (а.с. 16), відповідно до яких вартість виконаних робіт складала 7 160,14 грн.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання по Договору в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу № 183 від 25.02.11р. (а.с. 22) щодо погашення заборгованості по Договору в розмірі 7 160,14 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що ним вдруге було направлено на адресу відповідача вимогу № 597 від 01.04.13р. (а.с. 24), відповідно якого позивач вимагав у семиденний строк погасити заборгованість по Договору в розмірі 7 160,14 грн.

Крім того, з метою забезпечення належного ведення бухгалтерського обліку, позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 1101 від 20.06.13р. (а.с.26), відповідно якого позивач направив на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків для підписання та просив відповідача погасити існуючу заборгованість по Договору в розмірі 7 150,20 грн.

Доказами того, що відповідач отримав вищезазначені вимоги та лист позивача є повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.21, 23, 25).

Як зазначає позивач, відповідачем вимоги позивача були залишені без задоволення та відповіді, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі п. 5.1. Договору була нарахована для сплати відповідачу пеня в розмірі 2 765,33 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані для сплати відповідачу інфляційні витрати в розмірі 328,91 грн. та 3% річних в розмірі 546,55 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за виконані роботи в розмірі 7 150,20 грн., пеню в розмірі 2 765,33 грн., інфляційні витрати в розмірі 328,91 грн., 3 % річних в розмірі 546,55 грн., а всього 10 790,99 грн.

В свою чергу відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім, того відповідач не скористався наданим йому права на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

Статтею 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України зазначено про те, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В матеріалах справи знаходяться документи, які підтверджують виконані позивачем роботи, а саме Акт приймання виконаних будівельних робіт № 421 за грудень 2010р. за формою № КБ-2в (а.с. 17-18), Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010р. (а.с. 16). Вищезазначені документи підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, а отже дана обставина свідчить про те, що позивач виконав свої зобов'язання по Договору в повному обсязі і відповідач прийняв виконані роботи без будь-яких зауважень.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови укладеного між сторонами Договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи в розмірі 7 150,20 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зазначені вимог є обґрунтованими та доведеними.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що у випадку порушення передбачених договором строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передбаченого платежу за кожен день прострочки.

На підставі п. 5.1. Договору, позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня за період з 01.01.11р. по 18.07.13р. в розмірі 2 765,33 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно, оскільки нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто пеня нараховується лише за 182 дня.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України, пеня за період з 01.01.11р. по 01.07.11р. (182 дня) складає 552,62 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 552,62 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані для сплати відповідачу інфляційні витрати в розмірі 328,91 грн. та 3% річних в розмірі 546,55 грн.

При перевірки розрахунку інфляційних витрат, судом встановлено, що він зроблений невірно.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України, інфляційні витрати за період з 01.01.11р. по 18.07.13р. складають 321,76 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 321,76 грн.

Розрахунок 3% річних судом також перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість по оплаті за виконані роботи в розмірі 7150,20грн., пеня в розмірі 552,62 грн., інфляційні витрати в розмірі 321,76 грн., 3% річних в розмірі 546,55 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 837, 838, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 22, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Будівельного управління № 10 Закритого акціонерного товариства "ПАВЛОГРАДБУД" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, буд. 4А, код ЄДРПОУ 00181875) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Павлоградського управління по експлуатації газового господарства (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.Крилова, буд. 8, код ЄДРПОУ 24607936) заборгованість по оплаті за виконані роботи в розмірі 7 150,20 грн. (сім тисяч сто п'ятдесят грн. 20 коп.), пеню в розмірі 552,62 грн. (п'ятсот п'ятдесят дві грн. 62 коп.), інфляційні витрати в розмірі 321,76 грн. (триста двадцять одну грн. 76 коп.), 3% річних в розмірі 546,55 грн. (п'ятсот сорок шість грн. 55 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 366,57 грн. (одна тисяча триста шістдесят шість грн. 57 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 09.10.13р.